До чого змушує український бізнес новий закон про мову? Експерт з питань мовної політики громадський діяч Тарас Марусик в ефірі програми "Ранковий формат" зазначив, що ухвалений закон є навіть пом'якшеним.
Ведуча:
Вікторія Єрмолаєва
Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", ухвалений Верховною Радою 25 квітня, зміцнює позиції державної мови. Він отримав широку підтримку депутатів та громадян. Водночас, опозиційні сили виступили проти, внесли більше двох тисяч правок та заблокували підписання закону подавши аж чотири постанови про його відміну.
Тарас Марусик ухвалення цього закону вітає і зазначає, що для бізнесу часом потрібне законодавче регулювання у таких питаннях, оскільки без законодавчого підгрунтя компанії та підприємці часто мовні норми ігнорують.
"Це, мабуть, найкращий закон, який був прийнятий за часів незалежності. А критика була часом популістична і з одного, і з другого боку. Бізнес у нас моментами безвідповідальний настільки, наскільки їм дозволяє влада і суспільство", - зазначає експерт.
Він пригадує, що деякі торгові мережі на його звернення навіть після скасування закону Колісніченка-Ківалова відповідали на зауваження щодо мовної політики, що діють згідно з цим законом.
Громадський діяч нагадує прихильникам теорії, яку висловив новообраний президент Володимир Зеленський, який посилається на статтю 10 Конституції, що там вказано, що їх забезпечення функціонування мови здійснюється у відповідності до закону. І називає позицію "прикривання Конституцією" лише декорацією.
"Людина за своєю природою є лінивою, і українці не є виключенням. Для того є держава і закон, щоб ставити в рамки", - вважає діяч.
Він наголошує, що приватне спілкування не регулюється законом, як і відправлення релігійних обрядів. А також визнає, що закон вийшов дещо пом'якшений. Зокрема, не було запроваджено інститут громадських мовних інспекторів. У першій редакції також були передбачені два центри.
"Там була зазначена Національна комісія з питань функціонування державної мови і частинами її були Центр української мови і термінологічний центр, який мав би займатися правописом. Ці два центри із закону вилучено", - констатує Тарас Марусик.
Він сподівається, що цей закон буде перехідним у політичному плані, і з часом до нього можна буде внести поправки.
Щодо хвилювань серед представників бізнесу, експерт наголошує, що нічого страшного не трапилося. Перш за все, на сайтах має бути за замовчуванням українська версія тексту, але версії іншими мовами на вибір ніхто не забороняє.
Також Тарас Марусик нагадує, що перше звернення в закладах харчування має бути державною мовою і роз'яснює, що після першого звернення можна буде перейти на мову, прийнятну для сторін, якщо вона буде влаштовувати обидві сторони.
"Українець, як громадянин, повинен отримувати інформацію у публічному просторі українською мовою", - пояснює необхідність такої норми Тарас Марусик.
Нагадаємо, 4 жовтня 2018 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект "Про забезпечення функціонування української мови як державної". У ньому зазначено, що єдиною державною офіційною мовою в Україні є українська. У документі також визначено коло осіб, зобов'язаних вільно володіти державною мовою.
25 квітня закон було схвалено в другому читанні більшістю у Верховній Раді (278 голосів).
На підтримку цього законопроекту висловилися низка українських мистецьких та громадських діячів, а також активні учасники громадянського суспільства. Під стінами парламенту з самого ранку розпочався мітинг на підтримку законопроекту.
Слухайте більше на сайті.
Фото: УП.Життя
