Верховна Рада ухвалила законопроєкт "Про корінні народи України", за який проголосувала 325 депутатів. Свої голоси віддали всі фракції, крім ОПЗЖ. Хвилю невдоволення та гострої критики викликав закон в Російській Федерації, зокрема у президента Володимира Путіна, який вбачає у ньому "втілення теорії і практики нацистської Німеччини".
В чому особливість цього закону?
Цей закон, фактично, є рамковим і затверджує поняття "корінних народів", як народу-автохтону, який жив і сформувався на території сучасних кордонів України та не має іншої держави, ніж Україна. В Україні три таких народи: кримські татари, караїми і кримчаки. Також цей закон є таким, що захищає і зберігає ці народи від асиміляції, гарантує їм політичні, соціальні, культурні, економічні права, а також захищає від можливих репресій етноцидів та геноцидів, які, на жаль, мали місце в історії кримськотатарського народу.
Про різницю між поняттями "корінних народів" та "національних меншин"
Коли Україна ухвалює подібні законопроєкти, які є кроками демократизації суспільства, Росія починає маніпулювати поняттям "корінних народів", вводити в оману, плутаючи його з поняттям "національних меншин". Таким чином вчергове підбурює своє і частину українського суспільства, а також європейські організації.
Тут важливо говорити про те, що закон "Про корінні народи України" жодним чином не дискримінує національні меншини, які є в Україні. Про це говорять всі фахівці, які розуміються на цій темі. Закон навпаки захищає самі корінні народи, яких не може захистити жодна інша держава, адже батьківська держава корінних народів — Україна.
Інші ж народи, для яких Україна зобов'язується підтримувати культуру, освіту й інші соціальні сегменти, мають свої держави.
Цей закон — остаточний чи ще будуть певні доповнення?
Цей закон — рамковий і він абсолютно визначає рамки корінних народів і того, як мають розвиватися їхні інституції і підтримуватися діяльність. Але далі мають напрацьовуватися і підзаконні акти, цілі програми, які розвиватимуть кожен пункт цього закону. Під час обговорення закону в парламенті депутат Анатолій Урбанський закликав у майбутньому розглянути можливість внести до списку корінних народів ще і гагаузів — народ у Молдові та Україні. Для мене важливо, щоб народи, які не мають іншої Батьківщини були захищені. У нас немає позиції, що ми думаємо тільки про себе. З точки зору прав людини, кожен повинен бути захищеним і мати свій дім.
Наскільки потужно Кримська платформа сформується до серпня?
Кримська платформа — ключовий інструмент консолідації міжнародних зусиль для деокупації Криму. Саміт Кримської платформи має відбутися 23-го серпня, напередодні 30-річчя Незалежності України. Якщо Росія так активно використовує закон "Про національні меншини в Україні" аби маніпулювати фактами і джерелами, то цей закон — дійсно вартісний і маємо його імплементувати якомога ефективніше. Росія намагатиметься повпливати аби інші країни не приїхали до нас на Кримську платформу. І це — демонстрація того, що вона злякалася, що Україна стала лідером процесу по Криму на міжнародному майданчику і створюється така міжнародна платформа, де системно обговорюються питання Криму.
Наскільки резолюція Росії в ПАРЄ "про порушення прав нацменшин в Україні" зашкодить нашим демократичним процесам, зокрема по підготовці Кримської платформи?
Вірменія, Сербія Угорщина та Молдова під натиском Росії в ПАРЄ підписали моушен про підготовку проєкту резолюції "про порушення прав нацменшин в Україні". Очевидно, що Росія вкидатиме якомога більше грошей в дескридитацію ідеї Кримської платформи, адже ми помічаємо, як Крим почав активно з'являтися в порядку денному не стільки в українському, як у міжнародному. І це — важлива річ. Для Росії найголовніше, щоб про Крим забули і змирилися з тим, що тимчасова окупація не є тимчасовою. Для мене це демонстрація слабкості та авторитарності російської політики, бо тільки шантажем, маніпуляціями чи тиском можна комусь щось заборонити.
Як кримські татари в анексованому Криму сприйняли ухвалення закону "Про корінні народи в Україні"?
У мене є багато друзів та колег, які живуть в Криму і я чув і бачив дуже багато позитивних відгуків, коментарів, поширення дописів на своїх сторінках в соцмережах. Вони не часто це роблять через постійні залякування, але зараз у них сильне піднесення. Також вони чекають на низку рішень української держави і щодо кримських татар, і щодо деокупації Криму зокрема.
На якому етапі підготовка до Кримської платформи?
Зараз дуже гаряча пора підготовки до Кримської платформи. Готують її державні органи влади, експертне середовище, громадські, міжнародні організації. Важливо консолідовувати зусилля, комунікувати, аби зробити і отримати якомога більший ефект від саміту Кримської платформи. Хоча, головне, що саміт є точкою старту. Це не просто одноразова щорічна подія, а платформа для постійного обговорення проблем деокупації. Ми вже зараз з партнерами та колегами напрацьовуємо рішення, які можуть і мають бути імплементовані і організовані в рамках самої платформи після саміту.
Представники яких країн бажають взяти участь в Кримській платформі?
Зараз ця інформація — конфіденційна, адже ми бачимо до яких маніпуляцій Росія вдається. Я сподіваюся, що це буде одна із наймасштабніших міжнародних подій, яку ініційовувала Україна за роки своєї незалежності. Ми працюємо над цим достатньо багато, без вихідних. Сподіваюся, що всі притомні люди розуміють, що Україна рухається в правильному напрямку.
Фото: Алім Алієв, "Українське Радіо"
