Обирай пісні. Визначай переможця

Спецпроєкт до 30-річчя Незалежності України. Президентство Віктора Ющенка

12.08.2021 р., 15:20

Віктор Ющенко — перший президент України, який прийшов до влади внаслідок масових протестів проти фальсифікації на виборах 2004 року. Його головним суперником був Віктор Янукович. Про переваги і недоліки президенства Віктора Ющенка, в ефірі Українського радіо говорять аналітик Центру спільних дій Олег Савичук та журналіст Центру спільних дій Олексій Півторак.

Програма:
Ведучі:

Чому на Ющенка, ще за його прем'єрства покладали надмірні сподівання?

Олексій Півторак пригадує: 

"Віктор Ющенко з'явився в політиці ще в 1992 році. В 1993-му очолив Нацбанк. Відповідно, таким чином влетів у світ великої української політики. І, як тільки він став прем'єром і почав реалізовувати свою програму "Реформи заради добробуту", Леонід Кучма побачив у ньому певного супротивника на політичному двобої, який набирав популярності серед людей і міг в перспективі скласти конкуренцію на майбутніх парламентських і президентських виборах. Слід розуміти, що за часів Кучми не могло бути інших політичних супротивників, особливо в його власній вертикалі влади, оскільки керівником виконавчої влади, відповідно до Конституції 1996-го року був саме президент. Відповідно, прем’єр мав бути в його вертикалі або підконтрольний йому. Але Ющенко був з іншої когорти людей. Тоді, користуючись великим впливом на парламент, Кучма висловив недовіру урядові Ющенка і таким чином розпочав його велику політичну кар'єру, яка дійшла до того, що на наступних парламентських виборах у 2002-му році блок Ющенка "Наша Україна" завів до парламенту 119 депутатів і сформував досить велику фракцію."

Олег Савичук вважає, що в ті часи було дуже зручно "заводити" прем’єр-міністрів:

"На них потім, коли щось стається, можна легко все спихнути і скинути той баласт негативу, що накопичився на владу і перезавантажити без зміни глобальної системи і ситуації. Такий собі громовідвід."

Як отруєння Ющенка вплинуло на подальший перебіг подій?

Олег Савичук пригадує:

"Це сталося восени перед виборами 2004-го року, коли Ющенко їздив по Україні, транслювалася його програма і, раптом, зник. Згодом з'являються новини, що його отруїли. Це було досить гостросюжетно, дивно і страшно. Це посіяло паніку і додало злості на владу".

Чому Ющенко, ставши президентом, позбувся частини своїх повноважень?

"Зменшити повноваження президента — це була ще ініціатива Кучми. Це робилося, ймовірно, з 2-х причин. Перша причина — Кучма сподівався в майбутньому стати прем'єром, а за новою Конституцією він отримував відповідну повноту влади. Друга причина — намагання політикуму зберегтися, адже ніхто не хотів, аби наступний президент, який би прийшов на заміну Кучмі мав би ті ж самі повноваження і відповідно міг розправлятися зі своїми політичними супротивниками.

Був певний час, коли у Ющенка були повноваження Кучми, які дозволяли йому боротися з його супротивниками, вибудовувати свою вертикаль влади. З іншого боку — це його розбестило і 4 роки подальших повноважень Кучми, якими він користувався, призводили до певних криз. Навряд чи тоді був такий кадровий голод, який зараз ми спостерігаємо. Тоді була величезна кількість політичних партій, які брали участь в Помаранчевій революції і хотіли забрати свою частину пирога, а це вже було не завжди реалістично", — аргументував Олексій Півторак.

Про тодішнє піднесення національної свідомості

Олексій Півторак вважає, що не можна недооцінювати ті речі, які відбувалися тоді: 

"Піднесення самосвідомості себе, як певного народу зі своєю історією, культурою, традиціями, безумовно, відбулося за часів Ющенка. Але, так само, не можна забувати і про те, що через 7 місяців після закінчення Помаранчевої революції, Помаранчева коаліція, яка сформувалася на Хрещатику розпалася, що призвело до глибокої політичної кризи".

Про Антикризову коаліцію і її формування

"Багато сподівань було, що як тільки Ющенко прийде до влади і стане президентом, оголосить дострокові парламентські вибори і приведе до парламенту свою політичну силу і,разом із силою Юлії Тимошенко і Олександра Мороза, сформує помаранчеву коаліцію. Але Ющенко дострокові вибори не оголосив і парламент, який позбавив Ющенка повноважень, продовжив працювати до 2006-го року. І 2006 рік є наріжним каменем, який, після парламентських виборів, показав прірву поглядів між "помаранчевими друзями" і помаранчевою коаліцією. Це призвело до того, що антикризова коаліція на чолі з Януковичем і представниками Комуністичної партії намагалися вирішити кризу серед "помаранчевих друзів", — зауважив Олексій Півторак. 

Про інформаційну кампанію проти Ющенка

"Не можна забувати хто тоді керував пресою. Якщо пресою керує олігарх, то очевидно, що там висвітлюватимуть певні політичні події під тим кутом зору, який йому більше підходить. Тому критика президента з вуст каналу, який належить олігарху навряд чи можна сприймати як дуже чесну. З іншої сторони, відверто відбувалися сварки між помаранчевою командою і зрозуміло чому. Оскільки було 2 посади на 3 політичні сили і не змогли домовитися, що, власне, і призвело до кризи і сварки", — вважає Олексій Півторак

Про парламент 2006-го

Олексій Півторак вважає, що парламент 2006-го року можна назвати двома визначеннями: хаос і президентсько-парламентською  боротьбою:

"Увійшли в практику пакетні голосування, коли ставилося кілька законопроектів і голосували одним голосуванням. Протистояння між парламентом і президентом почалося вже із самого початку виборів, але продовжувалися тоді, коли Ющенко оголосив про дострокові вибори. Це, у свою чергу, призвело до комічної ситуації, коли уряд і парламент відмовилися виділяти на це кошти". 

Яку роль зіграла Тимошенко для Ющенка?

"Навряд чи Ющенка в Тимошенко можна було назвати колегами. Хіба що колегами по Помаранчевій революції. В подальшому вони — політичні вороги і кожен намагався вхопити свою частину пирога. Не можна забувати про її підписання угоди з Росією, стосовно постачання газу, яка не була обговорені ні з членами коаліції, ні з самим президентом, ні з громадянами, що призвело до негативних наслідків", — прокоментував Олексій Півторак. 

Про економіку за часів Ющенка

Олег Савичук вважає, що була хороша світова кон’юнктура, коли країна, починаючи з "пізнього" Кучми, почала відновлюватися:

"Як експортувала і виготовляла труби, вагони, залізну руду, так і продовжувала. Але на це були високі ціни і люди купували. Одночасно були, за рахунок тих грошей, які з’являлися від експорту і від того, що з’явилася хороша демократична влада, в яку хочеться нарешті вірити і співпрацювати. Збільшилися соціальні виплати, зросла сума за народження дитини, почали видавати кредити на житло, продали "Криворіжсталь" — економіка працювала."

"Але ті ж самі олігархи, які при попередній владі проросли у владу, все-одно отримували свою частку пирога і залишалися в тій системі, впливаючи і на політиків, і на людей, маючи телеканали і великі ресурси, щоб реалізовувати свої плани", — додав Олексій Півторак.

Підсумки

"З плюсів президенства Ющенка, однозначно — українська культура, перехід на українську мову політикуму, підняття питання про Голодомор і, відповідно, обговорення цього питання не тільки на території України, а й згадка протистояння ідеї триєдиного народу Україна-Росія-Білорусь, вибудова українського народу зі своєю історією, культурою, традиціями", — прокоментував Олексій Півторак. 

"З мінусів — спроба втручатися в те, що за повноваженнями не належало президенту, лояльні люди замість інституцій і втрата можливості сформувати коаліцію з 228-ми депутатів, які формували собою більшість", — зауважив Олег Савичук.

Фото: Віктор Ющенко, Вікіпедія

Спецпроєкт до 30-річчя Незалежності України. Президентство Віктора Ющенка

Новини по темі