Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин інспектує велику оперативну тренувальну базу в невідомому місці в Північній Кореї Фото: japantimes.co.jp
Прокоментуйте, будь ласка, заяву Путіна, яку він зробив на саміті БРІКС про оточення ЗСУ в Курський області та втрати ЗСУ в кількості 26 тисяч.
Це брехня, і для Путіна звично брехати. Давайте згадаємо лютий 2015 року, коли йшли переговори в Мінську. І Путін тоді всім лідерам Нормандської четвірки заявив, що українські війська оточені, і якщо вони не капітулюють, то вони їх знищать. І , в принципі, тоді виявилося, що все це брехня, і жодних підстав для таких заяв не було. Так і зараз. Очевидно, Путіну на тлі саміту БРІКС треба було показати, що Росія перемагає, бо, за великим рахунком, єдиний позитивний момент для Путіна в проведенні саміту – це сам саміт. Таким чином Путін показав, що він не в ізоляції. Обурює і ганебний візит генсека ООН Гуттереша. Але, з іншого боку, всі інші країни Великого Півдня фактично відкритим текстом Путіну показали, що вони не збираються протистояти Заходу, не збираються з ним воювати тощо. Тому, вочевидь, Путіну треба було показати свої успіхи, яких не дуже багато. І тому вони вдались знову до своєї старої схеми, тактики. Це – брехня.
Просування російських військ на Донеччині обмежується територіально. Якщо вважати цілі, які ставлять перед собою агресори, захоплюючи українські землі, то, дійсно, результати "СВО" не надто втішні. Але вони вміють викрутити з таких от точкових перемог і просувань, що, мовляв, йде повне захоплення області. Зараз пішли наративи про те, які області вони будуть захоплювати далі. Що дають Путіну подібні заяви, враховуючи, що партнери чудово розуміють, що все далеко не так, як каже Путін? Чи це впливає негативно на його імідж? Чи він і надалі зберігатиме контакти з тим, з ким нині їх підтримує?
Я думаю, він і надалі буде зберігати ці контакти. На превеликий жаль, всі, хто з ним контактує, я думаю, розуміють, з ким вони контактують. Але послуговуються своїми власними інтересами. Китай завжди цікавлять тільки китайські інтереси, навіть з Індією є свої нюанси, які спонукають не звертати увагу на все інше. Тому це досить хиткий баланс. Але, тим не менше, він працює, і ми бачимо, що Путін проводить свою політику і далі. Я думаю, що поки всі очікують результатів виборів в США. Після них можуть бути серйозні зміни в політиці тих чи інших країн.
Путін справді може брехати нескінченно, це його природа. Щоб не відбувалося на фронті, Путін буде продавати це внутрішній аудиторії, як перемогу. Інше питання, як це сприймає зовнішня аудиторія. Поговорімо про те, що з нашої точки зору відбувається в Курській області. Олександр Сирський у своєму телеграм-каналі написав: "Заява Путіна на саміті БРІКС про оточення ЗСУ в Курській області не відповідає дійсності. Це дезінформація, яка не відображає реальну ситуацію. Українські війська продовжують активні дії на Курському напрямку третій місяць поспіль, знищуючи бойовий потенціал ворога". Які наші стратегічні цілі в Курській області: знищення бойового потенціалу ворога чи щось іще, на вашу думку? Ми виконуємо ті цілі, які намагалася досягнути, починаючи курську операцію?
Говорити з впевненістю, яка ставилася мета, важко. Бо це знають тільки кілька людей в країні. Як на мене, головну мету операції в Курській області вже досягнуто. Західні країни досить чітко зрозуміли: Путін не готовий до ескалації. Не було оголошено мобілізації. Не було запроваджено воєнний стан в Росії. Навіть до ОДКБ Путін не звернувся, бо це був би останній день існування ОДКБ. Ніхто б не прийшов на допомогу. І все це чітко зрозуміли на Заході. І зараз намагання Путіна втягнути у війну Північну Корею – це, як на мене, є той варіант ескалації. Але цей варіант ескалації – найгірший з усіх можливих, оскільки він може змінити стратегічну ситуацію.
Правила ООН не дозволяють зустрічі посадовців з особами, щодо яких МКС видав ордер на арешт, окрім вирішення фундаментальних питань. Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця заявив, що Україна чекає пояснень від ООН щодо цього візиту. Дипломат пояснив, що відповідно до вказівок, не повинно бути жодних зустрічей між посадовцями ООН та особами, щодо яких МКС видав ордер на арешт. Не має проводитися жодних урочистих зустрічей з такими особами, слід уникати звичайних візитів ввічливості до них. Те саме стосується прийомів, фотосесій, участі в урочистостях з нагоди національних свят тощо. На думку Кислиці, своїм запрошенням Гуттереша до Казані Путін намагався підірвати авторитет МКС. ЗМІ Німеччини прокоментували візит Гуттереша трьома словами – Гуттереш зрадив Захід. Чи справді це була зрада? В чому логіка візиту Гуттереша до Казані?
Це справді була зрада. Логіку знайти непросто. Гуттереш, як на мене, міг тільки шукати підтримку на випадок, якщо постане питання про його відставку. Зараз ООН справді знаходиться в стратегічному глухому куті. Можливо, Гуттереш вважав, що він знайде можливості вийти з цього глухого кута. Але все вийшло ще гірше. Ми маємо розуміти, що ООН – це інструмент, який був створений після Другої світової війни. Це інструмент для підтримання нового світового порядку і безпеки. Після 2015 року, анексії Криму і повномасштабного вторгнення цей світ фактично зруйнований. Зараз потрібні нові механізми, але ООН – це велика бюрократична організація, яка зараз працює сама на себе. І можливо, це була спроба знайти якийсь сенс існування. Але, як на мене, вийшло дійсно набагато гірше, бо не знайшов Гуттереш там якихось нових можливостей. І при цьому втратив крихти поваги, які були у нього в країнах Заходу.
Підрозділи військових з Північної Кореї зафіксовані на території Росії. Партнери теж це визнають. За інформацією розвідки, 27-28 жовтня перші північнокорейські військові мали бути застосовані Росією в зоні бойових дій. Експерти говорять про кількість 11-13 тисяч. І хоча це не дуже велика цифра, це може бути тільки початком. Наскільки ці рухи можуть вплинути на перебіг бойових дій? Як на це мають відреагувати наші партнери?
Справді, близько 10 тисяч військових з Північної Кореї не вирішать ситуацію на полі бою. Але є два моменти. Навчання північнокорейських пілотів на нових російських літаках може змінити ситуацію в регіоні. Більше того, мені здається, це саме той момент, коли Путін знайшов можливості для ескалації. Як мінімум, щоб показати це Заходу. Бо після операції в Курській області на Заході зрозуміли, що Путін не готовий ні до ескалації, ні до мобілізації, ні до запровадження воєнного стану, ні до звернення до ОДКБ. Але зараз ситуація може значно погіршитися в тихоокеанському регіоні. Якщо Північна Корея несе союзницькі обов’язки перед Росією, вона може розраховувати на відповідні рішення з боку Росії. Прес-секретар Путіна Пєсков ухилився від відповіді, чи буде Росія воювати на боці Північної Кореї. Все це може змінити баланси новітньої російської авіації. Бо у Північної Кореї авіація дуже погана. Тут важливо розуміти, що країни Заходу, насамперед, США, які мають союзницькі зобов’язання перед Південною Кореєю, де є 7 військових баз США, можуть опинитися перед ситуацією, коли вони прямо будуть змушені вступати у війну. Тому важливо збільшувати допомогу Україні і приймати певні серйозні рішення щодо співпраці Північної Кореї і Росії. Мені здається, що після виборів в США такі рішення мають бути. При чому, ці рішення мають бути, не залежно від того, хто переміг. А от те, що Генеральний секретар НАТО вже готовий заявити про співпрацю – це теж показник, що на Заході дуже серйозно сприймають цей союз Північної Кореї і Росії.
На фото Олександр Леонов
Для того, щоб навчити пілотів, очевидно, потрібно знати мову. Як вчаться північнокорейці? Чи вже починають? Скільки триватиме навчання? За скільки вони можуть опанувати російські літаки? Де вони використовуватимуть ці навички?
Я думаю, що вони могли навчатися і раніше. Ще в 1988 році я бачив в Києві людей з Північної Кореї. Вони навчалися в КПІ, їздили по школах з візитами тощо. Вочевидь, така співпраця могла тривати. А після того, як Росія почала опинятися в ізоляції, ця співпраця, якщо вона припинялася, могла бути відновлена. Тому я думаю, що в Північній Кореї є достатньо людей, які знають російську. І вони могли вже кілька років готуватися в Росії. Питання в тому, що це, скоріш за все, люди, які володіють мовою, і вони могли отримувати військову освіту в Росії. Тому цей процес може бути дуже швидким.
Зараз багато говорять про тактику малих піхотних груп. Чи з’явилися якісь нові нюанси у цієї тактики? Чи росіяни продовжують тиснути кількістю гарматного м’яса і нічого більше?
Вони продовжують тиснути. Застосування КАБ дозволяє їм просуватися. І поки що немає ефективної відповіді на їхнє застосування. Весь цей спектр дозволяє їм, на жаль, просуватися вперед. Будемо сподіватися, що рішення буде знайдене. Можливо, це буде збільшення підтримки української ППО. Можливо, якщо Південна Корея ухвалить рішення допомагати Україні зброєю, це допоможе швидко змінити ситуацію на полі бою, оскільки їхня зброя повністю відповідає західним стандартам, ефективна і сучасна.
Що може підштовхнути Південну Корею до цього кроку?
Це може бути або взяття в полон військових Північної Кореї, або чіткі докази того, що вони є на лінії зіткнення. Після заяв лідера Південної Кореї потрібно буде щось вирішувати і робити якісь дії.
Яка це може бути зброя?
Очевидно, йдеться про збиття носіїв. Це можуть бути ракети, які, можливо, застосовуються з літаків. Говорили про F-16 чи більш далекі варіанти для системи ППО. Південна Корея має дуже велику армію, дуже великі запаси зброї. Ті снаряди, які у них є, можуть задовольнити снарядний голод і змінити баланс на користь України. Бо коли навіть у США не було відповідної кількості снарядів, Вашингтон закупив 500 тисяч снарядів в Південній Кореї, а в Україну відправив свої, щоб не змінювати ситуацію на складах. Та ж Польща закуповує південнокорейські танки, дуже непогані за якістю.
