Якщо вам важливо, що у вас на столі, якщо шукаєте якісні продукти, тоді, напевно, звертаєте увагу на товари з помітками "еко-", "органік-", "біо-". Але як відрізнити, де справжні екологічно чисті продукти, а де маніпуляція?

Чому ми це робимо? Чому стаємо "корисними ідіотами", які поширюють фейки? Які психологічні механізми рухають нами в цей момент? Як розпізнавати фейки і не потрапляти у пастки інформаційних маніпуляторів?

Вони заважають нам об’єктивно сприймати реальність. Вони схожі на оптичні ілюзії, які ми не перестаємо бачити навіть тоді, коли точно знаємо, у чому там фішка. Ну що, подивимось на топ "багів" нашого головного мозку, які заважають адекватно сприймати реальність?

Думаєте, що контролюєте ситуацію? Це нормально. Так діє "ілюзія контролю". Вважаєте себе менш упередженою людиною, ніж інші? Це - нормально. Так діє "сліпа пляма упереджень".

Що відбувається у нашому мозку, коли ми даємо пожертву? Як на цьому "спецефекті" (який назвали "теплим сяйвом") паразитує злочинний бізнес, що експлуатує фейкових жебраків? І як ми бездумно перетворюємось у співучасників торгівлі людьми, наприклад, в метро?

Лякачки про вакцинацію існували завжди. Але зараз, коли людство шукає вакцину від коронавірусу, вони, схоже, набули свого апогею.

На яких принципах будуються теорії змови? Яких людей вражають найбільше? Які вигоди отримують ці люди? І як з ними спілкуватися?

Щоб що? Яка мета? Хто за цим стоїть? Кому це вигідно? І до чого спонукає той чи інший меседж? Які ще питання варто собі ставити, аби сприймати інформацію критично? І як розвивати критичне мислення?

Чому варто бути обережними не лише з інформацією, але і з тим, як ми про неї говоримо? Де інформація об’єктивна, а де мілітаризована? І як інформаційна війна змінила поняття "свобода слова"?

Міські легенди. Маячня чи сигнали про колективні проблеми та страхи? Чому ми їх вигадуємо і переказуємо? Чому нам так подобається лякатися? І чому до міських легенд варто ставитися серйозно?