Фото: НБУ
"Прожитковий мінімум, закладений в держбюджет, далекий від фактичного прожиткового мінімуму в понад два рази"
Як розраховується прожитковий мінімум?
Механізм розрахунку прожиткового мінімуму був започаткований ще в 2000 році. Була постанова Кабінету міністрів, яка визначала загальну методологію. Логіка тут наступна. Береться три кошики — продовольчий, товарів довгострокового використання, промислових товарів і послуг. В них передбачається певний набір товарів і послуг, які потрібні людині для того, щоб прожити умовний календарний місяць. Було дуже багато дискусій з приводу конкретного наповнення цих кошиків, зокрема щодо того, скільки треба шкарпеток чи пальт. Втім була започаткована ця схема розрахунку, тобто набір продовольчих та промислових товарів, зокрема одягу, а також набір послуг, зокрема, послуг зв'язку. Причому там дуже цікаві речі, наприклад, витрати на зв'язок є, а витрати на придбання мобільного пристрою немає.
Те, що закладається в державний бюджет, і те, що фактично розраховане по кошиках, це не одні й ті самі цифри. Так історично склалося: те, що закладається в державний бюджет, і те, що є фактичним, достатньо серйозно відрізняються. Сьогодні в бюджет закладено прожитковий мінімум в середньому на рівні 3 тисяч гривень. Щодо фактичного прожиткового мінімуму, Мінсоцполітики зобов'язане згідно з законодавством брати реальні ціни на товари і послуги, що включаються до прожиткового мінімуму, і рахувати місячний обсяг прожиткового мінімуму. Він дійсно на сьогодні з вирахуванням податків, які зобов'язані сплатити людина при отриманні коштів, вартує трошечки більш як 8 тисяч гривень. Хочу нагадати, що в нас мінімальна заробітна плата 8 тисяч гривень. Тобто нині фактичний прожитковий мінімум дорівнює мінімальній заробітній платі. Якщо згадати, що в нас середня пенсія значно менша, ніж фактичний прожитковий мінімум, виникає питання щодо якості життя і взагалі умов виживання основної кількості пенсіонерів. Відтак те, що на сьогодні закладено в бюджеті, надзвичайно далеке від реального життя і дуже сильно залежить від умовної спроможності бюджету виконувати соціальні платежі.
Тобто це більше для бюджету, для його можливостей, ніж для реалій, в яких ми живемо?
На жаль, це так. Проблема в тому, що до прожиткового мінімуму прив'язано близько 150 інших платежів з державного бюджету. У 2020-2021 роках активно піднімалося питання, щоб привести фактичний прожитковий мінімум до того, що закладається в державний бюджет. І тоді Міністерство фінансів порахувало, що для того, щоб це зробити, треба додатково знайти в бюджеті до пів трильйона гривень. По тих цінах і тих часах це була абсолютно нереальна цифра. До прожиткового мінімуму прив'язані всі соціальні виплати, а також речі, які до виживання не мають відношення, зокрема судові виплати, штрафи, витрати на заробітну плату державних службовців тощо. І мінімальна заробітна плата також до цього має відношення. Тож коли ми говоримо про спроможність державного бюджету виконувати покладені на нього зобов'язання, то варто все, що не стосується виживання людини протягом місяця, викинути з умов розрахунку вартості прожиткового мінімуму і таким чином зменшити тиск на державний бюджет. Такі законопроєкти були подані до Верховної Ради, але у зв'язку з початком активної фази бойових дій були відкладені. Тобто сьогодні ми маємо достатньо дивну ситуацію, що той прожитковий мінімум, який закладається в державний бюджет, далекий від фактичного прожиткового мінімуму, який опублікований Мінсоцполітики, в понад два рази.
Чому досі не було відв’язано непотрібні показники від прожиткового мінімуму?
Я так розумію, що не доходили руки. Насправді має бути політична воля, мають бути перераховані показники державного бюджету і має бути абсолютно реально Міністерством фінансів висловлено, наскільки треба збільшити соціальні виплати, якщо ми лишимо те, що треба лишити до прожиткового мінімуму, але піднімемо його до фактичних цифр. Все одно це буде достатньо серйозне зростання видатків державного бюджету, а в умовах тотального дефіциту, який сьогодні є, і в умовах того, що всі ті видатки з соціальної групи в нас з бюджету здійснюються за рахунок запозичень, це іще треба буде до деякої міри розуміння від наших партнерів, які сьогодні надають макрофінансову допомогу, з якої фінансуються соціальні видатки. Так що мені видається, що незабаром навряд чи ми побачимо, що Верховна Рада зайнялася цією проблемою. Там є інші питання, зокрема немає грошей на безпеку й оборону.
У найближчі 3 роки уряд в бюджеті не індексуватиме ні прожитковий мінімум, ні мінімальну зарплату
Якщо говорити про людей, які не вкладаються в прожитковий мінімум, вони вважаються вже за межею бідності? На що вони можуть претендувати, як їх захищає держава?
Якщо ми вважаємо, що в нас середня пенсія нижча за фактичний прожитковий мінімум, то ми маємо розуміти, що ці люди перебувають за межею бідності і їх рівень доходу не відповідає прожитковому мінімуму в країні. Ці люди виживають так, як вони можуть виживати, і навряд чи держава в цій ситуації серйозно їм допомагає. Ті всі субсидії та інші виплати на ділі вписуються в той обсяг державного бюджету і в ту величину прожиткового мінімуму, який на сьогодні закладений в бюджеті та становить 3 тисячі гривень. Виходить, що держава повною мірою не забезпечує всі соціально незахищені верстви населення тим обсягом коштів, які необхідні їм для виживання протягом місяця.
Бюджетна декларація на найближчі три роки була прийнята кілька тижнів тому. Це інформація про те, що наш уряд збирається закладати в держбюджет з 2025 по 2027 рік. Там не буде індексуватися ні прожитковий мінімум, ні мінімальна зарплата. Тобто в зв'язку із відсутністю коштів 3 тисячі на прожитковий мінімум та 8 тисяч на мінімалку на найближчі три роки заморожуються. При цьому тільки в 2025 році згідно з макроекономічним прогнозом, який закладений у бюджетній декларації, очікується інфляція на рівні 10%. Тобто, якщо виходити з цієї логіки, то якщо Мінсоцполітики проведе розрахунок фактичного прожиткового мінімуму хоча б через рік, то вийде, що в нас прожитковий мінімум буде реально вище, ніж мінімальна заробітна плата, що в теорії навіть не може відповідати дійсності. Тобто підніметься на 10% і складатиме близько 9 тисяч. Ми розуміємо, що ми живемо в війні і що є надзвичайно великі виклики для виживання держави, але є речі, які точно не можна відкладати на післявоєнний період. Є речі, які мають бути вирішені достатньо швидко, адже це виживання людей, зокрема тих, хто має ці кошти як єдиний соціальний дохід і є далеко за межею бідності.
Є вимоги західних партнерів прожиткового мінімуму або цих параметрів, є якісь конкретні вимоги або прив'язки? Адже є рекомендації щодо впорядкування цін, зокрема, на електроенергію.
Коли наші партнери пишуть про необхідність приведення цін і тарифів на енергоносії для населення до ринкового рівня, вони завжди після цього додають абзац, що це має супроводжуватися чіткими адресними дотаціями тим, хто не неспроможний забезпечувати необхідний обсяг генерування коштів для оплати цих послуг. Наші партнери завжди говорять, що кожен має оплачувати виходячи зі своїх фактичних можливостей. І коли ви даєте дешеву ціну для електричної енергії для всіх, то дешеву ціну для електричної енергії отримують і ті, хто мають тисячі квадратних метрів заміської житлової будови й використовують для її освітлення електричну енергію, яка в два рази дешевша, аніж ринкова. І тут порушується принцип соціальної справедливості. Про це й говорять партнери. Тому вони ніколи не вимагають підняття цін без чіткого врахування соціальних наслідків. І завжди пишуть, що це має супроводжуватися конкретними адресними дотаціями в вигляді допомоги тим категоріям громадян, які не можуть оплачувати.
