Ілюстративне фото: Суспільне
Дуже різке підвищення інтересу до застосунку одномоментно
― Євробачення взяло ― і поклало "Дію". Як так сталось?
Це відносно нормально, таке трапляється у мережевих гігантах на зразок Мета, Фейсбук, Інстаграм тощо через перенавантаження. Буває оновлення кодової бази, наприклад, багато що могло спричинити збій. Але вочевидь маємо дуже різке підвищення інтересу до застосунку одномоментно. Це класика жанру. Коли публікувався якийсь допис із посиланням на крутий ресурс, читачі починали туди заходити ― і все "лягало".
― Українське Радіо зверталося по коментар до Міністерства цифрової трансформації України, однак нам відповіли, що спікерів, які могли б прокоментувати ситуацію, на даний момент немає. Гадаю, міністерство зараз багато чого аналізує і коментарі будуть згодом. Але наскільки такий збій міг бути передбачений? Адже на початку великої війни "Дія" була рятівною соломинкою, за яку люди хапалися, тікаючи за кордон. На блокпостах паспорти із сумок не діставали, а всі показували "Дію". Дуже багато людей користувалося, але не одномоментно.
Міністерство цифрової трансформації ― великі молодці
Так, це було більше розтягнуто в часі з різними запитами, тим паче, що цей функціонал голосування у такому масовому використанні не застосовувався, він новий. Тому що раніше були лише голосовування за перейменування вулиць, наприклад, отже, треба просто винести певні уроки, проаналізувати. Міністерство цифрової трансформації ― великі молодці, вони роблять величезну роботу. Звісно, ця ситуація неприємна, цього можна було намагатися уникнути. Було логічно очікувати, що буде високе навантаження в один момент. Але ми поки не маємо офіційних коментарів і навіть не знаємо, в який момент трапилася халепа. А їх є дуже багато. Навіть дата-центр міг не витримати на такому рівні. Тут треба аналізувати, де і що розташовано, що саме було залучено. І якщо говорити про конкретні причини, то вочевидь маємо дочекатися офіційного коментаря.
― Яку небезпеку для користувачів можуть нести такі збої у застосунках?
Вочевидь "Дія" починає займати ключову позицію у нашому повсякденні. Ми приходимо в супермаркет, і якщо запитують документи, ми нею користуємось. Там ще є купа документів, тож будуть траплятися різноманітні оказії, наприклад, поліція спинила автовласника, який не підтягував свої документи, певний період часу просто не заходив у "Дію". Як тепер вчиняти у межах законодавства, коли у нього є "Дія", але вона не працює? Тобто тут є більше соціальний вплив, технічного впливу на громадян не мало б бути. Є неузгодженість, що ж робити в таких ситуаціях з точки зору громадян.
"Це не рівень зламу "Київстару"
― Люди писали у соцмережах, що в їхніх додатках "Дія" раптом з’явилися чужі документи.
Хочу всіх заспокоїти, бо це скоріш за все дані так званих "заглушок", які використовуються для тестування, наприклад. Тут нічого страшного, ці ознаки не свідчать про витік даних. Просто люди не могли зв’язатись із сервером, а "Дія" показувала той самий "рибний текст", але в певній варіації.
― Мінцифри дало коментар, що до збою "Київстар" були причетні кіберзлочинці, а тут вони непричетні. Це вже позитив?
Однозначно сказати неможливо, причетні чи непричетні. Залежить від того, на яку ширину дивитися. Чи причетні кіберзлочинці до того, що "Дія" лягла ― мабуть, ні. Теоретично вони теж могли долучитися, підсиливши цей ефект. Це не можна виключати. Але чи варто цього боятися на рівні зі зламом "Київстару" ― точно не варто. У найгіршому сценарії це міг бути так званий "туман війни", наприклад. Але від того, що сервіс ліг, ніхто не вкрав нічиї дані, ніхто нікуди не проникнув. Мінцифри і Держспецзв’язку роблять просто величезний шмат роботи. Навіть ті нагороди, які вони отримали, свідчать про те, що у змаганнях з американцями ми посідаємо другі місця на урядовому рівні. Тому я більш схильний думати, що все лягло саме від перенавантаження.
― Деякі європейські країни були здивовані ефективним застосунком "Дія" і заявляли, що варто перейняти цей досвід та впроваджувати його у себе для документокористування. Чи цей випадок може вплинути на їхню думку?
Гадаю, ні. Тому що це не молоді амбітні студенти транслюють думки, це дорослі дядьки, які зважують усі "за" і "проти". Вони враховуватимуть цей та інші прецеденти. Якщо в них і почнуть впроваджувати застосунок, то це буде довшим і складнішим процесом. Вони побачили, що "Дія" є дієвим інструментом, і розглядають його як можливість для себе.
Трохим Бабич. Фото: skovoroda.ukma.edu.ua
Щоб у сучасному світі бути безпечним, потрібно мати Nokia 3310
― Які сьогодні найпоширеніші шахрайства з персональними даними?
Шахрайство ― доволі класичне споконвіку. Але раніше обманювали на яблука чи груші, далі з’являлися нові цінності та нові способи обману, а зараз це такі ж матеріальні активи у тому чи іншому вигляді. Тому що навіть наша персональна інформація може розглядатися, як матеріальний актив. Наприклад, крадіжка ідентичності, коли створюють акаунти, подібні до твого, і пишуть із них. Тому персональні дані треба також розглядати як певний актив. Варто ще розуміти, скільки ми даємо своїх персональних даних в інтернет. Щоб зараз, у сучасному світі бути безпечним, потрібно мати Nokia 3310, не користуватися жодними популярними сервісами, треба мати спеціальні налаштування операційної системи, браузера тощо. Але в результаті ― класичне питання: ти даєш стежити за собою Google для реклами, тож ти хочеш, щоб Google тобі радив хоч щось тематичне чи взагалі не тематичне? Це широке питання у широкій площині. Гіганти на зразок Google намагалися робити контракти з Mastercard чи Visa, для того щоб синхронізувати фізичні продажі з таргетованою рекламою. От вам і ціна даних ― якщо такі гіганти намагаються об’єднуватися і бачать у цьому сенс.
