Музей Українського радіо неочікувано отримав поповнення експозиції, присвяченої участі радіо в Другій світовій війні. Як розповів зберігач музею УР Анатолій Табаченко, співробітники радіо завжди були активними учасниками громадянських процесів, і під час війни служили на фронті, висвітлювали хід війни, активно працювали, навіть у підпіллі.
"У 1941 році захопили Київ, радіо евакуювалося до Харкова, звідки воно, до речі й приїхало в 1934 році, бо перші передачі вийшли з Харкова, з приміщення філармонія. І коли почалася війна воно переїхала назад до Харкова, а потім уже — на територію Росії (за фронтом переїжджали в тил). Там працювало кілька радіостанцій — "Партизанка", "Дніпро", імені Шевченка. В усякому разі, мовлення на Україну велося", — говорить Анатолій Табаченко.
Він розповідає, що на радіо тоді працювали дуже знакові люди: Олександр Довженко, Андрій Малишко, Михайло Стельмах, Юрій Шумський.
Судячи зі збережених в експозиції документів, дисципліна на радіо тоді була суворою. Анатолій Табаченко демонструє наказ, у якому "за порушення трудової дисципліни — час передачі "Слухай фронт" — голосна розмова при включеному мікрофоні — диктора товариша Рабіновича 22 березня 1942 року з роботи звільнити".
"Добре, хоч не розстріляли, бо тоді могло бути все, що завгодно", — говорить зберігач музею.
Поряд під склом зберігається друкований аркуш газетного формату, на якому читається програма радіопередач. Сформована вона так, як ми звикли бачити телевізійні програми в газетах, навіть з фотографіями ведучих.
Напис вгорі сторінки свідчить, що це програма за травень 1940 року.
Цього разу експозиція поповнилась неочікуваним артефактом: редактор радіо "Промінь" Олександр Монзолевський передав сюди свою бойову каску, з якою воював в зоні АТО.
"Я ніколи не думав, що ця колекція буде поповнюватися. І ось — шолом кевларовий, у якому його власник — Олександр Монзолевський, заступник завідуючого редакцією "Променя", спортивний коментатор — з 2015 по 2016 рік провів в АТО. І коли він туди вирушав (а тоді ж армія була укомплектована не так, як зараз), йому збирали гроші на оцей кевларовий шолом працівники Українського радіо. Зокрема, Вікторія Польченко і Ніна Жежера, яка веде передачу на цю тему, вони їздили вдвох вибирати цей шолом".
Олександр Монзолевський повернувся з зони бойових дій неушкодженим і передав своє фото та каску для експозиції. Тематично її вирішили віднести саме до цього стенду, адже експозиції АТО в музеї поки що немає.
"Працівники Українського радіо успішно захищають Україну не лише в інформаційному просторі, а коли покличуть, то і зі зброєю на фронті військовому", — підсумовує Анатолій Табаченко.
Це не єдина каска в музеї. Тут, до прикладу, можна побачити сталеварську каску, у якій кореспондент УР І.Павляк робив репортаж під час знакової в радянські часи виплавки стомільйонної тонни сталі в СРСР. Це відбулося на заводі "Азовсталь" у Маріуполі в 1967 році. На пам’ять журналіст привіз також титанову медаль з зображенням Юрія Гагаріна на реверсі.
Окрім цих експонатів у музеї є безліч речей, яких ви не побачите більше ніде в світі: унікальний німецький монтажний стіл, на якому різали програми, записані на плівку, записи живих голосів українських поетів, письменників та артистів, визначні нагороди, афіші, листи, документи, перші радіоприймачі тощо.
Записатися на екскурсію до музею Українського радіо можна на сторінках "По той бік ефіру" у faceboоk — індивідуальна та групова.
Автор: Ірина Басенко
фото автора
