Фото: Українське Радіо
— Наскільки вплив російської мови відчутний? Чи можна говорити про русизми? Чи засмічує російська мова кримськотатарську?
— Російська, українська або англійська мова — це мови іншого типу, синтетичні, або мови індоєвропейські. А кримськотатарська мова є тюркською. Тому тут одразу відбивається щось, як чуже. Насильницька русифікація зробила своє, надаючи певну систему граматики на основі граматичних структур. Є побудова кримськотатарської мови, що заважає далі їй розвиватися. Багато лексики не увійшло в кримськотатарську мову. Кримськотатарська мова давня. Вже у 13 ст закінчується формування кримськотатарської мови. Тому ми оберігаємо її від інших запозичень. Ми знаходимо відповідні слова для позначення нових термінів. Ми не можемо собі дозволити запозичувати слова з російської, англійської або турецької мови.
— В березні Міністерство реінтеграції на тимчасово окупованих територіях ухвалило рішення, що буде створена робоча група, яка зафіксовує правопис кримськотатарської мови, яка базується на латинському алфавіті. Бо зараз кримські татари послуговуються і кириличним алфавітом, і латинським. А хочеться перейти на латинський алфавіт…
— Це питання зараз актуальне. З поверненням на Батьківщину було ініційовано і Меджлісом, і на другому Курултаї про перехід на латиничну графіку кримськотатарської мови. Це полегшує і орфографію, і точніше відтворює промовляння саме кримськотатарської мови, чого не було під час використання кириличної графіки. Але втручання політичних сил не давало нам можливості затверджувати це. Було вироблено всю систему переходу. Ми затвердили це офіційно у 2021 році, президентом було підписано перехід кримськотатарської мови на латинську графіку. До 2032 року була затверджена стратегія і концепція розвитку кримськотатарської мови на основі латинської графіки.
— Складно вчити кримськотатарську іноземцям?
— Було б бажання… У нас з'явилися групи в Інституті філології, які вивчають кримськотатарську мову. Більшість студентів — це українці. Вивчають її з нуля. Нам треба викладати її, як іноземну. Для цього треба більше посібників, підручників.
— Немає такого поняття, як синхроніст із тюркських мов. Не дочекавшись закінчення речення, ти не можеш почати перекладати його, бо до кінця речення може повністю змінитися контекст.
— Завжди поняття нового стоїть в кінці речення. І поки ти до кінця не висловиш свою думку, ти не зможеш перекласти.
— То як же синхроністи дають собі раду?
— Це складна версія перекладу. Вона потребує підготовки, ти знайомишся із тематикою, знаєш основний лексикон того, хто буде говорити. Можливо є тези, людина імпровізує…
— Перекладати тексти простіше, очевидно. Як справи із перекладом кримськотатарською? Чи працює хтось над каноном світової літератури, щоб вони були перекладені кримськотатарською?
— Ми переживаємо щодо літературної і культурної спадщини Криму. Ми мали до Другої світової війни цілу плеяду перекладачів. Перекладали досить складні твари. У 2000 роках українська держава викупила одиничні екземпляри в бібліотеці в Москві і повернула їх до Криму. Зараз вони в Сімферополі під окупацією. Вся надія на працівників, які жертовно будуть відстоювати і берегти це. Є літературний конкурс "Кримський інжир", який проводиться щорічно, де перекладаються твори.
— Яка зараз ситуація в Криму?
— Жодна з кримськотатарських шкіл, яка була відкрита при Україні, зараз не функціонує. Вона не має такого статусу. Навчанням забезпечені лише 5% кримських татар. 95% не мають можливості ходити в кримськотатарську школу. А вивчення кримськотатарської мови в російській школі позбавлено 70% дітей. Можливість надається лише 30%. І саме там, де в боротьбі громада вибиває вивчення кримськотатарською мовою в певній школі.
— Що зараз треба зробити Україні?
— Буде укладання словників. Треба підтримати роботу кримськотатарських медіа та організувати роботу наукового товариства, щоби сформувати інституції, які будуть центрами у вивченні питань щодо мови.
