Мобільний додаток

У постановці Алана Бадоєва було багато нестандартного, але і вульгарного — кінокритик про Ходу Гідності

28.08.2019 р., 21:06

До президентської Ходи Гідності є чимало запитань з організаційної та естетичної точки зору, адже режисер Алан Бадоєв використав символи, які не будять в людях емоційної пам'яті. У результаті постановка вийшла неприкрито театральною, а це є поганим сигналом, – вважає кінокритик та журналіст Дмитро Десятерик. Про це він розповів в ефірі Радіо Культура.

"В постановці Алана Бадоєва було доволі багато нестандартного, враховуючи, що було раніше під час святкування Дня Незалежності. Я не хотів би одразу позначати якусь свою позицію політичну, але є позиція естетична: мене вразила страшенна вульгарність того, що відбувалося. Є хороше російське слово "пошлость": тобі не завдають прямої образи, але несмак розлитий в деталях. Починаючи з фонограмної музики, марширування оркестрів, підсилених мікрофонами, тоді як марш завжди виконується акустично. Багато хто також помітив, що коли на Інститутській з'являються дітки у білому, це нагадує, і я з цим згодний, "Олімпію" Лені Ріфеншталь, фільм про Олімпіаду в нацистській Німеччині", — розповідає Дмитро Десятерик.

За словами кінокритика, режисеру-постановнику не варто було змішувати різні стилістики в організації свята.

"Естетика — це доволі тонка штука. І будь-які порушення в ній під час масових заходів можуть призводити до поганих наслідків. Святкування Дня Незалежності в країні, де йде війна, має випрацювану естетику. Шоу, яке організовував Бадоєв, мало найбільшу проблему: в ньому Алан спробував офіційний ритуал воюючої країни змішати з екстрадним шоу".

фото - president.gov.ua

"Святкування мало багато нюансів. Наприклад, діти в білому, яких показували разом з кадрами з війни, не виглядали дуже вдало. Бо виходило, наче Києву закидають мир, коли на Сході люди гинуть. А люди насправді помирають, щоб в інших містах не вибухали снаряди. Зіштовхувати ці два світи неправильно. Раніше парад був нагадуванням, але без звинувачення когось, крім агресора. Країні показували, що в неї є армія та ті, хто її захищає. А флешбеки з кадрами — це розмішування мілітарної складової з попсою. Місцями було дуже схоже на Росію", — підкреслює Дмитро Десятерик.

Також, на думку журналіста, виникають питання щодо картини з дітьми, які залишають відбитки власних долонь, пофарбованих жовто-блакитною фарбою.

"Зараз ми розмовляємо, що це могло би означати. Відтак ми робимо за режисера його роботу, бо він поєднав символи, які погано зв'язані між собою.  Я відчитую цей меседж як втілення фрази нашого нинішнього президента: "Може просто перестати стріляти?". Білий — це колір капітуляції: діти, які долоньками закривають щити, жодної згадки про агресора, другий куплет гімну, який не виконали. Я сприймаю це послання як не дуже хороше".

Фото: www.facebook.com/SecretServiceAgency

"Цікавим є й кількість людей, яка прийшла на Ходу: ми бачимо її з крупних планів. Малолюдність — наочний момент, що виборець Зеленського є телевізійним, йому достатньо подивитися церемонію по телевізору. На військову техніку люди приходять дивитися вживу, а тут її не було. Тому мала кількість людей на Майдані — це феномен напіввіртуального виборця і держави", — зазначає Дмитро Десятерик.

Окремо кінокритик звернув увагу на символізм використання ряду музичних інструментів, які мали б показати піаніно, на якому грали на Майдані: "Це ще одна з ознак вульгарності — спрощення шляхом масовості і репродукування до повного зникнення значення, яке за цим символом стоїть: за цим немає історії, барикад, палаючих шин. Символ такого роду прив'язаний до конкретної ситуації. Це обутафорення цього діла. Бадоєв намагався театралізувати символ, але театр дозволяє працювати з різними символами. Талановитий режисер використав би інші символи, які б будили в нас емоційну пам'ять".

"Мій улюблений французький культуролог написав книжку "Суспільство спектаклю", де описав, так зване, суспільство спектаклю і реальне життя, яке ними заміщується. Тоталітарний спектакль — це СРСР, але є й капіталістичний спектакль. Нам влаштували спектакль, яким передали сигнал, що ми будемо транслювати суспільству його замість того, що реально відбувається. Він затьмарює реалії, відволікає пафосом і заграванням. Вийшло неприкрито театрально, що для мене — дуже небезпечний сигнал", — підкреслює Дмитро Десятерик.

Читайте також — Головне свято країни: як українці святкують День Незалежності

Він стверджує, що швидше за все, це було шоу для виборця президента, який любить дивитися телешоу.

"У нас, після здобуття незалежності, телебачення не розбудувалося достатьно потужно, щоб стати силою, яка наповнює. Відповідне телебачення сформувало відповідного телеглядача, а він формує відповідне телебачення. Це замкнене коло.  Можна було б зробити краще хоча  б з поваги до споживача.  Наша країна заслуговує на кращі видовища".

Фото: www.facebook.com/SecretServiceAgency

Алан Бадоєв назвав великою честю можливість взяти участь в організації заходів у Києві.

"Для мене було величезною честю взяти участь в організації урочистої частини святкування Дня Незалежності. Це був виклик для всієї моєї команди, і ми його прийняли. Тому що завдання, яке поставив перед нами Володимир (Зеленський - ред.), повністю співпадало з нашими уявленнями про те, як повинно виглядати свято Незалежності України!" — процитували Бадоєва ЗМІ. 

Нагадаємо, в суботу, 24 серпня, в Україні відзначали День Незалежності, під час якого було два великі заходи: Марш ветеранів та президентська Хода гідності.

Фото: www.facebook.com/SecretServiceAgency

У постановці Алана Бадоєва було багато нестандартного, але і вульгарного — кінокритик про Ходу Гідності

Новини по темі