За перше півріччя 2020 року рівень бідності в Україні зріс із 41% до 51% – експертка

За перше півріччя 2020 року рівень бідності в Україні зріс із 41% до 51% – експертка

Від чого залежить рівень бідності населення та як зростання мінімальної зарплати може перезапустити економіку в ефірі Українського радіо розповідає завідувачка сектору дослідження рівня життя – Інститут демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Людмила Черенько.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Пандемія коронавірусу підкосила не не лише  здоров’я українців,  але й завдала відчутного удару по фінансовому становищу населення. "Ситуація невтішна. 2020 рік однозначно дав суттєве підвищення бідності, зниження реальних доходів та споживчих можливостей населення. Сьогодні ми маємо дані за перше півріччя. Вони гірші, ніж буде рік, оскільки перший квартал – це повністю карантинний період, коли були практично погіршені усі соціальні показники. У першому півріччі 2020 року порівняно з цим же періодом 2019  рівень бідності зріс із 41% до 51%. Це катастрофічне зростання за рік. Але до кінця 2020, коли ми матимемо дані за увесь рік ці показники дещо вирівняються, але не суттєво. Однозначно відбулося зростання масштабів бідності. Звичайно погіршення ситуації торкнулося не всіх. Будь-яка криза зачіпає не всіх. Питання в тому, який відсоток населення зберіг свій рівень життя. Дехто навіть його покращив. Але сьогодні можна вже казати, що переважна більшість населення дуже втратила споживчі можливості. Зросли ризики бідності в багатьох категоріях населення", – зазначає Людмила Черенько.

За даними соціологічних  опитувань рівень бідності суттєво зріс, проте іншого боку кількість автомобілів на дорогах тільки зростає. Експертка пояснює про що це свідчить: "Те, що економіка в тіні – це безумовно. Офіційні дані свідчать, що це 30-40%. Насправді цей показник близький до 50%. Будь-які катаклізми і кризи в нашій країні призводять лише до зростання цього тіньового сегменту. Тому зрозуміло, що тінь велика. Але тут є нюанс. Найбільший відсоток тіньових доходів саме у найзаможніших людей. А в період кризових явищ найбільший удар на себе приймають бідні та середні прошарки населення, в яких відсоток тіньових доходів менший. Тому велика кількість машин на дорогах і зростання коштовних покупок у магазинах стосуються, на жаль, дуже малої частини населення. А переважна більшість якраз отримує фінансовий удар".

На питання, кого зараховують до бідних Людмила Черенько зазначає: "Рівень бідності – це фактичний прожитковий мінімум. Не той прожитковий мінімум, що закладений у бюджет і складає близько 2 тисяч. Це прожитковий мінімум, який розраховує Мінсоцполітики  по фактичних цінах ринку і він майже вдвічі перевищує офіційний. Тобто це близько 4000 грн. на місяць на одну особу. В даних умовах ми визнаємо це як найкращу лінію бідності, оскільки вона дуже чутлива до змін. Ми аналізуємо не доходи, а витрати населення".

Фактичний прожитковий мінімум становить 4000 гривень. Разом з тим велика частина пенсіонерів отримує пенсію 2500-3000 гривень. Експертка пояснює, чому склалася така ситуація: "Восени 2017 року, коли розпочиналася чергова фаза пенсійної реформи було дуже правильне намагання перейти від спеціальних пенсій до справедливого розрахунку загальних пенсій. Пенсія людини має залежати від того, скільки років вона відпрацювала і розміру внесків до Пенсійного фонду. Але, на жаль, це реформування було фактично заморожене. Якісь окремі кроки робляться, але вони не системні. Сьогодні ми маємо ситуацію, коли спеціальні пенсії на очах втрачають своє реальне наповнення, оскільки вони не індексуються, а багатьом людям переходити на загальну систему дуже не вигідно, бо вони втратять ще більше".

Людмила Черенько розповідає про залежність рівня бідності від мінімальної зарплати: "Зростання мінімальної зарплати – дуже серйозний механізм. Це фактично єдиний державний регулятор прямого впливу на стандарти оплати праці в країні. Це важіль прямої дії. Коли в 2017 році вдвічі збільшили мінімальну заробітну плату миттєво пішло підвищення по всій економіці, всіх зарплат. Тому будь-яке суттєве підвищення мінімальної заробітної плати запускає дуже позитивну  ланцюгову реакцію. Відрахування в бюджет ідуть не лише з державного сектору. Підприємці сплачують податки за своїх працівників в основному з мінімальної зарплати. Тому зростання мінімальної заробітної плати призводить до миттєвого поповнення державного бюджету. Проте це зростання має бути суттєвим, хоча б на 50%. На жаль, це невигідно для бізнесу. З початку 90-их ми живемо за моделлю низьких стандартів оплати праці, коли праця є економічно невигідною".

Фото: Людмила Черенько Українське радіо