Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
Я не можу піти воювати, в мене немає зброї, але за допомогою своєї музики я беру участь у цій боротьбі.
Олено, Фабіо, ви презентували пісню "Розбити Вавилон", але при цьому є носіями різних мов. Як ви взагалі познайомилися?
Фабіо: Я написав Олені в Instagram, тому що розумів її цінність як співачки. Раніше був знайомий з творчістю і стилем Олени. Захотів з нею познайомитися і запропонувати колаборацію.
Чому ваша пісня має дві назви? Українською "Розбити Вавилон" і Via dall'Inferno, тобто "Із пекла", італійською?
Олена: Моя частина – це приспів. Якраз в ньому головний меседж – "розбити Вавилон". Чому? Я довго шукала фразу для приспіву, довго намагалася максимально втиснути в один приспів той сенс, який хотілося передати. Тому що і в самій пісні, в куплетах, які співає Фабіо, там теж є боротьба, певно, зла і добра, але всередині людини. Це як дві частини себе – біла і чорна, які потрібно прийняти, знайти баланс або боротися, якщо одна чинить спротив. Це робота над собою. Вавилон – це те, що будувалося як прагнення перевершити Творця. Ми знаємо, чим все закінчилось. Тут дуже тонкий сенс закладений. У кожному з нас є свій Вавилон. Ми маємо зруйнувати його як образ его. Щоб просто бути такими, якими ми є, якими створені, якими народилися, а не тими, якими спонукає бути его. Річ у тім, що людяність втрачається з роками. Ми всі прекрасно пам'ятаємо, якими були в дитинстві: безпосередніми, чистими, відкритими – справжніми. Коли виростаємо, перетворюємося кожен на егоїста. Саме цей сенс я хотіла вкласти й поєднати з куплетами. Сподіваюся, що вийшло.
Фабіо: Наша пісня розповідає про спасіння. З одного боку в ній йдеться про героя, який опинився в складній ситуації. Він може загубитися, його спасіння – він сам. А Олена стала голосом мого спасіння.
Фабіо, Україна зараз не найспокійніше місце в Європі. Тобі не було страшно їхати сюди? Зараз зима – час масових ракетних обстрілів.
Фабіо: Потрібно бути готовим до всього, у що віриш. Мені було важливо перебувати тут, а не десь на дивані, споглядати здалеку. Війна відбувається прямо на полі. Війна добра зі злом. Я, звісно, не можу піти воювати, в мене немає зброї, але за допомогою своєї музики я беру участь у цій боротьбі.
Передовсім слід змінювати щось у собі, бо лише так можна досягнути змін більш глобальних.
Вплив публічних людей на суспільну думку став дуже вагомим, зірки шоубізнесу навіть стають президентами держав. Як ви вважаєте, чи перестала музика бути поза політикою?
Олена: У світі, особливо зараз, може статися все, що завгодно. За моїми відчуттями це відбувається десь з 2018-го року, коли події наче пришвидшилися. Люди не встигають звикнути до змін, втрачають людяність. Мета нашої пісні – нагадати, що її необхідно зберегти. Зараз буде відбуватися всього повно, по всьому світу. Все це тим чи іншим чином випробовуватиме людяність у нас – через страждання, відокремлення, втрати, через працю над собою, намагання зрозуміти, з яким наміром ти живеш. Намір – це дуже важливо. З яким наміром ти взагалі щось робиш, кажеш слово, дихаєш? Ці питання поставатимуть перед кожним, затягуватимуть у великий і сильний вир.
Якою, на вашу думку, має бути роль митців у цій новій реальності, Фабіо?
Фабіо: Я ще нічого не зрозумів в цьому новому житті. Але знаю точно, що моя професія, те, ким я є, як мене сприймає світ – дійсно важливо, решта не має значення.
Що, на вашу думку, потрібно змінити, щоб світ не здавався таким божевільним і безнадійним?
Фабіо: Ми можемо піснею допомогти людині знайти трошки надії, усміхнутися і змінити настрій. Насправді не думаю, що щось кардинально може змінити скульптор або художник. Наша творчість – сила нашої душі. Але важливі питання вирішуються інакше. Ниточками керує хтось вище.
Олена: Я вважаю, що передовсім слід змінювати щось у собі, бо лише так можна досягнути змін більш глобальних. Переконана, все, що відбувається навколо тебе, є відображення того, який ти. Хочеш бачити інше? Працюй над собою в духовному плані.
.jpg)
Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
.TIF)
Зараз українській музиці немає чому заздрити музиці інших країн, тому що вона виходить на світовий рівень.
Олена Тополя – це нове творче ім'я, але сторінки в соціальних мережах залишаються Alyosha singer. Це назва технічна чи вона буде змінюватися?
Олена: Це довгий і складний процес, яким опікується ціла команда людей, тому що з Alyosha пов'язано багато пісень, відео. Щоб змінити назву, слід синхронізувати процеси, переназвати кожну пісню, відео тощо. Це забирає багато часу й сил. Ми в процесі, це все відбувається, але не так швидко, як хотілося б.
Триває сезон "Євробачення", підготовка до фіналу Нацвідбору. Чи спостерігаєте ви за ним?
Фабіо: Так, я стежу.
Олена: Я ще не дивилася, якщо чесно.
Фабіо, що ти знаєш про українську музику?
Фабіо: Для мене як італійця українська мова є дуже складною. Але я знаю деяких виконавців. Наприклад, я був у Мілані на концерті "Океану Ельзи". Чудовий виступ, дуже емоційний, красивий. І чудові люди на ньому були, вони надихали. Можна сказати одну річ? Ваш народ просто неймовірний. Це люди освічені, сильні, повні поваги одне до одного. Я вражений.
Якою, на твою думку, може бути роль і вага української музики у світі? Раніше вважали, що українська музика – це екзотика, локальний контент. Але ж українська так само як і італійська, одна із найспівочіших мов.
Фабіо: Зараз українській музиці немає чому заздрити музиці інших країн, тому що вона виходить на світовий рівень.
Олено, яким буде твій наступний реліз? Ти вже визначилась?
Олена: Визначилась. Коли повернулася в Україну, то з нетерпінням приїхала до студії й почала переглядати свій матеріал. Виявилося, що маю багато пісень, які готові на 80%. Так сталось, що альбом не можу випустити вже декілька років: то я вагітна, то годую, то коронавірус, то війна… Напевно він чекає на свій час, бо пісні, які увійдуть до альбому, мають глибокий сенс. Наступний сингл я хотіла зробити легким. З таким весняним чи літнім настроєм, щоб від пісні, музики на душі ставало легше. Звісно, вона буде про кохання, а також про повернення додому. Бо мені дуже тяжко далося перебування не вдома. Не хочу, щоб це прозвучало як образа, бо ми жили у мами Тараса, для нас із дітьми були створені найкращі умови, але ж розумом я була не там. Постійно відчувала себе із розірваною душею, це боляче. Дуже сподіваюся, що ці пісні будуть підтримкою для тих, хто переживає схожі емоції. Ми дійсно своєю творчістю робимо для людей те, що можемо. Підтримуємо. І те, що радіо може передавати цю підтримку на кілометри, дуже цінно. Дякую вам за те, що ви є.
Редакторка текстової версії — Анастасія Герасимова.
Відеоверсії інтерв'ю дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
