За свою 150-ти річну історію Канада навчилася ефективно захищати власну демократичну систему від корупції, суворо контролюючи статки політиків.
Більше про систему, що засновується на громадському контролі, знає наш кореспондент у Оттаві Максим Наливайко:
"У нижній палаті федерального парламенту Канади засідає 338 депутатів, кожен з яких щотижнево подає звіт про свої витрати. Як розповідає депутат Бен Лоб, до цього фінансового документа вносяться усі кошти, надані політику із державного бюджету, незалежно від їх призначення: від закупленої канцелярії до організованих масштабних акцій.
Згодом ці звіти стають доступними для ознайомлення усім охочим на сайті парламенту. Окрім щоденних витрат, депутати звітують і про усі свої доходи. Пояснює колишній комісар із питань етики та конфлікту інтересів Канади Мері Доусон, яка раніше займалася розглядом скарг на неналежну поведінку політиків.
На відміну від України, канадським депутатам не заборонено паралельно вести підприємницьку діяльність. Однак, їх просять утриматися при голосуванні за законопроекти, які зачіпають власні комерційні інтереси. Утім, на офіційному рівні цього ніхто не контролює. Тому важливе місце у протидії політичній корупції займає преса, яка уважно стежить за етичністю поведінки законодавців. Дрібні фінансові скандали регулярно виникають у ЗМІ і можуть коштувати порушникові його кар’єри.
Енциклопедичним став випадок із канадською депутаткою, яка мусила подати у відставку через те, що дозволила собі придбати сік за 20 доларів, що удесятеро дорожче середньоринкової ціни. Її виборці обурилися таким марнотратством і відмовилися підтримувати жінку на виборах".
Максим Наливайко. З Канади. Для Українського радіо.
