Мобільний додаток

Історик Преловська: у 1919 році українська мова стала фактором, який повністю розколов церкви за цією ознакою

9.01.2019 р., 07:52

Директорія УНР на чолі з Симоном Петлюрою 1 січня 1919 року урядовим законом проголосила автокефалію православної церкви в Українській Народній Республіці. Це в ефірі радіо "Культура" в програмі "Культура.Live" обговорювали директор музею Української революції 1917 -1921 рр. Олександр Кучерук та історик Церкви Ірина Преловська.

Ведучі:

Марина Люта та Олександр Ковальов

Уряд Директорії УНР ухвалив "Закон про Верховну Владу в Українській Автокефальній Православній Миротворчій Церкві".

За словами Олександра Кучерука, цей закон був певним етапом загального руху розвитку держави і церкви як її складової.

"Коли на початку 1917 року почалася Українська революція, Російська церква, в склад якої входили й українські території, була більше єпископальною та чимось нагадувала англіканську, коли не було найвищого ієрарха, а керівником церкви був імператор", — сказав Кучерук.

Крім того, директор музею Української революції 1917-1921 років зауважив, що та ситуація потребувала зміни.

"У 1917 році, коли створили Українську Центральну Раду, питання церкви і віри відносилися до приватних справ, а не до державних. Можна сказати, що Український церковний рух розпочався з низів, які будили верхівку, яка, в свою чергу, не знала, як себе поводити. Активність церковних низів призвела до того, що кілька представників церкви було обрано до Центральної Ради", — говорив Кучерук. 

Історик Церкви Ірина Преловська розповіла, що в 1917 році по всіх єпархіях України відбулися єпархіальні з'їзди, які вперше за тривалий період перетворилися на багатолюдні мітинги.

"Київський єпархіальний з'їзд очолив протоієрей Василь Липківський, настоятель Покровської церкви, нині на Солом'янці. На кінець 1917 року складається гурток людей - Тимчасова Всеукраїнська православна церковна рада. Цей гурток сказав, що традиції соборності української церкви, які були несправедливо ліквідовані Росією, вимагають скликати Всеукраїнський Собор, де обрали б митрополита українця і проголоси б Українську Православну Церкву і організаційно оформили б її", — додала Преловська.

За словами Ірини Преловської, за часів Гетьмана Скоропадського з'явилося міністерство Ісповідань і його першим міністром був Василь Зінківський.

"Весь 1918 рік пройшов під знаком того, що Собор був скликаний. Було сформульовано тимчасові положення про статус Української Православної Церкви, яка визнавала автономію України від Росії. Проте восени 1918 року, коли Директорія УНР захопила Київ, виходить її закон у справі Української автокефально православної церкви. Однак, це був державний закон, а не церковний документ. Повна його назва "Закон про вищий уряд Української Автокефальної Православної Соборної Церкви". Прийнятий він 1 січня 1919 року", — розповіла Преловська.

Олександр Кучерук також додав, що цей закон знаходив місце для церкви в суспільстві і державі та в цьому була його найвища заслуга.

Історик Ірина Преловська говорила про Василя Липківського, який був протоієреєм Російської православної церкви.

"Василь Липківський з відзнакою закінчив Київську духовну академію. З 1905 року він став настоятелем Покровської церкви на Солом'янці. Ніхто не міг уявити, що протоієрей Російської церкви виявиться полум'яним українським трибуном, який одним з перших проголосив засади автокефалії та боротьби за Українську Церкву та її проголошення", — розповіла Преловська.

Тільки в жовтні 1921 року Перший всеукраїнський православний церковний Собор проголосив створення Української автокефальної православної церкви і обирає митрополита.

Ірина Преловська зауважила, що за ці 4 роки сталося повне розслоєння церковної проблеми на національному підгрунті.

"Василь Липківський, будучи автором "Історії Української Православної Церкви", де зберігся тільки 7 розділ, покроково описує, як відбувалася вся ситуація. До 1920 року всі ці політичні і церковні пертурбації на національно-мовному грунті протиставляли російський єпископат та монашество тим, хто бажав скликати Український Собор і отримати митрополита українця. Компроміс в 1921 році був неможливим, тому що погляди радикально розходилися", — сказала Преловська.

За словами історика Церкви Преловської, Софійський собор завдяки законодавству радянської влади став центральним осередком саме Української автокефальної православної церкви, яку в жовтні 1921 року очолив протоієрей Василь Липківський, якого було висвячено митрополитом.

"Вперше богослужіння велося українською мовою 22 травня 1919 року. Українська мова і стала тим фактором, який абсолютно повністю розколов церкви саме за цією ознакою", — повідомила Преловська.

Нагадаємо, що 6 січня у Стамбулі відбулась Божественна Літургія та церемонія вручення Томосу. Вселенський патріарх Варфоломій передав Митрополиту Київському та Предстоятелю ПЦУ Епіфанію Томос про автокефалію Православної церкви України.

Прослухати детальніше можете за посиланням

Фото взяте з порталу Український Світ

Історик Преловська: у 1919 році українська мова стала фактором, який повністю розколов церкви за цією ознакою

Новини по темі