Хто такі нарцисичні особистості?
- У нарцисів є ряд ознак, які ми можемо побачити при детальному розгляді особистості.
Можна розглядати побутовий нарцисизм, а можна розглядати його з точки зору розладу особистості чи акцентуації – яскраво виражених рис характеру особистості. Є цілий перелік критеріїв, і якщо з цього переліку чотири або більше рис відповідають людині, ми вже маємо право заявити, що це нарцисичний розлад особистості. Ступінь вираження при цьому визначається психотерапевтом або психіатром, не психологом.
Ці риси мають відповідати ряду критеріїв. По-перше, вони мають бути тривалими в часі – не пів року, не тиждень, адже ми не знаємо, які обставини у цієї конкретної людини. Ставити такий діагноз ми можемо лише з 21 року, тому що у 21 рік людина вже вважається сталою особистістю зі сформованими моделями поведінки та світосприйняття. Лише тоді ми маємо право діагностувати, хоча іноді нарцисизм може проявлятися і в 16, і в 15 років, і навіть раніше.
Також нарцисичний розлад особистості має виявлятися в усіх сферах діяльності, він не може проявлятися на роботі, а вдома на проявлятися. Якщо ці риси виявляються лише в якихось конкретних обставинах, це може говорити про модель поведінки, завдяки якій людина досягає успіху. Їй так зручно.
Також ці моделі поведінки не мають бути наслідком вживання наркотичних речовин або травм.
В інших випадках ми говоримо про побутовий нарцисизм, нарцистичні риси характеру, які виявляються в умовах, де нарцису потрібно почуватися сильним.
При цьому люди з нарцисизмом не народжуються – це наслідок виховання.
З таким, мабуть, непросто жити.
– Якщо нарцис обирає якийсь об’єкт любові, він його ідеалізує. Щойно він досягає того ж рівня, він цей об’єкт любові знецінює і ідеалізує уже себе. Якщо ж у оточенні нарциса є людина, краща від нього, він знецінює себе, від чого почувається дуже погано. Є навіть таке поняття як "нарцисична депресія" – депресія, яка виникає у таких людей, коли вони не можуть подолати цей "бар’єр успіху" і почуватися комфортно поруч з успішними друзями та близькими.
Самому нарцису також некомфортно. Вони неохоче йдуть на психотерапію, рідко користуються допомогою психотерапевта, тому що для цього треба визнати себе або неповноцінним, або недостатньо хорошим. А це велика проблема.
Нарцис не завжди досягає успіху. Наприклад, нарцисові складно на роботі, якщо йому доводиться багато підкорятися. Тому нарциси схильні кидати задачі, йти з університетів, недопрацьовувати… При цьому не всі нарциси токсичні, є й екологічні, з якими можна вибудовувати непогані стосунки. Але вони дуже чутливі.
Якщо почитати зарубіжні дослідження, то можна виявити, що тамтешні науковці нерідко пишуть про нарцисичні риси у нинішнього президента США Дональда Трампа.
– Так, риси дійсно є. Але він – не патологічний нарцис. Є виразні риси, але у нього є і антисоціальні моделі, і виражені демонстративні моделі. Тобто у Трампа немає якоїсь конкретної риси, у нього "збірна" різних розладів, різних рис, які й привели його до успіху.
Насправді багатьом нарцисам досить важко втриматися на якійсь позиції, особливо якщо вона публічна. Тому що для нарцисів критика украй болісна.
Нарцисизм – це саме про самооцінку, про відчуття себе. Вони часто почуваються то недооціненими, то дуже сильними – в усіх планах.
Чому на виборах ми обираємо нарцисів?
- Вони дуже харизматичні, красиві, вони здатні вести за собою людей. Вони створюють почуття впевненості, і поруч з ними люди почуваються добре.
Поруч із нарцисом – і в політиці, і у побутовому житті почуваєшся особливим. Тому що ця людина просто-таки створює якийсь ореол особливості, почуття того, що ви відрізняєтеся від інших, і він також відрізняється від інших. Він явно кращий за інших, тому до нього усі тягнуться. І це можна зрозуміти, з такими людьми цікаво спілкуватися.
Зазвичай люди з нарцисичними рисами мають певні переваги в інтелектуальному плані: вони легше навчаються, у них високий потенціал розвитку, вони здатні дізнаватися нову інформацію і вгризатися в неї. Вони здатні добиватися свого, якщо правильно вибудують комунікацію.
Чи справді частина таких людей вважає, що їм можна більше, ніж іншим?
- У випадку нарцисичного розладу особистості вони на 100% вважають, що їм можна більше аніж кому завгодно. Вони не просто вважають себе кращими – вони ще й принижують інших.
Використання інших та маніпулювання – це те, що у побуті досить часто приписується нарцисам.
- Так, вони користуються і успіхом інших людей, і знаннями про інших. Вони можуть і маніпулювати, і погрожувати. Але це не основна їх характеристика, вони нечасто це роблять.
Які є критерії для визначення нарциса?
- Перший критерій – чітке переконання у тому, що вони грандіозні. Вони переконані, що їхнє життя точно важливіше за життя інших. Вони використовують інших для досягнення особистої вигоди. У них підвищена чутливість до критики. Їм важко чути похвалу інших людей, і навіть коли інша людина розповідає про себе – це теж їм неприємно.
Відчуття важливості, унікальності та значимості, у різних сферах. Надмірна потрібність у захопленні, їм потрібно знати, що ними усі захоплюються. Їм складно, коли їх ігнорують.
Вони майже нездатні применшувати свої характеристики, навпаки, вони все будуть описувати у грандіозних тонах. Вони імітують близькість з іншими людьми, з якими корисно імітувати близькість. Нарциси виявляють нетерпеливість і презирство, коли інші взаємодіють з ними на вигідних для себе умовах.
Їм не дуже властива емпатія, і коли оточуючі на щось скаржаться, нарцис може сказати: "Це тому що ви слабкі".
Як не виховати нарциса?
– Є два способи виховати або не виховати нарциса: навчена модель та компенсаторна.
Навчена модель – це типово, коли дитину перехвалюють, постійно розповідають, що вона краща за інших. "Навіть якщо тобі що не вдалося, це все тому, що інші тобі заздрять". Нарцисам взагалі властиво вважати, що якщо хтось їх критикує, то це все тому, що їм заздрять. Дитина зростає з чітким уявленням про те, що вона точно краща за інших. Світ для нього – ніщо, а люди – це інструменти, якими можна користуватися.
Про компенсаторну модель говоримо, якщо дитина зростає у несприятливих умовах, коли є граничний момент між відчуттям себе суперкласним і станом, де в школі його принижують, булять або ігнорують. Це призводить до того, що дитина в якийсь момент розуміє, що не хоче такою бути, і починає стрімко розвиватися. І через цей стрімкий розвиток вона відчуває, що вона перевершує інших людей за багатьма параметрами. Людина настільки не хоче відчувати себе так, як відчувала, що починає вважати, що усе оточення – гірше за неї і негідне її.
Слухай ромову повністю в ефірі Радіо Культура!
Фото Уніан
