Мова не йде про продаж землі, мова йде про те, щоб надати громадянам України право розпоряджатися їх приватним майном. Якщо цей законопроект буде підписаний президентом, то з першого липня 2021 року 7 мільйонів громадян України, які є власниками так званих пайових земельних ділянок, нарешті отримають можливість розпоряджатися цими земельними ділянками як і будь-якою нерухомістю. Міські мешканці мають право продавати квартири, а тепер і сільські жителі зможуть продавати свої ділянка, які отримали як пай у колишньому колгоспі.
Україна точно готова до запуску продажу сільськогосподарських земель. Ми маємо електронний земельний кадастр і реєстр, право і законодавство про оцінку, про протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, про землеустрій – усе вже наприймали, лише питання запуску ринку тривалий час залишалося занадто заполітизованим, навіть політично токсичним. Зараз, в тому числі, завдяки тиску з боку міжнародних фінансових організацій Україна вирішила, що потрібно приймати ці рішення.
У суботу та неділю відбулися серйозні зміни з документом. Була додана етапність запровадження ринку, спочатку передбачалося впроваджувати обіг із жовтня 2020 року, це відсунули до 1 липня 2021 року. За ініціативою політичної партії "Європейська солідарність" додані норми, за якими заборонено відчужувати земельні ділянки сільгосппризначення державної та комунальної власності. Це не сильно добре з економічної точки зору, але таке економічне рішення було прийняте. До 2024 року також юридичні особи не зможуть купувати земельні ділянки в Україні – це зможуть робити тільки громадяни України на площу не більше 100 гектарів. Тому Україна перші декілька років отримає дуже консервативний ринок – громадяни між собою зможуть перепродавати земельні ділянки, а бізнес, компанії, які займаються сільським господарством, і надалі змушені будуть виступати лише в ролі орендарів. Втім, лише до 2024 року, після якого ці обмеження будуть зняті і українські компанії, які мають тільки українських учасників, зможуть придбати земельні ділянки у власність.
Варто уточнити, що пайові земельні ділянки сільгосппризначення – це не присадибні земельні ділянки, тобто це ділянки, які розташовані посередині колишнього колгоспного поля, середній розмір 4 гектара, і звичайні люди на цих земельних ділянках не працюють. Зараз вони фактично повністю здаються в оренду сільськогосподарським підприємствам. Той, хто хоче займатися агробізнесом, зможе купувати собі цю землю.
Українське законодавство дає багато юридичних інструментів, як придбати право власності на земельну ділянку, не витрачаючи одночасно велику суму грошей на це, – можна купувати з розстрочкою, є договори ренти, які дозволяють замінити виплату вартості земельної ділянки регулярними платежами за неї. Найголовніше, цей закон нарешті розблоковує кредитування під заставу сільськогосподарських земель. Банки зможуть видавати кредити, тому той, хто є власником земельної ділянки, матиме змогу отримати доступ до фінансування, якщо ринок запрацює і земля стане нарешті ліквідним товаром.
У нас заборона купувати землю іноземцям була завжди і зараз вона теж є. Якщо людина має закордонне громадянство, вона придбати українську землю не може. Інша справа, що у нас є громадяни, які намагаються отримати декілька паспортів та де факто їх мають. На жаль, проконтролювати це держава України не змогла і не зможе. Поки людина є українським громадянином та фігурує в усіх демографічних реєстрах – вона має можливість придбати землю в Україні. Для продажу іноземцям та громадянам країни-агресора додано дуже багато запобіжників, які навіть накладаються одне на одне.
Навіть, якщо у нас буде колись проведений референдум і народ вирішить, що можна продавати землю іноземцям, – громадянам країни-агресора цього робити не дозволять, не можна буде купувати вздовж 50 км навколо державного кордону, не можна буде продавати тим, хто підозрюється в терорестичній діяльності, тим, хто займається легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.
Ринок землі створить конкуренцію. Власник земельної ділянки матиме декілька альтернатив, що він може робити зі своєю землею. Якщо людині ця земельна ділянка не потрібна, то їй цікавіше зараз отримати якісь гроші, ніж мати лише невелику орендну плату щороку. Особливо, для людей літнього віку можливість брати участь у ринку сільськогосподарських земель дасть набагато більше вигод ніж те, що вони мають зараз.
На жаль, суспільство було дуже сильно заполітизоване – уся та риторика, яку ми маємо від деяких політичних сил з приводу того, що землю не можна продавати, переважно орієнтована на міське населення, людей, які ніколи не мали у власності пайових земельних ділянок і які не розуміють навіщо земельна реформа потрібна. Власниками пайових земельних ділянок є 6,9 млн громадян України, близько 15% населення – які отримали ці ділянки. Якщо запитати самих власників, чи хочуть вони мати право розпоряджатися своєю землею, 90% на опитуваннях скажуть "так".
Відкритий ринок – це одна із вимог Міжнародного валютного фонду. МВФ давав Україні рекомендацію відкрити ринок землі з середини 2000-х років, просто Україна цим рекомендаціям особливо ніколи не слідувала. Зараз нарешті цей законопроект прийняли. Якщо все пройде успішно, проект стане законом, то зараз Україна отримає дуже дешеве швидке фінансування від МВФ. Можливо, програма буде розширена, щоб Україна мала ресурси на боротьбу із наслідками епідемії.
Фото: УНІАН
