Чи поділяєте ви занепокоєння колег? Чи є, на вашу думку, ризики у цьому законі для громадян?
Законопроект прийнято Верховною Радою у грудні 2019 року. Над ним працювали не один місяць, і всі учасники ринку мали змогу брати участь в його обговоренні та змінах. І вважаю, що ще у грудні треба було надавати роз’яснення, пояснювати проблему, однак, не треба забувати, що найбільші зміни торкнуться операторів мобільного зв’язку, оскільки, відповідно до нового Закону про фінансові послуги, вони мають право надавати грошові послуги, грошові перекази. Але проблема в тому, що 90% клієнтів наших операторів – клієнти, які використовують сім-картку на принципі "фрі-пей" , це означає, що Ви на вулиці купуєте стартовий пакет для мобільного телефону, без жодної ідентифікації Вас, як особи, як клієнта, і вже можете користуватися послугами мобільного зв’язку, в тому числі і користуватися тими коштами, які у Вас є на електронному гаманці. В світі, все більше держав борються з тим, щоб не створювати умови для поширення, скажімо так, "анонімних платежів", бо вони можуть використовуватися в неправомірних цілях, "відмиванні", "легалізації брудних грошей". Багато держав використовували такий метод, як обов’язкова ідентифікація клієнта при купівлі стартового пакету. І на сьогодні в Україні існує певна правова колізія з цього питання – мобільний оператор має право продавати пакет мобільного зв’язку без ідентифікації клієнта, але, якщо клієнт хоче скористатися послугами проплат в Інтернеті, то він змушений пройти ідентифікацію.
Тобто, треба буде ідентифікувати не тільки платника, а й одержувача?
Якщо отримувач – приватний підприємець чи організація, то вони вже ідентифіковані. Якщо я, як власник контрактної картки – ідентифікований клієнт, захочу перерахувати гроші зі свого мобільного рахунку на рахунок іншого ідентифікованого клієнта, то це нас не зачіпає. І знову ж таки повторю, якщо купити картку на вулиці, без ідентифікації, і зажадати перерахувати гроші з цього рахунку, то це вже створює певне поле для якихось неправомірних дій. Ми не говоримо, що це обов’язково, але це створює певне поле…
Українська Асоціація платіжних систем вказує на застороги та наголошує на знищенні ринку грошових електронних, небанківських переказів.
Повторюсь, що Законопроект з цього питання прийнятий у грудні 2019 року, і потрібно було працювати з Комітетом в той час, коли Законопроект тільки обговорювався, опрацьовувався, до голосування. І зараз про щось говорити, то, вважаю, трошки запізно. Як зараз виходити з такої ситуації? По-перше, регулятор цих змін – Національний Банк, як і інші банки, має свою систему ідентифікації клієнтів, і зараз, іншим, небанківським установам треба працювати з регулятором а не йти на якісь конфронтації, щоб від 28 квітня не потрапити під фінансовий моніторинг, що потягне за собою відповідні наслідки та санкції до тих фінансових компаній… І знаю, що вже на сьогодні декілька мобільних операторів вже напрацьовують різні рішення, яким чином ідентифікувати клієнта – віддалено - наданням фото паспорта, або, якщо клієнт вже має якусь банківську картку, то якось його "підв’язати" до мобільної картки.
Чи готові наші банки до процедури "віддаленої ідентифікації"?
Якщо ви вже маєте банківську картку, ви вже проходили ідентифікацію в банку. Якщо ви користуєтеся мобільними коштами, мобільного оператора, який надає послуги мобільного зв’язку, то ви можете ідентифікувати себе за рахунок своєї банківської картки. І ця послуга діє, і це не є проблемою.
Чи можливо буде без ідентифікації віддалено оплатити комунальні послуги?
Наголошую, якщо сплати йдуть з зарплатних банківських карток, то – нічого не міняється! Ситуація стосується лише – мобільних гаманців операторів мобільного зв’язку. За статистикою, 50 відсотків платежів з рахунків мобільного зв’язку, навколо яких йдуть зараз ці розмови, це – перекази між клієнтами – поповнити мобільний рахунок мамі чи другові, а для сплати комунальних послуг, люди користуються банківськими картками.
Чи відтермінують набрання чинності Закону, чи будуть його доопрацьовувати?
В сьогоднішніх реаліях, в умовах пандемії, думаю, що – ні, тому що Верховна Рада в позачергові засідання приймає зараз Закони, які стосуються стратегічних завдань Держави, боротьби з пандемією і т.д.
Які пункти не зачіпає нове законодавство в сфері переказів?
Оплата житлово-комунальних послуг, це – низько ризикові операції і їх не стосуються ці обмеження і оплата кредиту до 30 тисяч гривень. Треба розуміти, що процес посилення протидії легалізації, боротьби і протидії неправомірним грошовим переказам, він буде тільки збільшуватися.
Ілюстративне фото - з фотостоків
