У народі цей день називався Семик. Чому така назва, невідомо, але земля в цей день вважалась іменинницею. Тож працювати на ній було заборонено, оскільки земля повинна відпочивати.
23 травня ходили по лісах і дібровах, збирали різні трави, яким приписували особливу цілющу силу. Наші пращури помітили, що холодний день на Симона обіцяє хороший врожай зернових культур.
