Ірина Славінська: "Рух донорства в Україні не розвинутий"

Ірина Славінська: "Рух донорства в Україні не розвинутий"

14 червня - Всесвітній день донора крові. Кров на вагу золота. Як залучити до донорства українців? Скільки потрібно донорів крові на кожного українця і чи є вони? Ці питання в програмі Українського радіо "Сьогодні. Ввечері" коментувала Ірина Славінська, керівник відділу безпеки крові та донорства Центру громадського здоров’я МОЗ України.

Які основні проблеми у галузі донорства в нашій державі?

Проблем у нас достатньо для того, щоб ми почали створювати і реформувати нашу систему крові. Тобто зараз МОЗ створив проект стратегії розвитку національної системи крові разом із європейською спільнотою, оскільки Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС і у нас є певні зобов'язання перед ним. Нам потрібно реформуватим систему крові з метою забезпечення якісного і безпечного продукту крові для пацієнта. Для цього нам потрібно адаптувати наше законодавство до 4 директив ЄС, які говорять про якість компонентів крові.
У стратегії ми запланували реорганізувати цю структуру. Що це означає? Нині на території України є 450 установ, які мають право брати кров, відповідно не складно здогадатися, які фінанси потрібні для того, щоб кожну таку структуру забезпечити належним обладнанням, кількістю спеціалістів, щоб система функціонувала бездоганно. Було прийнято рішення, що нам потрібно зменшити кількість таких відділень і зосередити їх саме на станціях переливання і на центрах крові. А відділення трансфузіології, які є в лікарнях, реформувати в лікарняні банки крові.

Тобто мають бути окремі лабораторії і окремі заклади?

Так. Центри крові ми відділяємо від відділень трансфузіології. Тільки центри крові будуть займатися забором крові, переробкою її на компоненти крові, тестуванням, а в лікарнях буде завдання вчасно замовити і перелити цю кров, зберігати її в належних умовах, спостерігати за реакцією, які є у пацієнтів.

Ви згадали про Банк крові. Інформація щодо цього банку застраіла і, зокрема, щодо тієї крові, що вже накопичена, як її перевіряють, як це відбувається?

В Україні немає такого банку крові. В нас є центри крові, які роблять забір крові, і будуть створені лікарняні банки при кожній лікарні, що надає медичні послуги де потрібно переливання. В цьому лікарняному банку крові має бути відповідний запас.

Що непокоїть - українські препарати крові у 60 разів частіше, порівняно з аналогічною ситуацією в ЄС, виявляються непридатними через віруси і інфекції.

Забракована кров, яка не переливається, знищується обов'язково, оскільки вона може бути інфікованою. Це нормальна практика, тому що в розвинутих країнах теж певний відсоток крові знищується.

Наскільки часто українці стають донорами?

ВООЗ рекомендує: для розвинутих країн достатній показник на 1000 осіб - 33 донора. В Україні цей показник майже втричі нижчий. Це каже про те, що у нас рух донорства не розвинутий.