"Ми не маємо права заборонити собі радість" — психологиня про те, чи потрібні свята під час війни

"Ми не маємо права заборонити собі радість" — психологиня про те, чи потрібні свята під час війни

Як відзначати новорічно-різдвяні свята в умовах війни. Де брати натхнення, коли почуття провини не дає спокою перед тими, хто на фронті, хто втратив рідних чи домівку? Як залишатися в ресурсі, щоб підтримувати дітей і піклуватися про старших членів родини? І чи доречний алкоголь як антидепресант під час війни? Про це слухачам радіо "Культура" розповіла сімейна психологиня Катерина Гольцберг.

0:00 0:00
10
1x

Чи потрібні зараз свята

"У кожного є власна перемога. Кожен з нас щось переміг в житті. Свої страхи, наприклад, через обстріли. Тому свята доречні. Вони допомагають змінити ставлення до багатьох речей: тривоги, зневіри. Це підбиття підсумків і плани на майбутнє. Але при цьому ми маємо розуміти, як саме святкувати. Ми маємо розуміти, що цьогорічне свято буде інакшим. Якщо ставитися до святкування, як до нового етапу життя, то це необхідність. Новий рік це як портал в майбутнє. Ми не маємо права заборонити собі радість.

Ми часто влаштовуємо свято саме через дітей і для дітей. Бо їм цього хочеться. Дитина не повинна тривожитися. Для них важлива передбачуваність, атрибутика і певні ритуали".

Як відзначати свята далеко від дому

"Ми можемо обіграти вимушене переселення. Порівнювати зі святкуванням вдома. Можна свою улюблену іграшку повісити на ялинку. Купити там щось таке, що буде потім вдома нагадувати про святкування Нового року в іншому місці. Ми маємо випрацьовувати адаптивність у наших дітей. Хоча діти мають більше адаптивних і захисних механізмів, ніж дорослі. 

Дорослі повинні бути завжди в ресурсі, щоби бути корисними своїй дитині. Можна самому собі зробити подаруночки. Тоді дитина бачитиме дорослого щасливим і сама стане такою.

Якщо дитина хоче сумувати, треба надати їй таку можливість. Бо це теж лікувальна емоція.

Не треба нехтувати почуттями інших людей і викладати в соцмережах гучне і бездумне святкування. Ми маємо бути чутливими, дотичними до того, що відбувається у нас в країні. Тут має бути баланс. Має бути і свято, але при цьому ми повинні подумати, чи не робимо ми чогось занадто гучного. Тихе сімейне свято об'єднує нас і дає нам можливість бути разом у важкі часи".  

Читати також: Чи люблять українці поляків та як ставляться до переходу на латинський алфавіт? Результати соцопитування коментує Адамський

Почуття провини

"Почуття провини є природним почуттям. Воно часто допомагає нам робити щось добре. Навіть якщо я, припустимо, люблю і виховую власних дітей. 

Кожного рятує щось своє. Кожна людина може в чомусь побачити власну місію. Ми не можемо мислити всі однаково. Важливо іноді навіть не заважати. Не сіяти паніку, наприклад. Зараз в багатьох людей присутнє стратегічне вигорання і втома. Ми повинні зберігати себе на майбутнє". 

Алкоголь під час війни

"Алкоголь використовується зараз, як антидепресант. Якщо людина його занадто часто використовує, то треба звернутися до психіатра, який випише ліки. Бо зараз спиртне може використовуватися безсистемно. 

Ми повинні застосувати все ж таки певні обмеження щодо алкоголю. Поставити у вживанні алкоголю певну планку". 

Зайва вага через стреси

"Бажання заїсти відбувається через дію гормонів. Треба планувати фізичні навантаження, бо ми зараз більше сидимо вдома. 

Будь-які порушення ваги є приводом звернутися до лікарів."

Як виходити зі свят

"Цього року ми не будемо залучені до таких гучних святкувань. Важливіше те, як провести ці свята. Треба відвідати родичів. Надати підтримку одне одному. Можна навіть попліткувати. Це повертає нас до життя.

Сміх і жарти є викидом нашої агресії. Зараз це колективний спосіб не агресувати. Це дозволяє нам відчувати інші емоції. Що конкретно допомагає комусь, те і потрібно робити. 

Людина повинна мати плани. Нам хочеться знати, що в нас є  майбутнє. Плануйте! Це нам допомагає вижити."         

Фото: Українське радіо та Телеграф