"Усе можуть вирішити кілька обраних депутатів". На виборах у Польщі запекла боротьба

"Усе можуть вирішити кілька обраних депутатів". На виборах у Польщі запекла боротьба


Результати "Права і справедливості" разом із "Конфедерацією" з одного боку та проєвропейських партій з іншого боку можуть виявитися настільки близькими, що все вирішуватимуть кілька обраних депутатів Сейму. Так проілюстрував Українському Радіо гостроту боротьби на сьогоднішніх (15 жовтня) парламентських виборах у Польщі оглядач видання "Gazeta Prawna" Міхал Потоцький. О 21-й годині за Варшавою, після закриття виборчих дільниць, почнуть оприлюднювати результати екзит-полу. В Польщі до передвиборчих соцопитувань бувало багато питань, а екзит-поли виявлялися достатньо точними, зауважує Потоцький. Він не прогнозує повторення у Польщі ситуації, як на виборах у Словаччині 2 тижні тому, коли "ми йшли спати з однієї коаліцією, а прокинулися з результатами, в яких зовсім інша конфігурація". Із Міхалом Потоцьким спілкувалася журналістка Українського Радіо Світлана Мялик. Передусім вона розповіла про перебіг сьогоднішнього голосування.
 

0:00 0:00
10
1x

На парламентських виборах 15 жовтня поляки обирають депутатів двох палат — Сенату та Сейму. Для формування урядової коаліції важливі результати виборів до Сейму. Фото: AP Photo/Michal Dyjuk

Явка виборців – 23%

З 7 ранку 15 жовтня польські громадяни беруть участь у голосуванні. У Державній виборчій комісії Польщі повідомили, що явка виборців на 12 годину дня за Варшавою становить близько 23% і вона вища, ніж 4 роки тому (попередні парламентські вибори у Польщі відбулися 13 жовтня 2019 року – ред.) Видано 6 мільйонів виборчих карт і найвища явна зараз зокрема у Варшаві, а найнижча – в Ополе. Голосування відбувається спокійно, без інцидентів. Надзвичайних порушень, які могли б якось вплинути на перебіг виборів, немає. Серед проблем, які виникали, наприклад, те, що в одній із виборчих комісій було відсутнє електропостачання, але проблему усунули. Десь були неправильно надруковані списки або ж відбувалося якесь пошкодження виборчих документів. Окрім того, зафіксовано кілька випадків виборчої агітації під час тиші (в день голосування – ред.) 

З 7 ранку до 21 години можна в Польщі голосувати. Виборчих дільниць цьогоріч більше, ніж зазвичай, особливо в регіонах, селах і за кордоном. Сотні комісій по всьому світу. Наприклад, у Великій Британії багато поляків і вони там сьогодні голосують. Через війну не відкрились цього року дільниці в Україні та Ізраїлі. Поляки, які живуть в Україні, наприклад, представники дипломатичного корпусу, їдуть сьогодні до Польщі, аби проголосувати. Їдуть, наприклад, до Перемишля, Любліна, Хелма. Беруть посвідку, щоб голосувати на тій чи іншій виборчій дільниці.

"Через воєнний стан в Україні організувати вибори було неможливо", – сказав польському пресагентству посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький. І сам посол, і директор Польського інституту в Києві Роберт Чижевський приїхали до Польщі на голосування. 

"Не знаємо до кінця, хто переможе"

Це вибори до Сейму і до Сенату Польщі, а також це загальнонаціональний референдум з 4-ма запитаннями. Зокрема, щодо міграційної політики та пенсійного віку. Кожен виборець у Польщі, який має право голосу, отримує 3 бюлетені. 460 депутатів поляки обирають до Сейму і 100 сенаторів. Вибори цікаві тим, що не знаємо до кінця, хто переможе і хто зможе сформувати урядову коаліцію. Соцопитування, які були перед виборами, доволі неоднозначні, тому що в Польщі два головних блоки – це з 2015 року правляча партія "Право і справедливість" (ПіС), яку очолює Ярослав Качинський, брат загиблого в Смоленській катастрофі президента Польщі Леха Качинського. Другий блок – це "Громадянська коаліція" експрем’єра Дональда Туска. Головна політична сила, яка власне сформувала цю передвиборчу коаліцію - це "Громадянська платформа", а також низка менших партій. Це головні політичні блоки. Крім того є крайня права "Конфедерація", вона антиукраїнська, але в майбутньому теоретично може бути в урядовій коаліції разом із ПіС. Є ще дві опозиційні партії, які сказали, що йтимуть разом із "Громадянською коаліцією" на вибори – "Ліві" й "Третій шлях". "Третій шлях" – консервативно-ліберальний блок, в якому є аграрії та політсила "Польща-2050" Шимона Головні, який взяв достатньо багато голосів на президентських виборах у 2020 році.

Голосування на парламентських виборах у Польщі. 15 жовтня 2023 року. Фото: Владислав Кравець/Суспільне

Ці парламентські вибори цікаві тим, що важко спрогнозувати, хто переможе і хто формуватиме уряд? Різні сценарії обговорюються. І про це я говорила з українським дипломатом і головою Ради польсько-українського медіафоруму Юрієм Щербаком: "З одного боку, може бути коаліція "обивательська", очолювана Дональдом Туском – "Громадянська коаліція", "Ліві", "Третій шлях". Разом вони можуть набрати, за передвиборчими підрахунками, навіть до 250 голосів. А 230 голосів забезпечують більшість і створення уряду. З іншого боку, пророкують коаліцію ПіС і "Конфедерації", яка може дати ніби 231 голос, хоча це далеко не очевидно, оскільки "Конфедерація" ніби має 9% підтримки" (прохідний бар'єр для політичних партій і блоків на виборах до польського парламенту складає 8% – ред.).

Ця кампанія в Польщі дуже брудна і не лише що стосується "Конфедерації"...

"Дуже неприємне враження справила вся ця кампанія. Але це не наша справа, це внутрішня справа поляків, як вони вирішать це питання – ми будемо дивитися".

"Будемо знати після 21-ї години"

Ми чекаємо, що о 21-й, після закриття виборчих дільниць, почнуть оприлюднювати результати екзит-полів. Буде один екзит-пол, який робиться на замовлення головних телеканалів країни. В Польщі йому довіряють. Ось, що розповів політоглядач щоденної "Gazeta Prawna" Міхал Потоцький: "Зазвичай в Польщі до передвиборчих соцопитувань бувало багато питань, а екзит-поли виявлялися достатньо точними. Тобто не повинно бути ситуації, як у Словаччині 2 тижні тому, коли ми йшли спати з однієї коаліцією, а прокинулися з результатами, в яких зовсім інша конфігурація. У Польщі такого не повинно бути. Хоча теоретично можлива така ситуація, що результати ПіС із "Конфедерацією" з одного боку та проєвропейських партій з іншого виявляться настільки близькими, що тут можуть усе вирішувати кілька депутатів. Така статистична похибка можлива. Але це будемо знати після 21-ї години".