Ілюстративне фото з відкритих джерел

"…і ви одержите відповідне повідомлення у "Дії"

Система ґрантів ― абсолютна новація для освітнього ринку України. Вона з’явилася в "Дії" буквально вчора. Як це працює?

Особи, які складали цьогоріч НМТ (національний мультимедійний тест) у своїх вступних кабінетах, отримали повідомлення про те, що вони можуть розраховувати на ґрант. Якщо вони не вступили на бюджет, а вступили на контракт, ми вже маємо всі дані, бо зарахування відбулося 1-2 вересня. Відповідно, ми вже сформували списки, і ці особи отримали повідомлення у "Дії". Якщо ви на сьогодні не отримали такого повідомлення, то треба оновити "Дію". А далі ви натискаєте "Сертифікат запустити в обробку", і це повідомляє міністерство про те, що воно має перерахувати гроші на ваш рахунок у закладі вищої освіти. Важливо, що міністерство покриває напряму частину вашого контракту, а виш пізніше прозвітує, що ці гроші отримано ― і ви одержите відповідне повідомлення у "Дії".

Розмір ґранту визначається винятково на підставі результатів НМТ

А хто і як визначає розмір ґранту?

Розмір визначається винятково на підставі результатів НМТ. Якщо особа отримала 150 балів із двох предметів НМТ, то вона може розраховувати на ґрант 15 тисяч гривень. Якщо 170 балів ― може розраховувати на 25 тисяч. Крім того, залежно від спеціальності, враховується певний коефіцієнт, тобто 25 тисяч може перетворитися на 32 тисячі. Важливий момент: на кон’юнктурні спеціальності, якими дуже перенасичений ринок праці ― це право, менеджмент тощо ― не передбачається ґранту першого рівня 15 тисяч, а лише 25 тисяч. Тобто ґранти на ці спеціальності отримують лише вступники з високими балами. 

Цього року ми прогнозуємо понад 16 тисяч вступників-контрактників, які отримають допомогу від держави. Лідери в отриманні ґрантів ― Львівський університет Франка, там понад 1200 вступників отримали ґранти, Львівська політехніка ― понад 1100, Київський університет Шевченка ― понад 1000. Отже, гроші ходять за студентом. Відповідно, студент з високими балами обирає за пріоритетністю, на яку програму він чи вона хоче вступити. Часто буває таке, що хочеться вступити на конкретну програму, але там не вистачає бюджетного місця. Тобто я вступив на бюджетне місце в університеті А, але насправді дуже хочу в університет Б, проте я не можу собі дозволити контракт на 45 тисяч в університеті Б. Але ― якщо 25 тисяч покриє держава, то 20 тисяч я, можливо, знайду. Відповідно, ми створюємо ситуацію більшої конкурентності між університетами за свого студента. Ясна річ, у приватних університетах державного замовлення переважно не було, але ґранти вони можуть надати. Ми маємо 95% вступників в Український католицький університет у Львові, які прийшли з ґрантами. Подібна ситуація з Києво-Могилянською академією, де понад 70% прийшли з ґрантами.

Михайло Винницький. Фото: ФБ-сторінка Михайла Винницького

Скільки років гарантовано виплачується ґрант?

Де-юре ґранти запущені постановою Кабміну, вона діє два роки. Але треба розуміти, що цьогоріч ґранти запущені як пілотний проєкт, за яким стоїть законопроєкт, що передбачає зміну системи фінансування та забезпечення ґрантів на весь час навчання. Отже, ми запускаємо систему, яка відтепер буде повторюватися з року в рік. Існуватимуть бюджетні місця і паралельно працюватиме ґрантова система. Сподіваємося, що Верховна Рада повернеться до законопроєкту 10399 цієї осені. Бо очевидно, що ґрантовий пілот цього року вдався. Ґранти ― це надовго, ми на правильному шляху.

"Роботодавець плаче за людьми, які вміють працювати руками"

Як би ви оцінили, яких фахівців хоче бачити ринок праці зараз?

Цього року є ще одна статистика, вважаю, що вона дуже добра. У нас 20 тисяч абітурієнтів цьогоріч не вступили до закладів вищої освіти, але вступили до коледжів. Ми можемо це інтерпретувати, що це освітні втрати, бо вступники не склали НМТ на належному рівні. Але, вступивши до коледжу, особа після 11 класу два роки отримує професію. Якщо пізніше вона захоче вступити на вищу освіту, то складе НМТ і матиме можливість вступити до вишу. Але з коледжу ти виходиш уже з практичною професією, це насправді нам дуже потрібно сьогодні. Тому що роботодавець зараз плаче за тими людьми, які вміють працювати руками, це переважно профтехосвіта або коледжі. Ми зараз робимо акцент на розвиток цього рівня ― це 4-й і 5-й рівень національної рамки кваліфікації. Цьогоріч спостерігаємо великий наплив студентів саме на цей рівень.

"Важливо, щоб вища освіта справді була вищою"

А як відбувається стик саме вищої освіти та ринку праці?

Маємо розуміти, що у нас залишається певний рудимент совка. Метою вищої освіти було готувати кадри для народного господарства. Ми змінили термінологію ― тепер це готувати фахівців для ринку праці. Але я завжди кажу: крім того, що ми готуємо фахівців для ринку праці, йдеться про формування особистості, загальних універсальних навичок, формування майбутньої еліти, бо йдеться про вищу освіту. Люди з вищою освітою мають бути у провідних професіях. Але я не дуже переймаюся, коли чую, що людина не влаштована за спеціальністю. Моя середня донька вступила на спеціальність, яку вважають не практичною ― культурологію. Але коли її запитують, ким ти будеш, вона відповідає геніально: "Буду людиною". Про цей елемент формування особистості ми часто забуваємо, але дуже важливо, щоб вища освіта справді була вищою.

Читайте також:

66 тисяч абітурієнтів на бюджет, 110 тисяч на контракт. Міносвіти про вступну кампанію

Міносвіти: масовий відтік абітурієнтів за кордон ― це міф