Заява міністра закордонних справ Павла Клімкіна про відставку, відсутність його наступника, сьогоднішнє рішення в ПАРЄ, перспективи співпраці Києва з новими очільниками Литви та Словаччини, а також про важливість "Східного партнерства". Про це спілкувалися із заступником міністра закордонних справ України Василем Боднарем в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері".
Ведучий:
Віталій Науменко
Регламентний комітет Парламентської асамблеї Ради Європи 3 червня схвалив резолюцію, яка може змінити правила організації щодо запровадження санкцій стосовно делегацій. Як ви оцінюєте вимогу Росії щодо членства в авторитетних міжнародних організаціях?
— Ми були готові до цього рішення, оскільки під час голосування декілька тижнів тому ми голосували проти цього й закликали наших міжнародних партнерів, щоб притягти Росію до відповідальності за вчинені нею злочини. У даному разі голосування відбулося не так, як ми цього бажали.
Звичайно, нічого архікритичного не сталося, але повернення Росії до ПАРЄ несе в собі загрозу довіри до цієї організації. З нашого боку, найімовірніше, буде корекція ставлення до цієї організації у більш функціональний спосіб. Оскільки Рада Європи, її парламентський вибір мають забезпечувати, насамперед, права людини й дотримання основних положень, які стосуються функціонування демократії в Європі. На жаль, Росія цього не робить, і західні країни їй це пробачають.
Нещодавно було 10-річчя Східного партнерства. У Брюсселі, зокрема, бачать однією з перспектив розвитку цього формату нарощування співпраці між самими 6 членами Східного партнерства. Чого варто очікувати на цьому напрямку?
— "Східне партнерство" — це добра ініціатива, яка дає механізми зближення країн, які цього прагнуть, до Європейського Союзу. Саме під таким кутом її було схвалено 2009 року, коли її ініціювали Польща та Швеція. Минулого тижня Україну відвідали міністри закордонних справ Польщі та Швеції, які з президентом Зеленським розмовляли про тему європейської інтеграції і річницю Східного партнерства.
Давайте говорити про це не як про замінник європейської інтеграції, а як про те, що може допомогти провести певні реформи. Ми зараз наполягаємо на тому, щоб ця ініціатива була максимально прагматична, щоб це було сконцентровано на, наприклад, зменшенні або скасуванні роумінгу для громадян України в Європі, для посилення комунікацій (лоукости, більше поїздів, поліпшення транспортного сполучення), приєднання України до різних європейських програм.
Як ви гадаєте, нова команда нового президента буде доцільно використовувати фінансові вливання в Україну з боку ЄС?
— Після того, як Угода про асоціацію почала свою імплементацію в Україні, досить багато зароблено. І ми у цьому напрямку працюємо й надалі зміцнюватимемо інституційні спроможності, щоб ці гроші ефективно використати.
Мені здається, що і президент Зеленський, і новий парламент та уряд мають розділити спільну відповідальність, як ефективно використовувати не тільки допомогу, але й внутрішні кошти, аби мобілізувати їх на повномасштабне виконання Угоди про асоціацію і ставити питання про майбутнє членство у ЄС.
Президент Зеленський наразі не оголосив, хто обійме посаду міністра закордонних справ. Якщо такий стан речей затягнеться до парламентських виборів, як це може вплинути на стан відносин із нашими партнерами, зокрема у Центрально-Східній Європі?
— Кожен з партнерів у Європі прекрасно розуміє передвиборчу ситуацію. Оскільки ми зараз перебуваємо в такому періоді, то нічого дивного не станеться, якщо у нас не буде якоюсь мірою міністра. Міністр насправді є. Хоча Павло Анатолійович подав у відставку, він залишається на посаді, оскільки Верховна Рада не розглянула поки його подання про відставку й подання президента Зеленського. МЗС працює у штатному режимі.
4-5 червня президент Зеленський відвідає Брюссель для зустрічі з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском, Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером та Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Чи можна вважати це чіткою демонстрацією незмінності зовнішньополітичного курсу країни? А чи можливе певне коригування пріоритетів?
— Насправді це чітке декларування прихильності інтеграції до ЄС та НАТО. Надзвичайно важливо, що перший візит відбувається до Брюсселя. Там відбудуться не тільки зустрічі з керівництвом ЄС, а також із низкою європейських лідерів, зокрема з польським президентом Анджеєм Дудою. Ми сподіваємося, що результати цих переговорів дозволять належним чином підготувати наступні заходи по лінії ЄС та НАТО, зокрема саміт Україна-ЄС.
Крім того, ми сподіваємося на вирішення окремих питань, пов’язаних із розвитком двосторонньої співпраці з нашими сусідами. А ще, надзвичайно важливими є європейська солідарність та протидія російській агресії.
У якому стані зараз відносини України з Угорщиною та чого варто чекати надалі, після зустрічі президента Зеленського з президентом Угорщини Яношем Адером?
— Політичний сигнал є сильним, а саме — приїзд президента Угорщини на інавгурацію. Це підтверджує пріоритетність українського напрямку для Угорщини. Для нас Угорщина є важливий партнер.
Хоча політизація українського питання в угорському політикумі зберігається, проте рівень напруги спав ще в листопаді минулого року, коли було вирішено питання назви відповідної посади угорського уповноваженого й призначено нового угорського посла. З цього часу ми ведемо доволі конструктивний діалог. Ми закликаємо угорських партнерів відмовитися від практики блокад, зокрема в НАТО, і щоб кожне питання вирішувалось у дусі добросусідства, зокрема і щодо підготовки закону про національні меншини.
У Литві тепер новий президент. Як ви бачите подальші відносини з Вільнюсом у цьому контексті?
— Вже президент Зеленський привітав новообраного президента Литви, домовлено про можливості подальших контактів. Це один з перспективних партнерів, який незмінно підтримує нас у боротьбі з російською агресією, ми розвиваємо спільну співпрацю. Це одна з країн, яка допомагає нам у реабілітації військових. Стратегічний характер буде розвиватися і, можливо, навіть зміцнюватись.
У Словаччині також обрали нову голову держави. Які у нас перспективи на цьому напрямку?
— Зі Словаччиною у нас так само досить плідна співпраця. Це один з найближчих сусідів, який підтримує нас на європейському та євроатлантичному шляху. Саме Словаччина була тією країною, з якою відкривався безвіз. До того ж, через Словаччину йде значна частина енергоносіїв з Європи до України, і це один з важливих партнерів. Перспектив у нас багато. Я сподіваюся, що ми будемо мати більшу динаміку й продуктивність у відносинах між нашими країнами.
Прослухати повну версію.
На фото — Василь Боднар в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері"
