Мобільний додаток

Локалізація у держзакупівлях: корупційні ризики та чи постануть проблеми у відносинах з Євросоюзом

9.07.2020 р., 21:33

В останні дні літньої парламентської сесії народні депутати продовжують реєструвати важливі для країни ініціативи і деякі з них вже викликали негативну реакцію від представників Європейського Союзу. Вони заявляють, що серйозно занепокоєні текстами проєктів постанови Кабміну і Закону України стосовно обмежень щодо імпортної машинобудівної продукції у системі публічних закупівель. Про це йдеться у листі голови представництва Європейського Союзу Матті Маасікаса до голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова і прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Що викликало незадоволення ЄС розбираємося разом із головою Центру спільних дій Андрієм Андрушківим.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко раніше у інтерв’ю Ліга.Бізнес заявив: "Локалізація.. збільшення вимоги до локалізації для участі в державних закупівлях велике джерело для підтримки українських виробників. [...] Що таке Prozorro? Це система, яка абсолютно нормально працює для усунення зловживань у тендерних закупівлях. У основі лежать алгоритми – у них не передбачені критерії локалізації. Це абсолютно унікальна річ: локалізація існує в усіх європейських країнах, у США. Про що мова: у змаганні між локальним та іноземним постачальником перевагу має отримувати компанія з локалізацією. Ясна річ, йдеться не про безумовну перевагу: ми ще дискутуємо підходи, щоб зберегти баланс – все-таки ми маємо угоду про асоціацію з ЄС, треба це враховувати. Але зараз цей баланс спотворений, причому не на нашу користь. Ми бачимо, до чого це призвело – промислове виробництво падає."

Андрій Андрушків коментує: "Почну з того, що це цитата міністра, водночас, відповідний законопроєкт чомусь подавав не уряд, а депутати. При чому не тільки депутати від "Слуги народу"... Це була широка подача, де відмітились й "Опозиційна платформа – За життя", і "ЄС", і "Довіра", і Юлія Тимошенко також є серед авторів.

Що таке локалізація в розумінні авторів законопроєкту? Вони зводять всю історію до того, що при закупівлі, наприклад, стола держпідприємством, а такий стіл випускає, виробляє та продає компанія в Польщі і його ціна 1000 грн, та є українська компанія, яка виробляє такий самий стіл з українського матеріалу в Україні українськими майстрами, і коштує він 3000 грн, то має враховуватися не тільки ціна, а й те, що він був вироблений в Україні. Мовляв, ми після того, як запустили Prozorro, почали таким чином викорінювати корупцію в держакупівлях, дивитися, хто нам як державі – державним підприємствам, органам самоврядування, урядовим агенціям – запропонує найнижчу ціну. Ми закуповували у системі, яка не дивиться чи це Іван Іванович, чи Петро Петрович, до якого треба ставитися з поблажкою, а лише на ціну".

"Автори законопроєкту кажуть, що ступінь локалізації буде визначати уповноважений орган за методикою, яку затвердить Кабінет Міністрів. Мовляв, давайте ми просто дозволимо це робити, а потім уже Кабмін як орган виконавчої влади створить методику, затвердить її на засіданні і далі ми будемо жити з цими правилами". За словами експерта, що це буде за уповноважений орган – теж невідомо. Конкретних відповідей, як буде відбуватися локалізація та наскільки виграє український виробник з більшим ступенем локалізації, у законопроєкті немає.

"Держава має якось стимулювати своє виробництво у різний спосіб, наприклад, дотувати, давати додаткові кредити на модернізацію. Очевидно, що різниця між вартістю конкретних товарів в тому, що в якийсь момент якийсь бізнес поза межами України інвестував в модернізацію, а тому виробництво одного стола коштує одну ціну, а у нас дорожче”, – розповідає Андрій Андрушків.

Також експерт застерігає, що поняття локалізації можна зробити фейковим. Наприклад, привести все в нашу країну і тут лише наклеювати на баночки етикетки "вироблено в Україні" і буде вважатися, що воно справді вироблено в Україні. Також можна блокувати певні групи товарів, які зовсім в нашій країні не виробляються. Тобто це достатньо ризикована і в українських умовах чомусь традиційно корупційна історія.

В проєктах постанов вимогу локалізацію планують запровадити лише на 10 років. Також пропонують, щоб співвідношення локалізації для окремих предметів закупівлі зросло з 2021 року від 25% до 40%, з 2024 року з 40% до 60%. Уряд намагається стимулювати виробництво всередині країни таким чином, не дивлячись на інші інструменти.

Щодо ситуації з Євросоюзом Андрій коментує: "Міжнародні угоди в своєму статусі є вище законів України. Є угода про асоціацію з ЄС, і українське законодавство не може їй суперечити, тому що тоді угода має розриватися. Ми як країна хочемо розривати цю угоду? Я думаю, що ні. В експертних колах, офісі віце-прем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції пані Стефанішиної, є розуміння, що потрібно переглядати певні речі в Угоді про асоціацію. Також про ці речі говорять у Міністерстві економіки. Але ніхто при здоровому глузді з топ політиків і чиновників ніколи не дозволяв собі говорити, що нам потрібно розірвати цю угоду,  окрім тих, які орієнтовані на Росію. Тому український уряд, який декларує, що ми поступово зближуємося з Європою не може собі дозволяти таких кроків".

Фото: УНІАН

Локалізація у держзакупівлях: корупційні ризики та чи постануть проблеми у відносинах з Євросоюзом

Новини по темі