Як визначають індекс ділової активності та настрої українського бізнесу
Цей індекс є репрезентативним, бо він розраховується традиційно Національним банком України. Його використовують більшість економістів та експертів. Для того, щоб сказати, наскільки він корелює з рештою подібних індексів, то, зрозуміло, що аналізують й інші індекси, які, наприклад, розраховують бізнесові чи незалежні організації, також подібні індекси робить Мінекономіки. Він враховує настрої, які визначають шляхом опитування серед трьох галузей: промисловість, будівництво і сектор послуг. Він презентує економічних агентів цих галузей, які панували в серпні цього року, тому відображає ті тенденції в внутрішній та зовнішній економіках, які були на той час. Оптимізм виправданий з погляду того, в якій стадії зараз знаходиться українська економіка, а вона відновлюється.
Українська економіка дещо адаптувалася до шоку, який відбувся через пандемію. Вона зараз отримала певні преференції від сировинного буму на світових ринках, хоча він нині і сповільнюється. Оптимізм досить помірний і може змінитися найближчим часом більш песимістичними настроями.
Чи дійсно це свідчить про економічне зростання
Індекс очікувань ділової активності становив 53,4 пункти проти 50,8 пунктів у липні й показав найвище значення з жовтня 2019 року. Позначка 50 ― середній показник. Якщо він знижується, то говорять, що в економіці у цих галузях (будівництва, промисловості і послуг) настрої починають погіршуватися, тобто погіршиться діяльність економічних агентів.
Я вам скажу, що глобальний світовий індекс у серпні становив трохи більше 54%, але він зростає останнім часо. А от показник у Китаї впав з 52,3% до 49,2% ― це говорить про те, що ситуація там почала погіршуватися впершу з квітні 2020 року. Хоча Китай ― перша країна, яка почала відновлюватися після пандемії, він робив це стрімко і тривало. Подивимося на ситуацію, яка буде в наступному вересні.
Добре, що у нас показник вище 50% ― це говорить про те, що динаміка вихідна, тобто зараз є тренд на відновлення і зростання економіки, що фіксують й інші показники, є статистика. Є різні трекери економічної активності, які відслідковують, наскільки люди активно відвідують торгові центри, ресторани.
Читати діла: "Світова коронаекономіка": швидке відновлення чи загроза тривалої рецесії? Розповідає економіст
Як це впливає на життя пересічного споживача
Фіксується, що почала зростати зайнятість, якщо людина працює в сфері промисловості, наприклад. Також зросла активність в будівничій та в сфері послуг. Все це відображає платоспроможність. Якщо більше будують чи зростає індекс у сфері послуг, зрозуміло, що люди тепер більше коштів витрачають, частіше відвідують різні заклади. Все це добре, адже свідчить про споживчу активність і з погляду зайнятості, бо й економіка загалом покращується.
Читати далі: "Квартирне питання": експерт про те, чому ціна на житло в Україні зросла і не буде зупинятись
Про те, що підприємства сфери послуг теж поліпшили оцінки своїх економічних результатів: секторний індекс виріс в серпні до 54,1 з 50,1 у липні
Цей тренд почався навіть не в серпні, а раніше. Він свідчить про те, що після карантинних обмежень і локдаунів, ця сфера починає відновлюватися. Відвідуваність закладів зросла, середній чек також ― це відображає зміну настроїв. Однак варто нагадати, що це було у серпні, але можливі карантинні заходи можуть знову з’явитися, тож настрої теж мають тенденцію до змін, і оптимізм перетвориться на песимізм. Будь-яка економіка залежить від поведінки економічних агентів: від громадян-споживачів до виробників ― всі вони визначають траєкторію розвитку економіки.
Що може погіршити цей індекс у найближчому майбутньому
Цей індекс у Китаї просідає тому, що там нині почалося менше споживання і виробництво мікрочіпів, а це б’є по сектору побутової електроніки, також там з’явилися проблеми логістичного напрямку, бо порушилися ланцюги ще з початку пандемії, там відбулося стрімке зростання сировини, відбулася глобальна інфляція.
У багатьох країнах знову посилюються карантинні заходи. Загальна вакцинація підтримує оптимістичні настрої, але держави починають закриватися, в очікуванні наступних хвиль коронавірусу чи вже нових хворих новими штамами, таку загрозу важко спрогнозувати. Жити у стані панденоміки, я підкреслю, ― добре, що світова та українська економіки вже трохи адаптувалися до таких умов, але будь-які нові карантинні умови чи локдауни різних видів можуть негативно впливати на оптимізм різних економічних агентів. Ці ж розрахунки Нацбанку показують, що запроваджені карантинні обмеження, можуть вплинути на втрату кількох пунктів ВВП.
Читати далі: Скільки коштуватиме українській економіці нова хвиля пандемії: прогноз Данила Гетманцева
Як розірвати залежність української економіки від вартості сировини у світі
Це відбувається, але на ак швидко і не в тих масштабах як того хотілося б. Так, ціни на світовому ринку ринку змінюється і це б’є по платіжному балансу, по курсу та іншому. Ця залежність ― це палка з двома кінцями, десь ми виграємо, але стратегічно і довгостроково ми програємо завжди. Ця відкритість б’є по нас більше, ніж по тих країнах, де цикл на додану вартість інтегрований краще. Треба інвестувати в розвиток нових технологій, сектори модернізувати, тобто є перевірені інструменти, які треба використовувати в Україні. Місцями це відбувається, але, оскільки ми останні 30 років жили за такою моделлю, все це повільно відбувається. Ми заручники сировинних циклів, коли зростають і падають ціни, тому це погано впливає на економіку. Бізнес розуміє, що треба вкладати в розвиток нових ланцюгів, бо за нас це зроблять інші, а потім ми будемо купувати новий продукт, сплачуючи значно більше.
Зазначимо, щомісячне опитування підприємств проводилося з 5 до 25 серпня 2021 року. В опитуванні взяли участь 322 підприємства. Результати опитувань відображають лише думку респондентів - керівників підприємств, а не оцінки Національного банку України.
Фото: pixabay.com
