"Побачення з Євробаченням" на Радіо Промінь. Серія 1: Міфи "Євробачення"

"Побачення з Євробаченням" на Радіо Промінь. Серія 1: Міфи "Євробачення"

Які найрозповсюдженіші міфи про Євробачення ми знаєм? І чому це саме міфи?

"Євробачення" — один з найбільших музичних конкурсів у світі. Проте, як і з будь-якою відомою подією, навколо "Євробачення" існує чимало стереотипів та міфів. Як справжні руйнівники міфів з двохтисячних, ведучі Радіо Промінь Олександра Франко та Олександр Барлебен розбираються, що ж насправді стоїть за кулісами конкурсу.  

 

Cлухати подкаст

Міф 1: "Євробачення" нічого не дає переможцю, а пісні одразу забуваються

Факт: За понад 60 років проведення було представлено більш ніж 1500 пісень. Світовими хітами стали "Volare" Доменіко Модуньо, "Waterloo" ABBA (1974), "Ding-A-Dong" голандців Teach-In (1975). Після шоу 1988 року зіркою стала Селін Діон; Хуліо Іглесіас посів 4-те місце в 1970-му. Лара Фабіан отримала світове визнання після участі в "Євробаченні".

Тобто, неправильно говорити, що Євробачення нічого не дає переможцю. Точно не дає воно лише грошей, бо призового фонду від конкурсу немає.

В Україні всесвітнього успіху досягла лише Сердючка — вона навіть знялась в голлівудському кіно "Шпигунка". Наразі Сердючка є одним з найулюбленіших артистів у фанів Євробачення і трохи не його "талісманом". Виступ Вєрки Сердючки з піснею "Dancing Lasha Tumbai" входить до 8-ми найяскравіших номерів за всю історію "Євробачення". 

Міф 2: "Євробачення" — це містечковий конкурс і повний несмак. У світі ним не цікавляться, лише у Східній Європі ставляться серйозно.

Факт: Скажімо, в Німеччині, Франції та Великій Британії "Євробачення" дійсно не має особливої ваги. А ось в Швеції це частина національної  культури і цілий культ: право представляти країну виборюється на фестивалі Melodifestivalen, який є одним з найпопулярніших шоу в країні. Також шоу дуже популярне в Іспанії, Нідерландах і Центральній Європі.

А наразі Євробачення транслюється не лише в Австралії (яка є учасником і декілька раз була за мить до перемоги), тепер його дивляться і в Африці і навіть в США.

Щодо несмаку — це суб’єктивне питання. Можна згадати багато гарних пісень — ті ж хіти Доменіко Модуньо та ABBA або треки-переможці від Марії Шерифович, Джамали чи Сальвадора Собрала.

Міф 3: Пісні роблять під тренди "Євробачення", щоб сподобатись європейському слухачу

Факт: На "Євробаченні" дійсно багато поп-пісень — так званих єврошлягерів. Але далеко не всі учасники їдуть на конкурс із простими танцювальними або везуть балади із мінімумом сенсу. Згадаймо "Euphoria" Loreen або "Amar Pelos Dois" Сальвадора Собрала. В Україні це 50х50: "1944" — і "Be My Valentine", "Дикі танці" і "Lasha Tumbai". Бо ми дуже хочемо сподобатись.

Міф 4: Оскільки це телевізійний конкурс, в першу чергу важливий яскравий номер, що запам’ятовується. Пісня — другорядна.

Факт: Насправді не так. Той же приклад Сальвадора Собрала заперечує цей міф. Чи Марії Шерифович. Чи Дункана Лоуренса — переможця "Євробачення-2019". Яким би не був номер, головна все таки пісня. Але фішка з номером теж важлива.

Тож в Україні ніколи не забувають про те, щоб номер був яскравий в крутий. Ну просто про всяк випадок.

Міф 5: "Євробачення" — це конкурс фріків

Факт: Частково це так, тому що фріки найлегше запам’ятовуються. Але знову ж таки — без гарної пісні нічого не працює. Згадаймо Дану Інтернешнл, Lordi, Кончіту Вурст або ту ж Вєрку Сердючку — вони запам’ятались і своїми хітами.

Без насправді сильної пісні фріки (а вони дійсно є кожного року) викликають більше посмішку — а то і жалість. Пам’ятаєте співаючого індика Дастіна (від Ірландії в 2008 році), польських "доярок" або представника Чорногорії з косою до пояса? Вони не пройшли у фінал.

Україна першою заперечує цей міф своїми трьома переможцями: Русланою, Джамалою та Kalush Orchestra. Проте і Сердючку з пісні не викинеш.

Міф 6: Євробачення — це політичний конкурс.

Конкурс дійсно політизований, але не все вирішує політика. Вочевидь, на рівні сусідського голосування політична симпатія існує: країни Балтії завжди дають високі бали одна одній, Молдова голосує за Румунію — і таких випадків вистачає

Синхронізація з політичними конфліктами також є — прикладом може стати підтримка України в складні для неї періоди. Проте, без сильної пісні це не працює. Історія з "Гринджолами" (2005) показує, що слабка пісня — не привід голосувати за тих, кому симпатизують за якимись політичними мотивами.

Цікаво, що буде цьогоріч, чи підтримає Європа TVORCHI?..

Слухати всі випуски "Побачення з Євробаченням" можна і на Spotify та Megogo Audio.