Як пройшов саміт
Я справді щаслива, що саміт відбувся офлайн, адже минулого року ми зробили паузу і цього року намагалися забезпечити захист учасникам, зробили обов’язковим тестування на Covid-19, адже вакцинація не гарантує того, що люди не захворіють. Зізнаюся, що ми отримували відгуки про те, що учасникам бракувало цієї платформи, а тепер вони мали можливість поспілкуватися між собою у цьому форматі, мери представили свої досягнення у пандемічний рік. Для них насправді це дуже важливо, бо роботи багато, треба долати пандемію і різні виклики, але не припиняти розвиток. Саме це і було темою саміту, ми хотіли подивитися як вони з цим впоралися. Серед учасників були й ті, хто завжди був активним і ті, хто був на заході вперше. Загалом всі дуже задоволені.
Скільки було учасників
Зазвичай ми робимо саміт на 250-300 учасників. Цього року ми зробили менший захід, загалом було 130 учасників, половина з яких: представники міст, очільники, заступники, бо не завжди мери можуть приїхати. Дуже добре, що було різноманітне географічне покриття. Ми раді, що всі вони можуть поспілкуватися між собою. Нашим іноземним гостем був мер Тірани Еріон Веліай. Я кажу, що він рок-зірка на саміті мерів, бо він показав вражаючі результати своєї діяльності і далекоглядне бачення розвитку міста. Також він зізнався, що має таку ж проблему, яка є й в інших очільників міст ― грошей не вистачає на всі проекти, тому доводиться бути креативним, залучати різні джерела, особливо молодь і громаду до творення міста. На мою думку, українські мери видихнули з полегшенням.
Про які проблеми учасники саміту говорили найбільше
Говорили про різні виклики, адже не лише пандемія всіх зачепила. Євген Глібовицький (експерт з довготермінових стратегій ― ред.) представив демографічну ситуацію в Україні і те, як сильно вона може вплинути на розвиток українських міст. На мою думку, ця тема взагалі недооцінена. Ми говорили про кліматичні зміни і забруднення повітря, бо це дуже важливо. Я називаю це невидимою загрозою, хоч і здається, що небо чисте і можна виходити з дому, але показники забруднення часом вражають, все це дуже страшно. І так як інші міста долають, підписують і впроваджують Паризьку кліматичну угоду, то й українським містам теж треба брати приклад з інших країн. Звісно, з пандемією викристалізувалася тема транспорту, ми це називаємо міською мобільністю. Говорили також з нашим фахівцем-урбаністом про те, що й забудова має бути правильною. Успіхом цього пандемічного року можна назвати налагодження співпраці з бізнесом, бо криза стимулювала до спільної відповідальності за розвиток міст, подолання проблем, тут багато мерів показали, що вони молодці і їм багато чого вдалося зробити.
Про розвиток транспортної системи під час пандемії
По-перше, пандемія змінила погляд на транспорт і мобільність у містах. Коли були локдауни, люди менше користувалися послугами громадського транспорту і задумалися більше над темою шкідливих викидів. Однак станом на зараз міський транспорт є бізнесом власників маршруток і я дуже чекаю на той час, коли хоч одне місто скаже, що відмовилося від послуг маршруток та забезпечить мешканців автобусами, електроавтобусами, адже це дуже важливо. Ми бачимо зміни у різних містах і щодо велоінфраструктури. Втім, це питання ще буде виникати певний час, бо для цього потрібно адаптувати вулиці. До цього дискурсу також важливо доєднати містян і забезпечити їх таким транспортом, яким їм захочеться користуватися, задля якого вони пересядуть з приватних автівок.
Про відсутність фахівців в обласних та районних центрах
На саміті говорили про конкуренцію за таланти і наскільки важливо створити таке місто, яке буде не лише притягувати, а й утримувати кваліфікованих фахівців, які будуть творити економіку і комфортне місто. Я думаю, що Володимир Шматько (міський голова Чортківської міської ради ― ред.) є гарним прикладом людини, яка використовує всі можливі ресурси, знайомства і креативні підходи. У цьому аспекті інші мери повинні брати з нього приклад, бо він використовує всі можливі варіанти, аби забезпечити місто тим, чого не вистачає. Цікавим прикладом є Івано-Франківськ,, бо там з’явилося таке середовище, яке почало притягувати українців та іноземців, туди почали переїжджати фахівці з Києва. Конкуренція за таланти між українськими містами доволі велика.
Підсумки 4-го Міжнародного саміту мерів
Дуже часто в українських містах реагують на ті проблеми, які виникають, але нам давно пора навчитися все робити на випередження, не рятувати міста, а мати довгострокову стратегію розвитку, вчитися в іноземців. Саме тому саміт є такою платформую, де ми можемо це робити. У попередні роки ми привозили багато фахівців з Нідерландів. Для нас важливо, щоб відбувся крок від мера-господарника до мера-візіонера, який зможе залучати таланти, фахівців, які мають найкращий досвід. І, звісно, у нас завжди є частина, коли відбувається діалог між центральною та місцевою владою, бо їм справді потрібна підтримка, інструменти фінансування і взаємодії. На мою думку, нам цього року вдалося розглянути всі ці тематики.
Зазначимо, участь у саміті взяли близько 130 мерів українських та іноземних міст, представники бізнесу, центральної влади та експертів з України, Німеччини, США, Португалії, Албанії. Зокрема, на саміт приїхали міські голови Хмельницького, Миколаєва, Тернополя, Івано-Франківська, Львова, Житомира, Маріуполя, Тирани, Кашкайша тощо.
Фото: Українське радіо
