Закрите небо: за яких умов в Україні авіакомпанії відновлять польоти та у яких аеропортах. Відповідають посадовці та очільники авіакомпаній

Закрите небо: за яких умов в Україні авіакомпанії відновлять польоти та у яких аеропортах. Відповідають посадовці та очільники авіакомпаній

З початку повномасштабного вторгнення над Україною не літають цивільні літаки. Міністр інфраструктури Олександр Кубраков під час зустрічі Ялтинської європейської стратегії сказав, що аеропорт "Львів" може першим відновити польоти в Україні. Але станеться це лише за наявності гарантій безпеки. Тож конкретних строків на сьогодні немає. Що відбувається з цивільною авіацією, поки небо для польотів над Україною закрите, і що чекає на авіагалузь далі — про це в матеріалі Ірини Жданової.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:
    • Ірина Жданова

Пілот Владислав Петренко — командир пасажирського повітряного судна Boeing 737 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України". Свій, як кажуть льотчики, "крайній" рейс він здійснив 21 лютого, повернувся з Дубая. Наступний мав бути 26-го лютого, але цього дня він вже нікуди не полетів. Владислав мріє повернутися до улюбленої роботи:

"Звичайно, я дуже хочу літати, як будь-який пілот. У мене була перерва три роки, коли розпався Радянський Союз і не було роботи. Тоді я працював юристом, але я був готовий повернутися і літати на будь-чому. Це професія тих, хто любить цю справу. Неможливо бути пілотом, якщо ти не закоханий у небо", — каже Владислав Петренко.

Обмежувати польоти почали ще до повномасштабного вторгнення. Генеральний директор українського лоукостера Bees Airline Євген Хайнацький пригадує, що проблеми були вже на початку лютого:

"До 24 лютого у нас було в наявності чотири такі літаки типу Boeing 737-800 на 189 місць. Це переважно регулярні рейси, як в межах України, так і за кордон, з головних аеропортів України: з Києва, Львова, Одеси, Харкова. Були плани на літній період щодо збільшення частоти виконання рейсів та відкриття нових напрямків міжнародних рейсів. На жаль, всі ці плани почали "давати задню" вже на початку лютого, коли наші лізингові компанії почали закидати інформацію про виліт всіх літаків з території України. Всі страхові компанії щодня почали висувати нові умови страхування від воєнних ризиків. Це торкнулося всіх перевізників України. На жаль, до початку воєнного стану ми всі такі літаки відправили до Франції на зберігання", — зазначив Хайнацький.

Про можливе відновлення польотів цивільних літаків сказав Міністр інфраструктури Олександр Кубраков під час 17-ої щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії. Міністр наголосив, що технічно для відновлення роботи аеропортів в Україні необхідно до двох тижнів, але практично це можна буде зробити лише за гарантованої безпеки. Експерт з питань авіації та інфраструктури, член Львівського оборонного кластера Кирило Новіков вважає, що поки гарантувати безпеку буде складно:

"Треба розуміти, що аеропорти України перебувають під постійною небезпекою від потенційних обстрілів і на відміну від, наприклад, зернової ініціативи, за якою — гарантію перевезень забезпечують міжнародні організації, зокрема ООН, і цей процес триває поки що безпечно та без інцидентів, то авіаційне відновлення польотів буде значно складніше. Адже організація авіаційного чи ракетного обстрілу керованим високоточним озброєнням для ворога займає достатньо короткий проміжок часу. Наші Збройні сили мають гарантувати, що такі ракети будуть збиті. Крім того, гарантій наших військових для діяльності аеропортів, на мою думку, недостатньо. Потрібні гарантії наших союзників. Мова йде про те, щоби системи протиракетної оборони країн Євросоюзу використовувалися на території України в разі такого обстрілу. І це одна з ключових проблем, вирішення якої уможливить використання наших аеропортів для цивільних потреб", — пояснює Новіков.

Якщо на державному рівні ухвалять рішення про відновлення роботи аеропортів, погодитися на початок польотів мають і, безпосередньо, авіакомпанії. Та чи готові до цього українські авіаперевізники? Генеральний директор авіакомпанії Bees Airline Євген Хайнацький каже, що саму ідею про відновлення польотів підтримує:

"Ми готові підтримати ініціативу. Нам дійсно не вистачає в Україні таких рейсів. Ми знаємо, як в літній період, коли туристичними автобусними рейсами люди їхали з Києва, Одеси, Львова до Чорногорії, Хорватії, Болгарії, Греції. Тобто туристичний потік є. Дуже багато зараз пропозицій є з Молдови, з аеропорту "Кишинів", з якого виконуються зараз рейси до Туреччини та Єгипту. І зараз наші громадяни рейсовими автобусами добираються до Молдови і подорожують далі. Спрощення всіх цих переїздів, спрощення подорожей — це відкриття якогось аеропорту з території України. Хай буде це Львів. Можливо, інші аеропорти, які Міністерство та Державна авіаційна служба вважають за потрібне розглядати та відкрити", — коментує Хайнацький.

Саме львівський аеропорт Міністр інфраструктури Олександр Кубраков назвав таким, що першочергово розглядають для відновлення роботи. Міський голова Львова Андрій Садовий так прокоментував потенційну можливість відновлення польотів зі Львова:

"Коли Міністр Кубраков оголосив цей меседж, звичайно, це була така приємна несподіванка. Якщо говорити про інтереси держави, то звичайно, що нині було б дуже добре мати хоча б одне летовище в країні, яке б виконувало гуманітарну місію. Це й гуманітарні вантажі, це й можливість людям здійснювати польоти. Тому що багато українців вертаються додому, і сам кордон не є простим. Якби це відбувалось напряму в українське місто, то це б спростило ситуацію.

По-перше, ми говоримо про людей. Це родини, це діти, це лікування людей, які мають важкі травми. І дуже часто таке лікування потребує ухвалення негайного рішення. Політ зі Львова у будь-яку з європейських клінік займає дві години, а якщо машиною — до доби. Деколи все вирішується впродовж так званої "золотої години". Це і постачання медикаментів. Крім того, важко передбачити, які можуть бути наступні гуманітарні виклики. Наприклад, зернові коридори дали можливість відновити валютні надходження, і ми врятували багато країн світу від голоду, тому що Україна є дуже серйозним виробником продуктів харчування. З точки зору авіації це зовсім інші вантажі. Але це ті вантажі, які потрібно достатнього швидко доставляти. Насамперед я говорю про медичні речі і про людей, які потребують допомогу чи яким треба мати швидкий контакт з рідними, з близькими", — каже Садовий.

Якщо говорити про часткове відновлення роботи аеропортів, то, на думку експерта з питань авіації та інфраструктури Кирила Новікова, передусім запрацювати зможуть літовища у західних областях. Але й вони мають підготуватися до роботи в нових реаліях:

"На мою думку, аеропорти заходу України, які умовно знаходяться в умовній безпеці, зараз готові на відновлення на 60%. Тому що сім місяців простою від 24 лютого. Частини колективу фізично вже немає в аеропорту. Можливо, частина колективу звільнилася. Якщо брати аеропорт "Львів", я думаю, що від моменту, коли влада скаже, що ми готові і військові підтвердять, що гарантують безпеку, то аеропорт буде готовий до місяця часу до своїх стандартних, звичних операцій по обслуговуванню літаків. Взагалі готовність будь-якого аеропорту — це три тижні мінімум.

В умовах війни аеропорт мусить мати систему швидкого реагування. Повинні бути протоколи, документи про те хто, як і куди їде та що робить в разі загрози обстрілу. Бо обстріл з повітря — це головна загроза сьогодні для будь-якого об'єкта інфраструктури. Відповідно: чи є бомбосховище, хто туди йде, хто туди не йде, якщо не встигає, то куди треба ховатись, що робити з літаками, які в цей момент знаходяться на пероні чи вже готуються до зльоту, куди їм пересуватись. Ці всі моменти мають бути описані у відповідних протоколах безпеки. Тобто це протоколи про те, як діяти у тій чи іншій безпековій ситуації", — зазначив Новіков.

Міський голова Львова Андрій Садовий теж акцентує на гарантіях безпеки. А також звертає увагу на координацію з авіакомпаніями:

"Перша позиція — це безпека. І з точки зору безпеки, важливо, щоб був патронат Організації Об'єднаних Націй так, як це відбулося стосовно зернового коридору з наших портів. І він сьогодні успішно працює.

Якщо говорити про готовність летовища, технічно саме летовище є готове хоч завтра-післязавтра. Але треба заново відновити сертифікацію і важлива координація з усіма авіакомпаніями, які здійснювали польоти. Тому що, наприклад, лоукости змогли б відновити роботу впродовж місяця. Якщо брати такі компанії, як LOT чи Lufthansa, то, напевно, треба буде витратити до двох-трьох місяців часу, тому що вони повинні в себе в графіку це передбачити. Лоукости роблять максимально оперативно і швидко. З точки зору безпеки польотів наш аеропорт має все необхідне обладнання. Якщо ми говоримо про протиповітряну систему захисту, то це зовсім інше питання. Навряд чи хтось буде ризикувати польотами, якщо не буде чіткої домовленості під егідою Організації Об'єднаних Націй", — Садовий.

Тож зрештою, навіть якщо будуть гарантії безпеки, як іноземні, так і українські авіакомпанії мають ухвалити власне рішення — відновлювати польоти чи ні. Оцінку ризиків кожен перевізник буде проводити самостійно. Генеральний директор авіакомпанії Bees Airline Євген Хайнацький пояснив, за яких саме гарантій безпеки їхня авіакомпанія буде готова відновити роботу:

"Є приклади таких випадків у світі, коли є небезпека, і вона може прилетіти кожен день, а рейси виконуються. Зокрема, це приклад Ізраїлю і аеропорту "Бен Гуріон". Країна живе у постійних терористичних атаках. Але люди літають і рейсів дуже багато. На мою думку, можливо зробити такі умови, щоб з аеропорту "Львів" було так само багато рейсів і гарантії безпеки. Але це треба робити не тільки на паперах. Має бути фізична безпека. Після того, як ми закриємо небо над містом і аеропортом, ми маємо бути впевненими, що цих заходів буде достатньо. Тобто після того, як нам скажуть, що аеропорт готовий і завтра наш літак може вилітати, я як керівник авіакомпанії буду проводити оцінку ризиків зі своїм персоналом щодо того, чи нашій авіакомпанії прийнятні ті ризики, чи ми не будемо починати рейси. Ми будемо відповідати за життя людей. І поки ми не будемо впевнені в тому, що ризики потрапляння ракет чи інших інцидентів з нашими літаками, пасажирами та персоналом будуть мінімальні, тоді ми розпочнемо польоти", — пояснив Хайнацький.

Також готова відновити польоти в Україні авіакомпанія SkyUp. За яких саме умов та як зараз працює авіакомпанія, — розповів генеральний директор Sky Up Дмитро Сєроухов:

"Зараз ми не маємо змоги працювати на території України, тому що повітряний простір закритий. Щойно він відкриється, щойно будуть впроваджені ті заходи, які дозволять його відкрити, одразу ж ми будемо першими, хто повернеться до українського простору. Усі сертифікати, дозволи та ліцензії збережені. Сертифікати, дозволи та ліцензії з персоналу теж збережені завдяки тому, що ця компанія має можливість працювати і здійснювати польоти. Завдяки тому що, ми знайшли нову можливість для нас працювати по Європі, завдяки цим контрактам ми маємо можливість літати і персонал залучений до польотів та підтримання льотної придатності літаків. Коли ти маєш контракт по ветлізу, ти передаєш літак разом з екіпажем в оренду. Як SkyUp ти продовжуєш виконувати рейси, але вони впроваджуються під чужими назвами. Наприклад, ми працюємо з WizzAir. Тож в розкладі це WizzAir, але виконується він за допомогою літака та екіпажу SkyUp. І це рейс WizzAir в Європі", — каже Сєроухов.

Саме завдяки тому, що співробітники SkyUp задіяні в польотах в Європі, персонал може підтримувати кваліфікацію. Проте великий відсоток пілотів на сьогодні втратило таку можливість. Командир пасажирського повітряного судна Boeing 737 авіакомпанії ​​"МАУ", голова Всеукраїнської професійної спілки пілотів Владислав Петренко вважає, що коли в Україні відновить роботу цивільна авіація, ми можемо зіткнутися з тим, що пілотів бракуватиме.

"Абсолютна більшість в Україні втрачають кваліфікацію. В Україні понад 2000 пілотів, а за кордоном в авіакомпаніях, які здійснюють рейси, близько 40 пілотів літають в авіакомпанії "МАУ" та близько 100-150 осіб в SkyUp. Інші ж пілоти перебувають на землі. І чим довше пілот не літає, тим складніше і дорожче підтримати його кваліфікацію. Наші пілоти втратили можливість літати на тренажерах, оскільки всі тренажери за кордоном. Для того, щоб сьогодні підтримати свою кваліфікацію, достатньо 4-годинної тренажерної підготовки: 2 години для пілота, який летить, і 2 години для пілота, який моніторить. З 1 жовтня пілоти втрачають цю можливість. Тепер кожному пілоту для відновлення кваліфікації необхідно щонайменше 12 годин тренажера, що дуже дорого. Раніше, якщо пілот не літав близько року, то йому потрібне було 4-годинне тренування, яке коштує 1500 євро. 12-годинне тренування коштуватиме близько 3500 євро. Такі ціни для фізосіб. Тому ми звертаємося до тренажерних центрів всього світу з проханням надати безкоштовні тренажери або тренажери зі знижкою. Коли центри погоджуються, ми відправляємо пілотів на тренажери за кордон за клопотанням Міністерства інфраструктури ", — каже Петренко.

Цю проблему підтверджує і генеральний директор авіакомпанії Bees Airline Євген Хайнацький. Він каже, що кваліфікацію втрачають не лише пілоти, а й інший незадіяний сьогодні персонал:

"Після того, як відновиться авіація в Україні, дійсно, буде дуже велика проблема з безпекою польотів. Втрата кваліфікації не тільки льотним персоналом, а й технічним і диспетчерським персоналом — це дуже велика проблема. Треба її зараз вирішувати, щоб потім авіація у нас була. На жаль, в Україні немає жодного центру підготовки пілотів чи тренажерів на західні літаки, які використовуються в Україні. На жаль, в Гостомелі було втрачено деякі навчальні центри і по літаках нашого виробництва. Тому підтримка технічного персоналу на Boeing чи Airbus проводиться на постійній основі за кордоном. Просто зараз держава має зробити так, щоб не тільки авіаційні перевізники, але й вся авіаційна галузь могла підтримувати кваліфікацію свого персоналу. Якщо це можливо зробити в Україні, ми маємо це робити. Якщо неможливо, ми маємо знайти шляхи, щоб цю кваліфікацію можна було підтримувати за кордоном. Коли повернеться мир, коли повернеться авіаційна галузь до своєї роботи і не буде кваліфікованого персоналу ні в аеропортах, ні в авіакомпаніях, то це буде дуже шкодити нашій безпеці польотів. Це не лише безпека польотів, а й авіаційна безпека аеропортів, і за це треба вже турбуватись вчора", — зазначив Хайнацький.

Генеральний директор SkyUp Дмитро Сєроухов також наголошує: авіація це та галузь, де неможливо відправити всіх у тривалий простій, а потім безболісно відновити роботу.

"Дуже важливо для нас та всієї авіаційної галузі України продовжувати працювати. Тому що без цього продовження термін ліцензій та сертифікатів просто закінчиться та ми будемо мати тотальне знищення авіації в Україні. Тому що жоден кваліфікований спеціаліст не буде мати ліцензії. А без ліцензії він не зможе працювати ні в Україні, ні за кордоном. Якщо Україна втратить таких спеціалістів, галузь буде не підняти. Я не розумію, що буде коїтись. Коли відкриються кордони, коли відкриється небо, то ми будемо мати лише іноземних перевізників в нашій країні", — каже Сєроухов.

Тож фахівці авіагалузі наголошують: навіть якщо ще не відомо коли буде змога відновити польоти цивільної авіації, вже варто думати про майбутнє. І мати комплексний план, як зберегти кваліфікацію персоналу, що буде з ліцензіями та маршрутами.

Фото: facebook.com/lvivinternationalairport

Останні новини
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку  "Смолоскип"
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Новини по темі
Дорожня карта перебуває на стадії обговорення ― Шевченко про відновлення польотів цивільної авіації
Бульбашка однодумців: Шершень та Problema спільно випустили трек "Без гримас"
"Система слабка і недосконала". Балін про обов'язкову електронну реєстрацію з 1 листопада з боку Польщі
"Діють як таргани" – Попович про тактику росіян на Донеччині
Нищення складів, аеродромів + спуфінг — Романенко про боротьбу з КАБами