war

(Не)безпечне укриття: як в Україні планують вирішити проблему недостатньої кількості та поганого стану бомбосховищ

10.06.2022 р., 19:41

В Україні планують побудувати мережу сучасних укриттів для захисту населення. Та на сьогодні люди дуже часто змушені ховатися від обстрілів у непристосованих підвалах та погребах. Про цю проблему – у матеріалі журналістки Українського радіо Ірини Жданової.

Ведучі:
    • Ірина Жданова

Зараз не рідкість, коли на сайтах з оренди і продажу квартир в оголошенні зазначають: "У будинку є укриття". Раніше майже ніхто не звертав на це уваги. Зовсім за іншими критеріями обирала житло в київській новобудові і родина Катерини Халимон:

"Це був 2018 рік, коли ми вирішили інвестували у власне житло. На той час взагалі таке поняття, як "укриття", "наявність бомбосховища" в будинку абсолютно не стояло. Ми вибирали по зовсім інших критеріях забудовника і на таке поняття, як "укриття" взагалі не звертали увагу". 

У підвал свого будинку ніколи не спускалися. До нього мали доступ лише сусіди, які облаштовували там комори. Тому 24-го лютого, коли цей спальний район Києва став здригатися від вибухів, почали шукати, де можна переховуватися:

"24-го лютого перше, що ми зробили, це відкрили карту укриттів Києва і намагалися знайти те укриття, яке було позначено найближче. Хотіли піти і подивитися, що воно з себе уявляє на випадок того, що доведеться туди тікати: скільки часу займає дорога і що є всередині укриття.

Перше та друге укриття, яке ми знайшли за картою поблизу, взагалі були зачинені. Лише третє, яке по віддаленості було в декількох метрах від перших двох, було відчиненим. Але коли ми до нього підійшли, то зрозуміли, що його взагалі ніхто не перевіряв. 24-го лютого жінка скоріш за все із ЖЕКу лише спустилася туди і почала виносити все сміття, яке там було. І ми звернули увагу на те, що це укриття було сумнівним, адже виглядало як напівпідвальне приміщення. З першого погляду воно виглядало абсолютно не безпечним. 

Вже потім ми вирішили, що є підвал в нашому будинку і варто спуститися туди і подивитися, що там. Коли ми вже повернулися після проходження по укриттях, які були відмічені на картах, спустилися до підвалу власного будинку і зрозуміли, що наш підвал повністю відповідає тим критеріям, яким має відповідати безпечне укриття".

Катерина вважає, що підвал їхнього будинку може бути укриттям, бо він розташований на достатній глибині – приблизно півтора поверхи під землею, має  два виходи, вентиляцію, опалення та світло. У цьому підвалі разом з іншими сусідами ночували протягом місяця:

"Це було голе підвальне приміщення. Але коли почалися бойові дії і ми зрозуміли, що найближчий час нам доведеться провести саме в цьому приміщенні, ми разом з сусідами облаштували його. Позаносили туди вуличні лавки, хтось приносив надувні матраци, розкладні крісла все, аби було зручно переночувати. 

Людей було достатньо багато. В перші тижні тих, хто все-таки вирішив залишитися і не покидати своїх домівок, було біля ста людей. Були також сім’ї з дітьми, зокрема й маленькими, до шести місяців. Люди піднімалися до квартир, приносили свої особисті речі, в підвал навіть спустили диван, аби облаштувати собі комфортне місце. Й оскільки там була гарна шумоізоляція, то можна було гарно виспатися"

Катерина пригадує: найнебезпечніша ніч була тоді, коли ракета влучила у ТРЦ поряд з будинком. У підвалі люди відчували себе захищеними, принаймні врятувалися від уламків вибитих вибуховою хвилею вікон і рам.

Проте навіть такий підвал,  більш-менш придатний до перебування людей, не можна вважати повноцінним укриттям, – пояснює  фахівець з містобудування Віктор Глеба:

"Укриття це спеціалізований простір, який є цілим набором засобів, в тому числі й санітарно-гігієнічних. Як мінімум там має бути унітаз, умивальник та душ, спальні місця, спеціальна система витяжної або самоплинної вентиляції, правильно зроблена каналізація, електрифікація як мінімум першої чи другої категорії. Також там має бути повне автономне освітлення: коли "вирубило" світло, у вас має ввімкнутися автономний генератор. Також там мають бути спеціальні шлюзові двері, шлюзовий тамбур і другі двері. Якщо зайти в це укриття, там буде посилена стіна, побудована з 500-го бетону, спеціальні балки. Навіть якщо вас там завалило, ви все одно зможете прожити 48 годин, поки вас відкопає аварійна служба. Тому підвал і укриття це дві принципово різних системи".  

Втім, саме таких спеціалізованих укриттів в Україні бракує. Наприкінці травня народні депутати зареєстрували спільний з Міністерством розвитку громад і територій України проєкт закону про планування та забудову територій з обов’язковою наявністю бомбосховищ. Документом передбачено зміни до закону "Про регулювання містобудівної діяльності", а також Кодексу цивільного захисту. На сьогодні законопроект опрацьовують у профільному Комітеті Верховної Ради.

Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов в ефірі Національного телемарафону розповів, що вже розробляють інженерні рішення, щоб побудувати систему бомбосховищ по всій країні:

"Мова також йде про розробку державних будівельних норм. Ми над цим вже працюємо. Нові укриття будуть передбачати рівень безпеки, а також їх доступність для всіх категорій населення. Ми вже розпочинаємо ці роботи і я впевнений, що протягом 1-1,5 року ми можемо досягнути масової ситуації".

Генеральний директор будівельної компанії, яка будує житлові будинки, соціальну інфраструктуру та промислові об'єкти,  Вадим Лукашев вважає, що створити мережу безпечних та сучасних укриттів по всій країні за півтора роки не вдасться. На його думку, це тривала кропітка робота, яка потребує набагато більше часу:

"На законодавчому рівні треба масштабно поміняти всі ДБН, все законодавство, зробити експертизу вже існуючого укриття в старому будинку, прорахувати їх. Це дуже багато часу, не один-два роки. Я думаю, йдеться про 5-10 років, аби ми могли б більш-менш привести все до порядку. На це також потрібно буде виділити фінанси та слідкувати за тим, щоб цей бюджет не вкрали".  

Ще належить визначити, якими саме мають бути нові укриття та бомбосховища. Як варіант,  у  кварталах старої забудови це можуть бути спеціальні бетонні бункери у дворах. Міркуватимуть фахівці і над тим, де саме облаштовувати захищений простір – безпосередньо у квартирі, в межах поверху чи у підвалі. Доцентка кафедри міського будівництва Харківського національного університету міського господарства Тетяна Жидкова наголошує: необхідно подбати й про те, щоб люди, які живуть у багатоповерхівках, могли дістатися до укриття. Для цього сам будинок має бути стійким до руйнування:

середині будинку передбачається зробити міцний монолітний стовбур, де мають бути розміщені сходові клітки, ліфтовий хол та інші інженерні комунікації. 

Додам ще одне питання відключення ліфтів під час військового стану призвело до того, що маломобільні люди, які складають більш, ніж 70 % населення, не можуть спуститися в укриття, навіть якщо воно є. Вони також не можуть спуститися, аби купити їжу, і якби не волонтери, то вони б померли від голоду".

Тетяна Жидкова наголошує: якщо ліфти будуть у захищеному просторі, з аварійними генераторами, то ними зможуть скористатися маломобільні люди, щоб дістатися до укриття та й просто вийти з будинку. І це один із безлічі нюансів, які потрібно врахувати, щоб створити мережу надійних укриттів і бомбосховищ.

Фото: Патрульна поліція України

(Не)безпечне укриття: як в Україні планують вирішити проблему недостатньої кількості та поганого стану бомбосховищ

Новини по темі