"16 листопада 1924 року о 19.00 почало мовити Українське радіо. Пізніше указом президента Кучми було вирішено день народження Українського радіо зробити днем радіо. А оскільки з радіо потім пішло телебачення, а довкола радіо і телебачення є система передачі зв'язку, то свято стало днем радіо, телебачення та зв’язку”, – розповів Дмитро Хоркін.
За його словами, Українське радіо було не лише першим в Україні, але й п’ятим у світі: "Першими у світі були Пітсбург, Лондон, Париж, Петроград, а потім ми. З Харкова почали мовити в ефірі".
Генеральний продюсер UA: Українське радіо розповів слухачам, в чому, на його думку, беззаперечна перевага радіо і чому люди його люблять: "В мене є три показники. Перше – це миттєвість, російською "сиюминутность". Радіослухачі розуміють, що ви сидите в студії, ви з ними розмовляєте прямо зараз, вони напишуть повідомлення і ви просто зараз його прочитаєте, щось станеться в країні – ви прямо зараз скажете, ви зараз засмієтеся, заплачете".
"Друге – це надзвичайна оперативність і ми за чотири роки реформи це довели. В мене був перший серйозний виклик – це вибухи в Калинівці. Це сталося близько 22 вечора, а вже до 23 ми почали повідомляти в ефірі із місця події. Знайшли головного редактора місцевої районної газети, журналіста, який включався. Допоки всі телевізійники доїхати туди зі своїми камерами, ми вже почали повідомляти. Третє – це певна магія і гармонія звуків. Це як закоханість", – пояснив Хоркін.
Також диктор розповів, що за останні чотири роки було проведено багато реформ Українського радіо, які дають свої результати: "В Чикаго, коли я спілкувався із керівником радіо, мені розповіли, що в них крім рейтингів, є ще такий показник як "driver`s listening". Йдеться про опитування по телефону щодо рейтингу радіостанції, де потім питають у водія, скільки в нього було за цей рік випадків, коли він доїхав до місця призначення і не міг вийти з машини, тому що вам було потрібно дослухати ефір, настільки була цікава передача. В Україні є свій показник – DSL – середня тривалість слухання. Щодо Українського радіо, то чотири роки тому середня тривалість слухання складала 40 хвилин, а зараз перевалило за дві години".
"Українському радіо 96 років, але радіо спочатку було державним. В радянські часи воно було рупором партії, що було його завданням. В 90-ті роки радіо було державне і керівників призначав і звільнив президент, а згодом – уряд. Тобто радіо завжди було провладним і підлаштовувалось під чинну владу. Тоді в керівників радіо був навіть негласний девіз: "Ми люди дуже принципові. Ми принципово за тих, хто перемагає на виборах". А потім радіо стає суспільним: створюється Національна телерадіокомпанія України, створюються необхідні юридичні умови для незалежності. Я вже не змушений дивитися на Банкову, на Грушевського, а наші журналісти працюють відповідно до редакційних засад", – наголосив Дмитро Хоркін.
Також генпродюсер розповів, які новинки чекають на слухачів Українського радіо в майбутньому: "З наступного року ми хочемо запустити радіоколумністику, коли відомі особистості із політики, економіки, мистецтва, філософії, історії могли б давати на п’ять хвилин свій аналіз, свій погляд на якісь важливі події".
"Також ми будемо розвивати радіодокументалістику. Ми відроджуємо дуже цікавий жанр радіофільму, хоча у наших колег, з якими ми майже одночасно виникли – радіо BBC – жанр radio documentary дуже популярний. В нас вже з’явився радіофільм про танцівника балету Сержа Лифаря, є про 150-річчя Національної опери. Зауважу, що фільм – це не передача, там все відтворюється звуками. Наприклад, у фільмі про Національну оперу є момент, коли прямо в київській опері вбили Столипіна", – підсумував Дмитро Хоркін.
Фото: Українське радіо
