Енергоефективність та енергозбереження в ОТГ: чи вдається заощадити?

Енергоефективність та енергозбереження в ОТГ: чи вдається заощадити?

Давно минули ті часи коли ми не задумувалися скільки коштує світло. Нині ефективне використання ресурсів перейшло на рівні громади. Адже це дозволяє заощадити кошти місцевого бюджету. Про те звідки громаді брати гроші на впровадження енергоефективних заходів, з яких проектів варто починати, а які краще відкласти на потім і чи справді вдається заощадити — про це в ефірі Українського радіо говорили з селищним головоою Новопсковської ОТГ на Луганщині Вадимом Гаївом, головою ОСББ у місті Кримінна Іваном Корнюхіним та головою Бестриківської ОТГ на Сумщині Олександром Маркіним.

0:00 0:00
10
1x

На чому можна загалом заощадити енергію в умовах громади?

Вадим Гаїв: Звісно, цепроведення енергозберігаючих заходів, термомодернізація будівель, об'єктів інфраструктури, які знаходяться на балансі територіальної громади, селищної ради. У нашому випадку ми почали з тих об'єктів, які були у нас на початок децентралізації. А у нас були тільки садочки. І зараз у нас всі 5 будівель садочків термомодернізовані, енергоефективні, де проведені всі необхідні заходи. Ми реально бачимо економію. І по деяким об’єктам, це третина видатків на опалення дійсно економиться нашою територіальною громадою. 

Безумовно для громади найцікавіше те, на що гроші використовуються – адмінбудівлі, соціальна інфраструктура —все те, що можна порахувати у вигляді зекономлених гривень. Але ж, якщо брати енергозбереження у рамках громади загалом, то можна окремо сказати про підприємство, очевидно, і про приватні домогосподарства?

Вадим Гаїв:Так, у нас  вона працювала дуже потужна програма —програма «Теплі кредити». Наша — як Новопсковська селищна рада прийняла відповідне рішення, так само і обласна адміністрація прийняла відповідну програму по відшкодуванню частини кредитів, які беруться людьми - так звані «теплі кредити». І вона користувалась дуже великою популярністю.  У нас є статистика скільки людей скористалися програмою.  і вони дійсно термомодернізували свої будівлі.

Вадим Гаїв:Сучасний світ інформації дійсно дає нам можливість запровадити інновації, які, дійсно, впроваджуються на всій території України. І ми знаємо які програми реалізується державою, які програми реалізуються областю. І там ми намагаємось теж бути поруч. Ми максимально хочемо охопити, звісно, з позиції своїх можливостей, всі напрямки, де ми можемо зробити нашу громаду більше енергоефективною. Я хочу повторити: це не тільки термомодернізація існуючих будівель. Це і лед-освітлення на вулицях. А у нас 100% населеного пункту освітлення виключно лед-світильниками. Це і «теплі кредити». Знов таки, будь-який капітальний ремонт будь-якої установи починається саме з утеплення. Якщо ми починаємо ремонтувати школу, то ми починаємо ремонтувати з даху із утеплення перекриттів.

Олександр Маркін:Дякую долі, що довелось працювати в ці роки активних реформ. Власне, завдяки процесу децентралізації люди відчули такий потужний зміни на місцях, які не побачили десятки років. Ми як господарі своїх територій, своїх громад, якими керуємо, ми усі питання обговорюємо і визначаємо пріоритети. Наша громада не така велика, не така потужна, але самодостатня громада. І вже три роки працюємо. За цей час – перший рік  займалися проектною документацією. Заказували проекти на різні роботи. Ми потужно вкладали кошти також в реконструкцію і утеплення, заміни вікон, дверей, утеплення шкіл, дитячих садочків.

А взагалі, чи є сенс поетапно займатися енергоефективними заходами термомодернізації, чи тільки комплексний підхід насправді призведе до економії?

Олександр Маркін:Краще комплексно. Воно і дешевше буде і більш ефективно. Ото починаємо з покрівлі. Якщо покрівля, то також утеплення перекриття в так званих чердачних. І потім стіни, вікна, двері. Також ми намагаємося міняти стелі і лед-освітлення. Ми у минулому році закінчили утеплення школи. І цю зиму, опалювальний сезон пройшли. Відсотків 30 економії. У нас газове опалення, ми така громада, яка знаходиться поряд з містом Суми. 

А де легше економити ресурси в містах чи селах?

Олександр Маркін:У селах люди більш економніші, більш хазяйновиті. А міські жителі більш «расточітельні», скажемо так. А ми за цей час в енергозбереженні нашою громадою  майже 8 млн 800 тисяч річних субвенцій і на інфраструктуру, і власні кошти. Тому ми не жалкуємо, що ці роботи виконані. І люди бачать ефект – ті самі школи, дитсадочки. 

Що найпростіше, з вашого досвіту, з чого починати? Для тих громад, які ще не дійшли до етапу енергозбереження. 

Вадим Гаїв:  Починати з проекту – справді це найефективніше. Треба починати з розробки проектно-кошторисної документації. І, знову,ідеальний варіант— створення енергоменеджменту, у громаді повинен працювати енергоменеджер, який повинен вести цей напрямок, який повинен бути дійсно фаховою людиною, мати відповідну освіту, знання. Будемо реалістами: не всі громади мають у себе на територіях таких фахівців. Не усі громади можуть залучити цього фахівця, навіть на аутсорсинг. Тому, якщо є дійсно місцеві лідери, місцеві люди, які розуміють в цілому проблему, то можна розробляти відповідні проекти і їх реалізовувати. Навіть на рівні відділів відділів економіки, на рівні заступників, або профільних керівників.

Чи є у вас в громаді енергоменеджер?

Олександр Маркін:  На жаль немає такої посади. Не на стільки ми ще багаті, не на скільки «расточітельні» щоб енергоменеджера ще тримати. Ми як у сім’ї великій – зібралися, пріоритети виставили, і є якась сума коштів і що у першу чергу робимо – школи, дитсадочки, потім будинки культури. У чому плюс нашої проектної документації – усі вони проходять державну експертизу. І там вже немає – чи дешевий матеріал, чи ні – у ДБН закладається, експертиза устанвалює, що тільки цей матеріал повинен бути. І ніякого Іншого пінопласту, тільки базальтова плита, чи мінеральна вата так звана. І тому виходячи із цього, і терміну експлуатації,  і ефективність по енергозбереженню. 

А що є найефективнішим для великих будинків багатоповерхівок, що дозволяє найкраще з економити енергоресурси?

Іван Корнюхін:Извиняюсь, что на русском языке, так просто удобнее. Значит, ОСББ существует всего-навсего два с половиной года, 3 й заканчивается. Что мы успели сделать и к чему мы пришли? Мы  начали с того, что поставили свои цели. Комфортное проживание в жилом доме наших людей – основа, ради этого мы объединились. Начали с малого. А пришли к тому, что на сегодня самое важное, считаю, в енергоефективності, это энергоаудит. 

Енергоаудит, давайте пояснювати, це коли ви визначаєте куди, де найбільше витрачається зайвої енергії, та куди уходить тепло?

Іван Корнюхін:Естественно, в случае комплексних енергоефективных мероприятий экономия енергии будет прпактически 48 процентов. Дело в том, что наш дом был так построен в свое время, что с нарушениями ДБН, и толщина стен, и перекрытия всего, что утечки тепла везде и всюду. Сильно заострило это у наших жильцов с того момента, когда было принято решение районными властями полностью прекратить теплоснабжение население города теплом. В этом году все 100% жилих домов в городе перешли на индивидуальное отопление – элекетро и газовое отопление. В нашем доме тоже. У нас 80 процентов уже перешли на газовое отопление, и остальные 20 процентов с помощью районных властей – выделение было денег на модернизацию отопления. Они утеплились и  поставили себе автономное отопление. В результате всплыл вопрос о термомодернізації дома. И собрались жильцы, приняли решение на общем собрании, что главнее надо понять где у нас большие потери? Учитывая то, что мы до этого провели серёзную модернизацию дома в части замены окон в поездах на стеклопластиковые,  камерные. Нам энергоаудит предложил поменять их на двухкамерные для большей эффективности. Предложили нам утеплить входные двери. И масса других вопросов, что прошли по энергоаудиту. Сейчас вопрос о том что, как говорят меры городов, посёлков, надо бы  комплексно подходить к решению этого вопроса. Ну хорошо, когда есть финансы для этого. У ОСББ есть один вид финансов – это членские взносы жителей дома. На них здорово не разгуляешься. Допусмтим, в наш дом потребуют суму более 6,5 миллионов на термомодернизацию.  В принципе на сегодняшний день работает программа фонду энергоэфективности, которая предлагает нам участвовать в программе и даёт возможность компенсировать 70 процентов сумы затрат по енергоорганизации по окончании работы.   На сегодня это не выгодно.  Чисто экономический расчёт показывает, что сумма возврата которая будет с фонда энергоэффективности даже 70 процентов в результате за 10 лет мы вернем банку сумму кредита, которую мы возьмём. Допустим, сегодня нам надо на модернизацию дома 6,5 миллиона. Мы возьмём этот кредит, нам вернут по окончании всех работ 70%, но оставшуюся сумму мы будем погашать в течение 10 лет. И она выравнивается на те же самые 6 с лишним миллионов, даже до 7! Это при ставке 20% годовых банка. Это очень сложно, очень тяжело. Идти по пути энергоэффективности путем взятия кредитов других банков по «теплым кредитам» для частного сектора это выгодно. Потому что тот Частник взял, материалы купил, ему банк приобрёл, он не завёз, своими ручками выполнил работу и получил компенсацию. И, в принципе, и погасил кредит. У нас этого не получится потому, что надо будет – первое, по результатам энергоаудита проект заказывать, по этому проекту надо будет потом искать подрядную организацию, которая возьмется это сделать. И там отступление от проекта не будет и все 6 с лишним миллионов, естественно, по проекту будут освоены. А нам придется тогда поднимать стоимость за квадратный метр практически до 30 гривен. Я не знаю на сегодняшний день способны ли люди платить, допустим, за трёхкомнатную квартиру 60 квадратных метров 1800 гривен каждый месяц. Первые 3 месяца, пока будет освоение, тут вообще сумма зашкальная. Потому что, до тех пор пока не погасит нам энергоэффективность эти 70% процентов мы будем платить банку полную ставку. Это после того, как погасятся нам 70% кредита. 10 лет тариф по 30 гривен.

Люди запитають нас, а навіщо нам така енергоефективність? Якщо ми платимо за неї у 5 разів більше? А досвід інших ОСББ?

Іван Корнюхін:Дізнавався. Они все шли по пути «тёплых кредитов». Они, оказываются более эффективны в этом плане. Потому что здесь погашение может быть из нескольких источников. Часть денег – городской совет, часть денег – областной совет, и это компенсирует серьёзные затраты. И, если это индиваидуальное, как это было ранее, до этого года, то проще. Некоторые даже умудрялись зарабатывать на «тёплых кредитах». Но, на сегодня, если будет ОСББ брать, это немножко другая тема. ОСББ – это уже юридическое лицо. Да, там беззалоговый кредит. Но ответственность всё равно всех жителей дома. У нас 50% жильцов на субсидиях. Как этот вопрос решить? По результатам энергоаудита будем собирать общее собрание, рассматривать каждую точку, которую нашли у нас энергоаудиторы, где у нас утечки тепла и где будет больше эффекта. И будем решать что в первую очередь делать – утеплять фундамент, или стены. И где брать деньги. Я объясню один момент. Фонд энергоэффективности требует – там же две программы – по первой программе однозначно 50%  компенсации, а по второй программе, по которой 70% и то к первым 300м подавшим заявки, здесь подход должен быть комплексный: всё, что энергоаудит насчитал, то что сделают проектанты, мы должны освоить. 

Отже, не просто в умовах ОСББ , є над чим задуматися, є що рахувати! Пане Вадиме, де ви брали гроші? Чи ефективні для вас ті програми, що пропонує держава і банки?

 Вадим Гаїв:  Буду відвертим: дійсно, наша громада пасе задніх щодо створення ОСББ. У нас є тільки два існуючих фактично формально ОСББ. Але вони бездіють, і це дійсно наша проблема.  У нас на території області працює зараз теж програма розвитку ООН, яка дозволяє включити населення в роботу по створенню ОСББ. На жаль наша громада…

Хотів уточнити щодо ваших заходів енергоефективності на рівні громади. Ви  використовували тільки свої гроші, чи користувалися також кредитними?

Вадим Гаїв:  У нас дуже великий досвід, але все-таки з кредитними ми не почали зв'язуватися. Ми залучали кошти -фонд регіонального розвитку, субвенція соцекономрозвитку, і субвенція інфраструктурна, та субвенція, яка надається державою на розвиток інфраструктури ОТГ, це і грантові кошти – наприклад,  початок нашої термомодернізації почався з одного реалізованого проекту громадських організацій «Моя Новопсковщина». Вони утеплили одну будівлю і з цього все пішло. Ми почали системно проводити ці роботи по всім будівлям нашої громади це і фельдшерсько-акушерські пункти, і будинок культури інші. Теж саме по вуличному освітленню. Якщо це лед, то це фонд регіонального розвитку. 

І виходить, що громаді легше провести цей комплекс заходів з енергоефективності між приватним домовласником, або ОСББ?

Вадим Гаїв:  Ресурс, дійсно, є. і коли подається проект на ДФРР, то ми отримуємо додаткові бали тільки за те, що ми ОТГ. Якщо подає будь-яка інша громада, наприклад, міська Рада, яка не є об'єднаною, звісно цих балів не добирає, і набагато важче відстояти свої проекти, подані перед комісією, перед ДФРР.

От, і відповідь на запитання: що дає об'єднання громад, зокрема!

Вадим Гаїв:  Так. Те ж саме субвенція на розвиток інфраструктури надається виключно ОТГ. Да, вона прозора, вона розраховується на кількість сільського населення, і на площу, на територію громади. І це теж дуже потужний ресурс, яким можна користуватися і вирішувати проблеми. Тільки в цьому році ми реалізуємо 2 проекти - це перекриття даху із чепленням чердачного перекриття на нашій загальноосвітній школі, І ми робимо ремонт фельдшерсько-акушерського пункту в найвіддаленішому селі. 

Пане Вадиме, а пропозиції цих грантів і ще є? Чи можуть ними скористатися інші громади,  які поки що нічого не зробили у сенсі енергоефективності, чи вони вже закриваються бо були гарні тільки в перші роки децентралізації?

Вадим Гаїв:  Ті  громади, які не пішли на об'єднання за останні 4 роки, втратили колосальний ресурс. За моїми розрахунками тільки за чотири роки ті територіальні громади селища Новопсковського району неотримали гарантованих виплат від держави 71 млн грн.! і це тільки по нашому району! Ми розрахували ту субвенцію, яка була надана на одного сільського жителя. Це колосальний ресурс, його можна було направити на будь що.

І скільки на жителя вийшло? 

Вадим Гаїв:  Це було в залежності від року, від кількості ОТГ на території України. Спочатку це був 1 млрд гривень на 159 територіальних громад. Це був 16 рік. Потім кількість територіальних громад збільшувалася, ресурси фінансові у державному бюджеті збільшувалися, але не пропорційно до кількості ОТГ. Вони втратили були такі періоди, що близько 1000 грн на одного жителя.

Пане Олександре, я так зрозумів, що ви в процесі плануєте користуватись - якими ресурсами для здійснення ваших планів?

Олександр Маркін:На початку своєї промови я сказав, що ми користуємось коштами державного фонду розвитку регіонів, інфраструктурними коштами, субвенцією і соцекономрозвитку. Повністю підтримую колегу з Луганська, що колосальний ресурс і ті громади, які ще не об’єдналися, дуже багато втратили. Але та субвенція держави, яка дається з інфраструткруи, чомусь, на жаль, я звертався і до кабміну два роки тому, управління статистики чомусь умисне занижує чисельність мешканців громади в цілому. Звісно, і від цього залежить фінансування, недофінансування із-за того що навмисне занижують чисельність мешканців.

Це відома проблема, що прив'язують все фінансування до кількості населення за переписом  2001 року. До речі, новий уряд Гончарука обіцяв провести вже в найближчому майбутньому новий перепис населення. Можливо, це виправить ситуацію.

Олександр Маркін:Дай Боже! І ще по доброму тим людям, де є ОСББ, де функціонують. Я ще у  15 році збирав у нас в громаді порядку 12 багатоквартирних будинків. Ще у 15 році збирав мешканців і пропонував що є такі переваги, давайте теплі кредити і буде все краще. У нас люди ще інертні. Якби хтось зробив, якби не ми, якби не платить нічого! відомість громадян… 

У пана Івана зрозуміла ситуація – їм треба усім будинком разом робити. А от ви, пане Олександре, пане Вадиме, у себе вдома А ви якісь ощадливі заходи провели? 

Олександр Маркін:Повністю поміняв двері, вікна у будинку, горище і стіни.  такса до поміняв заміщені стіни будинку ви придбали самого початку існували дав мене утеплені повністю стіни.

Вадим Гаїв:    Встановлення енергозберігаючі вікна,  перекритий дах, я кілька разів до модернізував. Знов-таки є дуже мене така потужна література щодо енергоефективних заходів у себе вдома. І вже коли була збудована баня на території свого двору, то вже була побудована повністю з усіма вимогами щодо створення енергоефективності.  

Ще буквально по кілька слів, пане Вадиме, пане Олександре, опалювальний сезон в процесі у когось уже почався, у когось, як у мене наприклад, ще не розпочався. І, дай боже, щоб протягом двох тижнів розпочався. У вас все готово в цьому плані, проблем не виникає? 

Олександр Маркін: Що там опалення тому щоб утеплити, в садочках діткам  першими, і тепліше і комфортніше, і  економія енергоресурсів. 

Вадим Гаїв: Тільки-но  надійшов лист від нашого відділу освіти щодо потреби початку раніше опалювального сезону. Терміново було скликано засідання виконавчого комітету, було прийнято відповідне рішення. І ті установи, які вважали за потрібне запуститися раніше, вони запустились, бо кожна наша комунальна установа має індивідуальну систему опалення, індивідуальну котельню. І вони самі можуть запускати ту чи іншу установу.