war

Про Другу світову війну, 9 травня і маршала Жукова ― коментує історик

19.04.2022 р., 14:49

Наші партнери у Литві пропонують зробити 9 травня не лише днем Європи, а й днем пам’яті жертв геноциду в Україні. Маршал "побєдобєсія" Жуков днями впав з постаменту в Харкові. Обидві події ― спроба переформулювати ідею Великої Вітчизняної війни і продемонструвати, наскільки важливою є ідея саме Другої світової війни. В ефірі Українського радіо ці питання прокоментував Владислав Гриневич, кандидат історичних наук, доктор політології, провідний науковець Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса.

Як інтерпретувати дві згадані події

"Цей процес розпочався досить давно. Ще в 2005 році у мене була стаття "Міф війни. Війна міфів", де йшлося про те, що ми не маємо відзначати Велику Вітчизняну війну (ВВв) та багато пов’язаних із нею міфів. Стаття була перекладена білоруською мовою, що означало суголосність у сприйнятті подій у пострадянських країнах. На сучасному етапі, коли відбулися великі зрушення і були ухвалені декомуністичні закони, все одно залишаються поняття "ВВв" і "маршал Жуков". Вони є основними символами руского міра ― головної ідеології країни, яка з нами воює. Буквально нещодавно Путін підписав наказ про премію Жукова ― він її підняв із 300 тисяч до 3 мільйонів російських рублів. Бачимо, що згадані поняття залишаються для путінської Росії дуже важливими символами".

Про культ Жукова у 1990-х роках

"У Радянському Союзі Жуков був маршалом перемоги. Це один із найбільш видатних генералів, який виграв ВВв. Він був найближчим соратником Сталіна, брав участь в усіх головних операціях. Один американський дослідник написав книжку про одну з операцій, яку ми в історії ніколи не вивчали. Ми знали про операцію "Сатурн", тобто Сталінградську битву, а це операція "Марс", яка була провалена, в ній маршал Жуков поклав до мільйона солдатів. Ця воєнна операція була повністю замовчана, і саме тоді впав німб Жукова як великого полководця. Річ у тім, що Жуков був типовим полководцем своєї епохи, сталінським, російським. Із тих вождів, які з часів монголо-татар завалювали рови перед фортецями трупами своїх солдатів, щоб по них пройти. Остання операція ― це Берлінська битва, кінець війни, можна було б солдатів поберегти. Але наступ прокладали піхотою, у ті травневі дні втрати були до ста тисяч. Тобто маршал Жуков ― дуже специфічна постать. Він відомий ще й тим, що на своїх солдатах випробовував ядерну зброю на полігонах. Його червона армія і сучасна російська дуже схожі ― і мародерства, і вбивства, і ґвалтування, і війна трупами… Тож Жуков є безумовним символом руского міра. Ми маємо однозначно відмовитися від цих символів. Щодо 1990-х років. Саме в цей період ― кінця Єльцина і після Єльцина ― починається відновлення реваншистських сил у Росії. На цій хвилі після розвалу Радянського Союзу, коли імперській свідомості було завдано величезної шкоди, починають виношуватися реваншистські плани: ВВв, Жуков, велика перемога, 9 травня ― усі ці символи починають реанімувати. І проросійські сили, які були в Україні і на які впливали з Москви, також активізувалися. Хочу нагадати, що в Харкові до останніх часів місцева влада не давала знести пам’ятник Жукову. Тобто 90-ті роки пов’язані саме з відновленням імперської свідомості та формуванням культу ВВв, її героїв як ідеологічної зброї для відновлення імперії".

На думку Владислава Гриневича, "російську свідомість не переробиш. Це імперська свідомість імперського народу. У російський менталітет глибоко вкорінена імперська складова, вона то активізується, то притлумлюється. Сьогодні це безумство росіян під назвою "побєдобєсіє" знову посилилося. Щодо свят, то першим етапом у нас було зробити два свята ― 8 травня як День пам’яті та примирення і 9 травня як День перемоги. А зараз настав момент відмовитися від 9 травня, а залишити тільки 8 травня ― святом пам’яті та вшанування жертв Другої світової війни".

Фото: suspilne.media

Про Другу світову війну, 9 травня і маршала Жукова ― коментує історик

Новини по темі