Ілюстративне фото: facebook/latifundistcom
Вперше фермери цього року будуть в плюсах
Як агросектор працював в умовах повномасштабної війни уже третій рік?
Мабуть вперше за третій сезон повномасштабної війни на обличчях аграріїв великих, маленьких, як ми їх називаємо фермерами- одноосібниками, директорами компаній, підприємств з'явилася посмішка. Ціни на продукцію, яку вони вирощують на полях під мінами, в постійному вогні і в постійному очікуванні несподіванок дозволяють їм усміхатися. Вперше за кілька сезонів ціни на продукцію радують. Заробили виробники на ріпакові – зазвичай це завжди перші гроші в сезоні. І якщо торік фермери продавали ріпак на полі, умовно кажучи, по 15-17 тисяч, то цього сезону по 23 і навіть вище. І оскільки заробили, то вже пшеницю не треба було продавати з-під комбайна, умовно кажучи, і її почали притримувати. А на тлі того, що була страшенна посуха не тільки в Україні, а і в наших сусідів – і тих, що нас із півночі намагаються завойовувати, і тих, що на заході, які допомагають продавати, і загалом у світі були моменти з урожаєм… Пшениця пішла вгору і на біржах, і на фізичному ринку. Потім пішов вгору і соняшник. І вперше те, що констатують самі фермери, вони цього року будуть в плюсах. Вони будуть фінансово успішні на противагу минулому року. Хоча це цифри на загал, ясна річ, не можна сказати, що всі заробили або всі були в збитку. Так не буває, звичайно. Але поки що ці ціни радують. Ясна річ, це менше доставляє задоволення тим самим трейдерам, бо вони мають проблеми, щоби завантажити судно і відправити кудись на зовнішні ринки, а, зважаючи на те, що постійно Росія обстрілює і бомбить інфраструктуру там, де вантажиться зерно, то це ще й додаткові хвилювання, проблеми, збитки, втрати і навіть жертви. Але єдиний такий момент позитивний, що все-таки (аграрії) не просто виживали, а намагаються заробляти, щоби і бізнес далі рухався, щоби підтримувати хлопців, які воюють і захищають. За інформацією Мінагрополітики в ЗСУ перебуває 200 000 аграріїв. Є дефіцит кадрів, як і, мабуть, у всіх галузях економіки. Але для агро це особливо важливо. Бо в нас аграрний сектор під 60% зовнішньої торгівлі. Це наша валюта.
Що таке адаптивний підхід?
Наші виробники навчилися миттєво реагувати на ситуацію. Це максимально використовувати всі гнучкі інструменти, можливості, технології. І не просто використовувати, а їх адаптувати і інтегрувати в ті уклади і варіації господарювання, які у нас є. Якщо це менше господарство і менше землі, то там і вибір культур відрізняється від того господарства, яке в обробітку має десятки тисяч гектарів. Хоча в нас є основні культури, так звані ліквідні, експортні, на які роблять всі ставку. Але велика війна змусила багатьох аграріїв, виробників переглянути підходи до господарювання, насамперед подивитися на технології обробітку ґрунту. Багато хто почали використовувати так звані ощадливі. Тобто це не повноцінна класична обробка ґрунту, де передбачена оранка, наприклад. Вчені називають це безполицевий обробіток ґрунту, тобто використання різних технологій, які більш ощадливі і до ґрунту. І вони менш затратні з точки зору фінансування. Спрацьовують інші підходи до використання добрив. Це вже не якісь там технології чи перелік добрив, які ми використовували 30 років тому. Дуже багато є варіантів нових добрив. Є багато варіантів внесення. Елементи точного землеробства, які по мірі можливості використовують фермери, що дозволяє заощаджувати і собівартість вирощеної тони продукції на умовному гектарі, яка не зашкалює. Відповідно той заробіток, який отримує фермер, дозволяє планувати і наступний сезон, і думати про завтрашній день. Багато виробників цього сезону вже говорили про те, що вони бачать, що заробляють і почали оновлювати техніку, почали думати про те, щоби заходити в переробку. Тому що не завжди, тим більше велика війна показала, коли ти маєш пшеницю чи кукурудзу, ти можеш на тому заробити. Бо якщо немає можливості вивозити, коли були заблоковані порти, то треба щось робити з тою продукцією, аби вона просто не пропала.
На якийсь новий щабель попиту і поваги виходить така професія, як агроном
Відбувається новий вид обробітку грунтів – ощадливий якийсь такий ви сказали.
Це давні технології, просто вони не передбачають використання всього того набору агрегатів, які, зазвичай, працюють на полі і не передбачають глибоку оранку. Їх багато і це не нові види обробітку. Це те, що було давно, просто воно хвилями: то виникає трошки більше цікавості до цього, то вона трошки зменшується. Це ще залежить від того, наскільки поінформовані наші виробники. Там, де люди цікавляться якимись технологічними новинками, там одна ситуація. Хто звик працювати класично, традиційно – там інша ситуація. Але так чи інакше потрібні знання і інформація.
Як на мене, на якийсь новий щабель попиту і поваги виходить така професія, як агроном. Тому що частина людей захищає Україну, а ті люди, які працюють – тут важливі їхні знання і досвід. Тому що є агрономи, які просто інтуїтивно відчувають. І хоча з точки зору оптимальних якихось строків посіву вже начебто час і минув, але от він відчуває, що можна ще посіяти. І це вже така специфіка ринку, що у нас не тільки на 200 км зона змістилася кліматично на північ. В нас змістилися ще й строки проведення робіт. Тому що ми буквально тільки-тільки закінчили сіяти озимину. Хоча багато було перестрог, що всі терміни пройшли, або сіяти в сухий грунт немає сенсу, бо не проросте зерно. Втім агрономи, які мають 20-30 років досвіду, вони знають, що можна посіяти і пізніше. Бо пройшли якісь дощі. Їх було мало, звичайно, в цьому сезоні. У когось взагалі один чи два дощі за сезон.
Має бути підготовка молодих спеціалістів в українських вузах. І один з напрямків, одна з професій – це професія агроном. Чомусь вважається завжди, що працювати на землі і загалом аграрний сектор менш ліквідний, ніж, можливо, банківський, IT.
Рано чи пізно абсолютно завжди наступає той момент, коли споживач уже не готовий платити
Інститут аграрної економіки повідомляє, що майже всі позиції серед круп здорожчали за останній час. Чому так сталося?
Не тільки крупи здорожчали – абсолютно все здорожчало. Осінь, мабуть, шокувала споживачів своїми цінами. Подивіться початок осені – традиційно тільки-тільки зібрали картоплю і в нас ціни на неї просто вистрілили вдвічі. Але так чи інакше вже трошки ситуація стабілізувалася. Тому що рано чи пізно абсолютно завжди наступає той момент, коли споживач уже не готовий платити. Так само і з крупами. Так, вони дорожчають, тому що ціни на зернові пішли вгору, а основа зернових так чи інакше буде коригувати і інші позиції. З гречкою треба розуміти, що ми її посіяли на порядок менше цьогоріч, вона активно досить експортується. Тут ще спрацьовує психологічний фактор і фактор маркетингу. Те, що картопля пішла в ціні – ми всі починаємо говорити про картоплю… Треба ще зрозуміти правильно, що влада наразі не контролює і не регулює жодним чином ціни. Ми живемо в таких ринкових відносинах. Тому ви побачите, умовно кажучи, картоплю на полиці в магазині по 60 грн, хоча якісні її характеристики залишають бажати кращого. І поїдете на звичайний базар – там картопля 35. Вона не пішла вище. Так само і з крупами. Всі почали розказувати, що гречки посіяли менше, ціни будуть рости. Риторика влади останнім часом звелася до того, що влада просто констатує, що ціни ростуть і завтра буде ще дорожче. Хоча для представників влади ці заяви більш ніж дивні. Так, ми живемо в ринку. І споживач готовий жити в ринку, хоча його право обирати, чи хоче він купувати картоплю за 60 неякісну, чи він має все-таки подумати і знайти той базар, де він може купити за 35 якісну, яка його задовольнить.
Ви сказали такий термін цікавий, коли споживач уже не в стані платити. Тобто ринок це відчуває і тоді відбувається падіння цін трошечки, чи як?
Звичайно, звичайно. Коли ви візьмете будь-який продукт, але бажано оцей базовий набір, який на кожен день і почнете їх відслідковувати, то є певний ажіотаж, оця розмова – осінь цього року – картопля і яйця. Коли подивитися на співвідношення попит-пропозиція на ринку, то яйця почали рости в ціні рівно в той момент, коли вони почали активно експортуватися. От і все. Так, звичайно, влітку, коли пропозиція на ринку вища і експорт був нижчий, то і ціни були на нижчому щаблі, ніж вистрілило восени. Другий момент, де спрацьовує логіка самих виробників: якщо минулої осені люди купували яйця по 70, то чому вони цієї осені не будуть знову їх купувати по 70?
Я вперше минулого року бачила, коли кавуни продавали скибочками, бо їх ніхто не брав за ті гроші, за які пропонувався кавун, як єдине ціле. А цієї осені я вперше побачила в супермаркеті, коли продають капустину не цілу, а розрізану на половинки і на четвертинки. Людина не готова заплатити за капусту за кілограм 30 грн. Капуста дійшла до 30 і вище вона не йде, бо вже люди просто її за 31-32 не беруть. З'явилася ще пропозиція додаткова – молода капуста. Так, вона дорожча, по 60 грн.
