Сергій Горбачов. Фото: facebook.com/Education.Ombudsman.Sergii.Gorbachov
"Торік ми маємо майже 4 мільйони учнів"
— Як почався новий рік для школярів, гімназистів, ліцеїстів і студентів? Як у другий навчальний рік в умовах війни ми спираємося на досвід минулого року?
Найбільше досягнення нового навчального року — те, що він розпочався. Ситуація надскладна, дуже багато проблем і загроз. Але настрій діловий, напружений і мобілізований. Цього року буде дещо простіше, оскільки ми вже розуміємо, до чого треба бути готовим. Багато обладнано укриттів, багато шкіл мають енергонезалежне живлення.
— Скільки дітей цьогоріч пішло до школи офлайн і онлайн?
За даними Міністерства освіти, зараз працює близько 13 тисяч шкіл (до початку повномасштабного вторгнення було близько 14 тисяч — ред.). Близько 7,5 тисяч шкіл працюють в очному форматі. 3,8 тисячі — це змішана форма навчання. Близько 2,5 тисяч навчаються виключно дистанційно. Йдеться про школи, наближені до зони бойових дій. Майже 1,7 мільйона починають офлайн-навчання в Україні, а загалом зараз у різних формах навчаються 3 мільйони 950 тисяч дітей.
— Змалюйте, будь ласка, загальну ситуацію з укриттями.
Кожна конкретна ситуація залежить від конкретної школи, від громади, від фінансування. Загалом проблеми є, але вони вирішуються. Там, де керівництво громади відчуває відповідальність за освіту і за дітей, все доволі непогано облаштовується. Хоча, безумовно, навчання в укриттях сильно впливає на якість освіти. За даними Міністерства освіти, понад 80 відсотків шкіл нині мають обладнані укриття.
Попри те, що уряд виділив 1,5 мільярда гривень на облаштування укриттів, ця сума не покриває потреби повністю. Хотів би звернути увагу громад на використання модульних споруд в облаштуванні укриттів. Багато українських виробників вже пропонують модульні конструкції. Єдина проблема, що для них ще не затверджені державні будівельні норми, але вони вже знаходяться в процесі погодження і з 1 листопада мають набути чинності. Звертаю увагу, що ці споруди не тимчасові. Вони капітальні, їх можна використовувати як для власне укриттів, так і для зведення зруйнованих шкіл та садочків. Термін їхньої експлуатації понад 30 років. Їхнє зведення набагато швидше і суттєво дешевше. На сайті освітнього омбудсмена є кілька публікацій, присвячених будівництву таких споруд з описом досвіду та контактами, де можна отримати всю інформацію.
— Ще один унікальний приклад — організація навчального процесу в харківському метро...
Так, це не ідеальний, але цілком прийнятний варіант з огляду на головну мету — безпеку дітей.
"МОН працює над створенням спеціалізованих дистанційних шкіл"
— Розкажіть, будь ласка, про всі можливі форми навчання. Минулого року деякі навчальні заклади дозволяли лише один раз визначитися з формою навчання, водночас інші дозволяли її змінити протягом року.
Конституція гарантує право на освіту. Батьки мають право обирати форму навчання дитини. Система освіти нині має певні обмеження, пов'язані з фінансуванням. Батьки мають право обирати із наявних можливостей. Спроба минулого навчального року поєднати в одному класі очне і дистанційне навчання виявилася абсолютно неефективною. Це повністю руйнує всю методику, адже очне і дистанційне навчання методично дуже відрізняються. Підготовка вчителя до онлайн уроку, і до офлайн уроку — це дві принципово різні роботи.
Зараз нарешті Міністерство освіти працює над створенням окремих спеціалізованих дистанційних шкіл. На обговоренні нині перебуває й наказ про зарахування дітей, який встановлює тимчасовий порядок переведення дитини з тієї школи, де вона навчалася, до дистанційної школи з гарантованим переходом до своєї школи після повернення сімей в Україну. Це дасть змогу організувати офлайн процес так, як треба, бо вчителі не будуть відволікатися на дистанційні завдання. А в дистанційних школах вчителі будуть працювати виключно над підготовкою онлайн-роботи. В деяких школах ще минулого року були створені онлайн-класи, але досвід показав, що виникає велика проблема з навантаженням вчителів. Особливо тих вчителів, які змушені працювати у двох форматах. І при цьому вчителів ще змушують чергувати вночі в закладах освіти.
— А це правомірно?
Ні. Конституція і закони України передбачають, що під час дії воєнного стану деякі права громадян можуть бути обмежені. Але важливо розуміти, що війна не скасовує Конституцію і кодекс законів про працю. Вони діють. Головне розуміти — як. А вчителів усними розпорядженнями примушують чергувати в укриттях або пунктах незламності. Це незаконно. Військова адміністрація громади може видати розпорядження про організацію чергування, закон це дозволяє. Але чиновники бояться брати на себе відповідальність. Бо якщо людина прийшла за наказом працювати — це її робочий час, і за це треба платити. Треба чітко визначити повноваження, відповідальність і прописати посадову інструкцію. На щастя, це порушення закону відбувається не скрізь, але такі випадки не поодинокі. Чергування в укриттях може бути, але воно має бути оформлене за законом.
"Дітям молодшого віку краще навчатися офлайн"
— Скільки разів на рік батьки можуть змінювати форму навчання дитини?
Закон не встановлює обмежень. Це питання не врегульовано. Втім, я дуже рекомендую не смикати зайвий раз дитину. Як кажуть психологи, діти мають певні рутини, тобто повсякденні звичайні завдання. І коли у дитини збиті рутини, вона не знає, як правильно діяти. В ситуації невизначеності дитині мають допомогти психологи.
— Яка, на вашу думку, форма навчання для дитини найбільш прийнятна і найкраща, враховуючи наші реалії — очна, онлайн, сімейна, екстернат?
Єдиної відповіді немає і бути не може. Тут мають значення багато чинників, і найголовнішими є два — вік дитини та рівень мотивації. Важливо, наскільки дитина доросла, сформована у своїх навичках інтелектуальної діяльності й наскільки вона хоче це робити. В Україні ще не було серйозних досліджень впливу дистанційного навчання на якість освіти. Ми повинні розуміти, з чим маємо справу, щоб допомогти дітям. Закордонні ж дослідження показують, що чим старша дитина, тим краще вона сприймає дистанційне навчання. Для школярів молодших класів — це дуже болюче питання. Для них дистанційна освіта перериває цілісність розвитку особистості. Дитина розвивається й у спілкуванні з ровесниками, а відсутність спілкування дуже шкодить їхній соціалізації. Тож, якщо є можливість насамперед потрібно виводити на офлайн саме молодшу школу. І 5 клас, адже він є критично важливим. Це адаптивний клас, і для цих дітей потрібна особлива увага.
"Для 5-х класів надрукують лише 66% необхідних підручників"
— Одне з найболючіших питань — проблема відсутності підручників, зокрема і у 5 класах.
Минулого року взагалі не були надруковані підручники за кошти бюджету. Дуже невелику частину надрукували за кошти донорів. Цього року ситуація краща, але все одно буде надруковано лише 66% потрібних підручників. Я б радив насамперед звернутися до директора школи й з'ясувати, в якій кількості і які підручники замовила школа. Є дві ситуації — коли підручників взагалі немає, або коли логістика просіла. Тобто вони будуть, але пізніше. Ці дані мають бути у директора школи. Бо якщо директор вислуховує усні запевнення керівників освіти, то він не зовсім на своєму місці. Він має всім "мозок виносити" за забезпечення школи, зокрема і підручниками. І він повинен володіти ситуацією.
Якщо ж підручників дійсно немає, тоді потрібно використовувати електронні версії підручників, але брати їх не будь-де, а там, де вони є верифікованими. Всім раджу зайти на сайт ІМЗО (Інститут модернізації змісту освіти). Там є всі підручники для всіх класів української школи.
"Домашні завдання у початковій школі — заборонені"
— Одне з найактуальніших питань — коли скасують домашні завдання?
У початковій школі вони і так заборонені.
— Але вони є.
Порада батькам: "виносьте мозок" директору школи. Пишіть йому звернення щодня! Отримала дитина у початковій школі домашнє завдання, не соромтеся і пишіть заяви.
За цей рік ми багато чого дізналися про освіту за кордоном від тих сімей, які змушені були виїхати. Перше — там набагато вища відповідальність батьків і вчителів за освіту дитини. Тобто просто не пустити дитину до школи тільки тому, що вона кашлянула, не можна. Відразу пояснення або штраф. Не дай боже, вчителька підвищить голос на дитину — дискваліфікація із забороною працювати за фахом. Друге — орієнтованість освіти на розвиток дитини для життя: конкретні навички в конкретних життєвих ситуаціях. Там дуже поважливе, дуже екологічне ставлення до дитини. І для нас, українців, в цьому контексті є дуже неприємний кейс. Мабуть, всі бачили в ЗМІ повідомлення про вилучення дітей в українських сім'ях за кордоном. Причина майже завжди одна: мама за українською звичкою гаркнула прилюдно на дитину або дала їй запотиличник. Все! Негайно ювенальна поліція вилучає дитину за те, що батьки її б'ють. Вилучають тимчасово, допоки батьки не пройдуть курс психологічної підготовки. В школах справді немає домашнього завдання. Тому що все потрібно робити на уроці, а дитина повинна мати свій життєвий простір поза освітою.
— Чи визнаватимуть в Україні шкільну освіту, здобуту за кордоном?
Визнаватимуть за тими предметами, які є спільними для України та решти країн — математика, фізика, хімія тощо. А українознавчий компонент потрібно вивчати спеціально за спеціальною програмою, яка нещодавно була затверджена Міністерством освіти. Це дуже важливий крок, і ми будемо багато працювати, щоб його впроваджувати.
