"Пробний перепис має декілька цілей. Перше – це тестування переписного листа, треба протестувати, як населення буде реагувати на різні питання. Друге – це відпрацювання технології обробки даних і самого опитування, тому що при майбутньому переписі буде застосована нова технологія на базі планшетів. І третє – це співпраця органів статистики з місцевою владою, тому що без підтримки місцевої влади дуже важко буде провести перепис населення. Також тут долучається й інший момент: відпрацювання роботи з населенням, щоб населення позитивно ставилось до свого перепису. Тому йдеться про відпрацювання агітаційно-роз`яснювальної роботи", – розповів Олександр Гладун.
За словами заступника директора, переписи населення потрбні попри наявність різноманітних реєстрів, через які держава може збирати дані про своїх громадян: "Реєстри не охоплюють все населення, вони мають свою вузьку спеціалізацію: або це податковий, або виборчий, або прав водіїв. І вони не дають повної комплексної інформації щодо населення України. Жоден реєстр не є повним, відтак жоден з них не може відповісти на питання, яка чисельність населення в Україні".
"Метою перепису населення є оцінка чисельності населення, розміщення по території і отримання різних соціально-демографічних характеристик населення і його житлових умов. І при тому характеристики можуть бути отримані в комбінації з соціально-віковою структурою, освітньою, економічною і т.д. Також в переписі населення є питання, яких немає в жодному реєстрі, наприклад, про мовні чи етнічні ознаки. Також там є питання щодо фактичного шлюбного стану, адже в нас зараз існує багато незареєстрованих шлюбів. Також через перепис вимірюється маятникова міграція, коли люди їздять на роботу в інші місця. Це з інших джерел оцінити практично неможливо", – запевнив Олександр Гладун.
Також науковець висловився й щодо того, що він очікує побачити після всеукраїнського перепису населення: "Я великих несподіванок не очікую. В нас за попередніми даними на підконтрольній території десь 38-39 мільйонів осіб. І, думаю, що там стільки і виявиться після перепису, адже, коли ми робимо таку оцінку, ми враховуємо й інші демографічні показники, наприклад, рівень народжуваності, смертності та їхню зміну. Що стосується трудових мігрантів, поки що більшість трудових мігрантів поїхали, заробили кошти і повернулися назад. Втрати щодо неконтрольованої міграції ми оцінюємо в цифру біля мільйона. Чогось значного ми не очікуємо. Єдиною проблемою може стати реакція людей, щоби люди позитивно реагували на перепис населення. Адже сам перепис проводиться виключно зі слів громадянина, ніяких підтверджуючих документів не треба".
"Якщо торкатися питання, який відсоток росіян ми побачимо після цього перепису і чи буде він меншим за відсоток, який був під час останнього перепису 2001 року, скоріш за все він зменшиться. Це пов`язано з тим, що на непідконтрольних територіях ми не зможемо провести перепис населення, а переважна більшість росіян була в Криму і достатньо багато – в Донецькій та Луганській області. Плюс людина може змінити свою етнічну усвідомленість. Це особливо характерно для родин, де батьки різної національності. Це нестабільна характеристика, яку треба відслідковувати під час перепису, аби проводити нормальну етнічну та мовну політику", – підсумував Олександр Гладун.
ФОТО: Главком
