Мобільний додаток

"Напади на активістів свідчать, що громадянське суспільство стає сильнішим і впливовішим", – голова ZMINA Тетяна Печончик

10.04.2020 р., 19:05

Якою є поточна ситуація з нападами на активістів в Україні? Чи видно край у розслідуванні вбивства Катерини Гандзюк, і коли за ґрати потраплять замовники? Як мобілізувати громадян для кампанії на підтримку громадських активістів, зокрема, в регіонах? Розповідають гості програми "Активізація з Людмилою Тягнирядно" голова Центру прав людини "ZMINA" Тетяна Печончик, учасниця ініціативи "Хто замовив Катю Гандзюк?" Марина Хромих та координатор одеського "Автомайдану" Віталій Устименко.

На початку цього року було представлено доповідь за 2019 рік, у якій відзначалося певне зменшення кількості нападів на громадських активістів. Хоча ситуація залишається досить тривожною. Так, за 2019 рік було зафіксовано 83 інциденти переслідування правозахисників та громадських активістів по всій Україні, з цих 83 інцидентів – майже половина були насильницькими: одне вбивство, кілька випадків нападів на громадських активістів або їхнє майно, підпали автівок, підпали будинків. Чверть випадків складали вербальні погрози, деякі випадки стосувалися сфабрикованого юридичного переслідування за злочини, яких активісти не вчиняли.

У першому кварталі цього року, за словами Тетяни Печончик, вже зафіксовано  близько двох десятків нападів, половина з яких сталися в Києві.

"Серед випадків в інших містах правозахисниця відзначила підпал в Одесі третього квітня автівки місцевого активіста Дем’яна Ганула, який брав участь в екологічних рухах проти незаконної забудови Одеси, на захист літнього театру. 27 березня про погрози від будівельників заявила громадська екологічна активістка з Києва Анабелла Моріна, яка є учасницею громадського руху за відродження річки Почайна. Напади продовжують відбуватися, навіть незважаючи на карантин", – зазначає правозахисниця Тетяна Печончик.

Найбільш уразливими групами активістів, згідно з моніторингом, які піддаються ризикові є активісти, які протидіють корупції та організованій злочинності, борються за екологію, проти вирубки лісів, парків та проти незаконної забудови. Також від насильства та погроз страждають активісти, які борються за права меншин і різних вразливих груп – ЛГБТ-активісти, активістки різних феміністичних рухів та організацій.

Серед регіонів, де збільшується кількість нападів та кричущих випадків, правозахисниця Тетяна Печончик виділила Київ, Одеський регіон та  Харківщину.

"Це регіони, де існують проблеми з роботою місцевої влади, з реагуванням правоохоронної системи на напади на громадських активістів. У Києві та Київській області, зокрема, містах-супутниках, напади часто є пов'язаними з корупцією на місцевому рівні, з незаконною забудовою і т. ін. Відомі випадки, коли взагалі люди або припиняли займатися громадськими діями через погрози і напади, або навіть виїжджали за кордон", – говорить голова Центру прав людини "ZMINA" Тетяна Печончик.

Учасниця ініціативи "Хто замовив Катю Гандзюк? "Марина Хромих прокоментувала дії нової генеральної прокурорки Ірини Венедіктової, яка усунула колишнього заступника генпрокурора Віктора Трепака від усіх справ, розслідуванням яких займається Служба безпеки, включаючи справу про напад на Катерину Гандзюк.

"Ініціатива "Хто замовив Катю Гандзюк?має сумніви, що під керівництвом пані Ірини вдасться досягнути якихось нових успіхів. Ми намагаємося донести інформацію до неї особисто, до Офісу Президента України і до Володимира Зеленського. І дуже хотілося б сподіватися, і вірити в те, що і Президент, і пані Ірина розуміють всю відповідальність за справу, за необхідність покарання в першу чергу замовників цього вбивства. Також хотілося б вірити, що Володимир Зеленський дотримає свою обіцянку й до докладе максимум зусиль, щоб винні сиділи за ґратами. У тому числі, буде нести відповідальність за дії своєї людини, Ірини Венедіктової, яку він призначив генпрокуроркою України",зауважує Марина Хромих.

На запитання, чи видно "світло в кінці тунелю" у розслідуванні вбивства громадської активістки та держслужбовиці Катерини Гандзюк, Марина Хромих відповіла:

"Це можливо за умови покарання всіх причетних до вбивства, у тому числі правоохоронців, які покривали або знали, але приховували інформацію про цей злочин. Якщо слідство має бажання, і існує, так звана, магічна політична воля, то все може рухатись. І це яскраво показали останні місяці, коли Генпрокуратурою, за відносно короткий термін, було досягнуто чималих успіхів у справі розслідування вбивства Катерини. І для нас виглядає дуже дивним усунення людини, яку команда президента презентувала як відповідальну за це розслідування. І сама ж команда президента цю людину усунула. Це все виглядає дуже дивно, не хочеться шукати взаємозв'язки між причетними до вбивства і представниками існуючої влади… Це дуже великий негатив для нашого суспільства".

Громадська активістка Марина Хромих також висловила свої міркування з приводу того, хто не зацікавлений у чесному розслідуванні справи Шеремета, справи Гандзюк та інших резонансних злочинів:

"Звісно, не зацікавлені в розслідуванні самі причетні до злочину – кримінальний клан, який діє на Херсонщині, а також замовники інших нападів на громадських активістів у різних регіонах України, тому що вони прекрасно розуміють, що такі напади, вбивства просто не караються. Вони десь зависають, щось з ними стається, комусь заносяться гроші, або якось інакше вирішуються, і ці справи лишаються нерозкритими. Звісно ж, вони усвідомлюють, що якщо справу Гандзюк закриють, це буде суттєвий прецедент для інших справ, пов'язаних із терором проти громадських активістів".

Голова Центру прав людини "ZMINA" Тетяна Печончик прокоментувала опитування, проведене в листопаді 2019 року, Фондом "Демократичні ініціативи" спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, згідно з яким 84% українців вважають напади на громадських активістів серйозною проблемою, тоді як 77% вважають громадський активізм небезпечною діяльністю.

"Важко мотивувати громадян займатися громадською діяльністю, розказуючи при цьому про напади на інших активістів. Але треба розуміти причину, чому відбулося драматичне зростання кількості нападів. Тут є декілька факторів. По-перше, люди стають активнішими. Це видно по розгортанню волонтерських рухів... Це видно і зараз, коли люди об’єднуються в ініціативи для протидії поширенню коронавірусу, коли вони розповсюджують інформаційні матеріали, допомагають літнім людям, збирають кошти на маски та халати для медиків і т. д. З іншого боку, в Україні йде процес реформ, однією з яких, є реформа децентралізації. І люди на місцях розуміють, що будівництво місцевої дороги або ремонт садочка або покрівлі у школі вже залежить не від когось у Києві на Печерських пагорбах, а від їхньої влади. Відповідно, люди включаються у процеси контролю за діяльністю місцевої влади…", – зазначає Тетяна Печончик.

Також правозахисниця уточнює як і чому нині відбуваються дискредитаційні кампанії проти активістів.

"Зараз ведеться дуже активна кампанія проти Сороса. Тобто, всіх тих, хто хоче змінити країну, реформувати її, називають соросятами, паплюжать, нищать довіру до громадянського сектора. Це відбувається на різних площинах – від маленьких містечок, населених пунктів до величезних загальнодержавних компаній. Але треба розуміти, що ніхто не буде нападати на того, хто не є активним, впливовим. Тобто, ці напади свідчать, що громадянське суспільство стає сильнішим, що воно сильніше ламає корупційні різні схеми, бореться за права людини. З одного боку, це справді досить тривожно, але з іншого боку це означає, що зрештою в багатьох точкових питаннях ми перемагаємо. І якщо більше людей буде приєднуватися до громадського руху, захищати одне одного, то і наша країна буде змінюватися швидше", – впевнена Тетяна Печончик.

Координатор одеського "Автомайдану" Віталій Устименко висловив своє бачення причин того, що Одеська область та Одеса є регіоном, де зафіксовано найбільше випадків нападів на активістів:

"Це відбувається тому, що рівень впливу фінансових груп на офіційні органи влади і правоохоронні органи в Одесі є надзвичайно високим, і залежить від інтересів цих груп. Вони можуть керувати державними органами так, як вони вважають за потрібне, тому що відсутність розслідування, відсутність захисту з боку правоохоронних органів породжує безкарність, і зрештою продукує нові і нові злочини проти активних представників суспільства. Тому така статистика в Одесі. Тому така статистика розкритих злочинів проти активістів і не тільки активістів".

Правозахисниця Тетяна Печончик, у свою чергу, поділилася власним рецептом захисту активістів.

"Дуже важливо, коли вам погрожують, або ви відчуваєте якусь небезпеку, не мовчати, надавати цьому розголос, тому що, як правило, розголос допомагає – це перше. По-друге, дуже важливо, щоб також різні активісти підтримували одне одного. Бо якщо людина зовсім сама, то її дуже легко зламати, залякати і т. д. По-третє, важливо звертатися до правозахисних організацій, до юристів. Наприклад, наші партнери з Української Гельсінської спілки з прав людини надають безкоштовну юридичну допомогу активістам, які перебувають у загрозливій ситуації, яким погрожували або на яких нападали. Тобто, дуже важливо знати інструменти, як ми можемо себе захистити, і коли відбуваються напади або погрози, переслідування, дискредитація інших активістів, яких ми знаємо – не мовчати, а вставати на їхню підтримку", вважає голова Центру прав людини "ZMINA" Тетяна Печончик.

На фото: голова Центру прав людини "ZMINA" Тетяна Печончик

"Напади на активістів свідчать, що громадянське суспільство стає сильнішим і впливовішим", – голова ZMINA Тетяна Печончик