Закон про відповідальність за булінг та відповідні програми розраховані на прищеплення ненасильницьких навичок розв’язання конфліктів, зауважує Державний експерт з питань позашкільної освіти Директорату інклюзивної позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України Оксана Савенко. Про це вона розповіла в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку".
Ведучі:
Дмитро Хоркін, Тамара Гусейнова
Пані Оксано, що реально змінить те, уже з’явиться такий закон, якщо він запрацює?
— Ми сподіваємося, що законодавчо закріплена відповідальність буде стримуючим фактором і що таких випадків буде значно менше. Хоча каральне питання не має бути основним. Увага має бути зосереджена на попередженні. І ми зараз працюємо саме над тим, щоб та програма, котру зобов’язані зараз, згідно цього закону, розробляти керівники закладів була спрямована перш за все на попередження, на виховання дітей в ненасильницькому середовищі, на прищеплення ненасильницьких навичок розв’язання конфліктів. Крім того, ми маємо готувати вчителів до того, щоб вони були готові працювати з такими випадками.
Чи розглядаються вже методики як розбити ці групки, які доволі часто в школі формуються дітками?
— Безумовно. Наразі ми підготували онлайн-курс для вчителів, який матиме практичну спрямованість. Там буде досить невеличкий інформаційний блок. Буде також блок, розрахований на 6 тижнів навчання, який буде давати сукупні навички, методології, інструменти як діагностувати, як діяти і як робити профілактику.
Що треба робити, коли дитина приходить додому і плаче, що її ображають, цькують?
— Тоді батьки, родичі, особи, які їх замінюють, мають звернутися безпосередньо до директора. Згідно цього закону, запроваджується чіткий алгоритм дій. Директор уповноважений зібрати спеціальну комісію: педагогів, психологів,соціального працівника батьків, — і з’ясувати обставини, тобто що саме відбувається. За рішенням цієї комісії, якщо вона вирішує, що це реально був боулінг, то директор за рішенням цієї комісії має повідомити відповідні органи Національної поліції або соціальні служби у справах дітей та молоді. І вже органи Національної поліції в межах своїх повноважень будуть розслідувати цю ситуацію. Штраф на учасників боулінгу може накладатись лише за рішенням суду.
Але, з одного боку, аби не було такого, що у всьому винні лише батьки. А, по-друге, ми говоримо і про термін, як довго це буде розглядатись, тому що якщо цей розгляд буде тривати кілька місяців, об’єкт булінгу його засуджують, на нього тиснуть. І часто батьки забирають дитину з школи.
— Я хочу наголосити, що при будь-якій ситуації, незалежно від того, скільки буде тривати розслідування і яке буде рішення комісії, в закладі освіти має надаватись психологічний супровід усім учасникам цього процесу. Його має забезпечити шкільний психолог.
Бувають випадки, коли вчитель теж поширює боулінг, коли навішує ярлики на дітей.
— Це дуже поширене явище, коли вчитель, який є лідером в класі, навішує ярлики, і діти їх підтримують. Тому одним з пріоритетних напрямків, з яким треба працювати, це навчати самих вчителів ненасильницьким способам поведінки у класі.
Детальніше — Рада ухвалила закон про відповідальність за булінг
Нагадаємо, Верховна Рада України 18 грудня ухвалила закон про протидію булінгу, яким вводиться адміністративна відповідальність за цькування в закладах освіти.
Прослухати повну версію розмови.
