Українська політика у 2017-му не ознаменувалася відкриттями та сенсаціями. При цьому рік був доволі насиченим подіями, які багато в чому визначили перспективи 2018-го.
Почав діяти безвізовий режим і остаточно набрала чинності Угода про Асоціацію з ЄС. Стартували пенсійна, медична, освітня та судова реформи. Видовищною поки без очевидного результату була антикорупційна боротьба. Не сталося прориву у мирному врегулюванні на Донбасі, однак і цей процес не стояв на місці.
Про ці та інші важливі події і теми минулого політичного року сюжет Людмили Павленко:
"2017-ий рік Україна зустрічала на одній емоційній хвилі зі світом під враженням глобального політичного сюрпризу. Інавгурація нового Президента США Трампа, який переміг Клінтон всупереч численним прогнозам, відбулася 20 січня. Та за увесь рік Трамп жодного разу не зробив того, що остерігалися побачити ті, хто прогнозував скасування Америкою антиросійських санкцій і всього, що могло б бути з цим пов"язане. Не вдаючись до хронологічних подробиць, варто сказати про головне. Санкції проти Росії через її агресію в Україні США продовжують і посилюють. А Дональд Трамп підписав оборонний бюджет країни на 2018 рік, в якому передбачено 350 мільйонів доларів для надання безпекової допомоги Україні та на заходи щодо протистояння російській агресії. Також глава Білого дому представив нову Стратегію національної безпеки, яка визначає Росію, а також Китай ключовими противниками США. Зокрема, у документі вказано, що Москва втручається у внутрішні політичні справи країн у всьому світі. Для цього, як ідеться в Стратегії нацбезпеки, Росія використовує інформаційні операції та вчиняє кібернетичні атаки.
Додам, що у російському зовнішньополітичному відомстві вже заявили, що з тривогою сприймають спроби Вашингтона зачислити Росію до противників США. Ще одна важливе для України рішення Сполучених Штатів - Держдепартамент схвалив комерційну ліцензію, що дозволяє експорт окремих снайперських систем, боєприпасів та пов'язаних з ними комплектуючих в Україну на майже 42 мільйони доларів. Водночас речниця відомства Хізер Нойєрт повідомила, що мова не йде про постачання озброєння, а винятково про закупівлю конкретних видів зброї, якої потребує українська армія. В ексклюзивному коментарі Українському радіо Сергій ЗгурЕць, директор інформаційно-консалтингової компанії Дефенс Експрес, зазначив, що ці снайперські комплекси допоможуть протидіяти російським терористичним угрупованням.
Видання "Зе Вошингтон Пост" назвало це рішення Держдепартаменту США першим із часів президентства Барака Обами дозволом на продаж Україні летального озброєння. Тим часом уряд Канади ухвалив рішення, яке скасувало багаторічне ембарго на постачання Україні зброї. Також постійний комітет з національної оборони Канади рекомендував надати Україні летальне озброєння для захисту суверенітету від російської агресії. Однак за умови, що Україна продемонструє ефективну боротьбу з корупцією на всіх рівнях державного управління. В Росії висловили розчарування такими рішеннями США та Канади і заговорили про відкриту скриньку Пандори. Експерт-міжнародник Леся Яхно вважає, що Сполучені Штати надіслали світові чіткий сигнал не лише про безпекову допомогу Україні, а й продовження заходів з протистояння російській агресії.
Міжнародна безпекова підтримка Україні в 2018 знадобиться. Адже 17-ий не приніс кардинальних змін у ситуацію на Донбасі. Навпаки, переговори в нормандському форматі завмерли. В рамках Мінського процесу робота тривала, однак жодної із декількох домовленостей про припинення вогню дотримано не було. Безумовним успіхом вже під кінець року стала реалізована домовленість про обмін утримуваними особами. Не менше проблем навколо ситуації на Донбасі і у внутрішньополітичному контексті. У березні у відповідь на двомісячне блокування доріг, які ведуть до захоплених бойовиками територій та протестні акції в столиці з вимогою припинити торговельні контакти з ОРДЛО, РНБО ухвалила рішення про тимчасову зупинку транспортного сполучення з окупованою частиною Донбасу. Переміщення вантажів через лінію розмежування залізницею та автомобільними шляхами зупинилося. Виняток – лише для гуманітарної допомоги. А от анонсованого швидкого ухвалення законопроекту про реінтеграцію Донбасу не сталося. Член гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко в інтерв"ю 28 грудня сказала, що його буде ухвалено у другому читанні на нинішній сьомій сесії парламенту. Тобто, до 16 січня. Саме Геращенко ініціювала відтермінування розгляду цього закону. Як вона пояснила, в тому числі, і задля проходження процедури звільнення заручників. Ірина Геращенко.
Водночас, заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв говорив, що винесення законопроекту про реінтеграцію Донбасу на розгляд парламенту затягується через відсутність політичної волі для його ухвалення в цілому.
Директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк також говорить про відсутність консенсусу між політиками у питаннях, пов'язаних з Донбасом. І ставить під сумнів перспективу ухвалення в цілому закону "Про особливості політики щодо забезпечення державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей". Хоча загалом, каже Микола Давидюк, є підстави сподіватися, що 2018-й стане роком важливих рішень щодо долі Донбасу.
Політичний експерт Володимир Фесенко, натомість, припускає, що парламент може таки закон ухвалити. Однак, каже, - не варто очікувати, що 2018-ий стане роком вирішення всіх проблем, пов"язаних з російською агресією на сході України. Бо-ж агресор відступати не має наміру. Більше того, президентська кампанія Путіна може загрожувати загостренням.
Не прогнозує експерт і швидкої появи на Донбасі міжнародних миротворців. Однак зазначає, що 2017-ий у цьому плані був результативним роком. Оскільки чітко визначив нову предметну тему – необхідність присутності миротворчої місії ООН на сході України. Інше питання - наскільки 2018-ий наблизить реалізацію цієї ініціативи. Тут знову ж таки доводиться покладатися на міжнародну підтримку. Її мірилом для України залишаються антиросійські санкції, які Захід вкотре продовжив. Щоправда, деякі посадовці держав-членів ЄС продовжують ставити їх під сумнів. Зокрема, про це говорили колишній президент Австрії Гайнц Фішер, екс-канцлер ФРН Герхард Шредер, президент Чехії Мілош Земан. І хоч їхні заяви не мали, принаймні дотепер, впливу на офіційну позицію Євросоюзу, на фоні погіршення відносин України із деякими західними сусідами, надто ж Польщею та Угорщиною, така риторика не додає оптимізму. Продовжує політолог Володимир Фесенко.
І все ж загалом міжнародний контекст був для України позитивним. Світлана Конончук, виконавчий директор Українського незалежного центру політичних досліджень, нагадує, - проблему, спричинену Нідерландським референдумом, яка загрожувала зупинкою остаточного впровадження Угоди про Асоціацію з ЄС, вдалося розв'язати.
А головне - міжнародна політика спонукала Україну до внутрішніх реформ. Аби виконати вимоги МВФ – таки впроваджено пенсійну реформу, завершено формування законодавства для реформи у сфері ЖКГ. Також на рахунку парламентаріїв у 2017-ому – голосування за судову, медичну й освітню реформи. Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко констатує, - українці до реформ ставляться доволі суперечливо. Але, - зауважує, - не тому, що не хочуть змін. В ефірі УР він прокоментував результати дослідження цього Центру. Опитування проводилося в жовтні цього року і засвідчило, що понад 25-ть відсотків громадян не підтримують жодну із шести реформ, запропонованих владою. Продовжує Андрій Биченко.
Головною політичною подією 2017 року більшість українців вважають запровадження безвізового режиму з Європейським союзом. Про це свідчать дані опитування, яке проводилося фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 15 по 19 грудня 2017 року в усіх регіонах України за винятком АР Крим та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Було опитано 2004 респонденти у віці від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Андрій Биченко говорить, що це вперше за останні роки українці серед головного виокремили не війну і не економічну скруту.
Економічні проблеми, корупція та війна – українців таки турбують. Поряд з позитивами 2017-го соціологи з'ясували й негативи, якими переймаються громадяни. Продовжує директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна.
Якраз заради отримання безвізу політикам фактично доводиться боротися проти себе. Антикорупційна боротьба: видовищна, нещадна, але… безрезультативна. Гучних затримань було чимало. Чи не найяскравіша справа року – затримання голови ДФС Романа Насірова. Слідство підозрює, що саме голова ДФС діяв в інтересах Олександра Онищенка і з його вказівки низці підприємств дали розстрочку податкового боргу в 2 млрд грн. Розслідування триває, відбуваються й судові засідання. Тим часом Насіров вважає себе легітимним очільником Фіскальної служби і навіть планує повернутися на роботу. Екс-нардепа Миколу Мартиненка підозрюють у розтраті грошей держпідприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". Сам Мартиненко запевняє, що звинувачення фейкові і що вони були складовою політичної боротьби. Справа очільника ЦВК Михайла Охендовського. Тут підозрюваний перетворився на потерпілого. Позафракційного народного депутата Борислава Розенблата разом із депутатом від "Народного фронту" Максимом Поляковим підозрюють у вимаганні хабара у компанії-нерезидента за внесення до Верховної Ради законопроектів і вчинення інших дій, пов’язаних із видобутком бурштину.
Обидва народні обранці звинувачення відкидають та не визнають провину. Верховна Рада позбавила обох депутатської недоторканності. Гучне затримання сина глави МВС Арсена Авакова Олександра. Його підозрюють у замовленні тактичних рюкзаків, через які держава втратила більше 14 мільйонів гривень (коли фірма брала участь у тендері, правоохоронці вже майже рік розслідували її діяльність як можливого конвертаційного центру). Олександра Авакова відпустили під особисте зобов'язання. Розслідування у цих та інших, менш відомих справах тривають. Результатів немає. Відтак, українську антикорупційну боротьбу доволі стримано оцінюють західні партнери. І вимагають наступного кроку – створення Антикорупційного суду. Говорить політичний експерт Віталій Бала.
В останні місяці недолугість українського антикорупційного наступу ускладнилася протистоянням поміж антикорупційними відомствами. НАБУ, НАЗК, САП, ГПУ слідкували один за одним і відкривали один проти одного справи. Були й гучні викриття, заяви про зірвані спецоперації. Справа дійшла навіть до законопроекту, що уможливлює звільнення директора НАБУ без аудиту. Обурення західних посадовців дещо пригальмувало цей маховик, Генпрокурор Юрій Луценко навіть зробив заяву про допущені помилки і примирення з НАБУ. Однак, згаданий законопроект залишається зареєстрованим у парламенті. Продовжує радник Дирекції Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Полтораков.
Натомість, зауважує голова Комітету виборців України Олексій Кошель до важливих кадрових питань, як от призначення голови Нацбанку та ротації ЦВК, руки нардепів так і не дійшли.
Проблеми парламенту, говорить Олексій Кошель, зумовлені тим, що не діє коаліційна угода. Рада в 2017 працювала результативно, однак, не за угодою, а за домовленостями. А 2018-го перевиборчого року, коли політики на повну вже готуватимуться до боротьби за президентську посаду в березні 19-го, домовлятися буде ще важче. Експерт Віталій Бала прогнозує жорстке протистояння між "Батьківщиною" і Блоком Петра Порошенка.
А політичний експерт Микола Давидюк прогнозує протистояння не тільки політиків, а й олігархів, медійників та соціологів.
Такі тенденції, каже Микола Давидюк, започатковані в 2017-му. Він вважає, що країна вже була за крок до дестабілізації. Зокрема, коли на українській політичній арені активізувався екс-президент Грузії, колишній голова Одеської ОДА, в якого забрали українське громадянство, Михеїл Саакашвілі. Його прорив через кордон, потім спроба затримання, організований ним Марш за імпічмент… У році новому цей ряд може продовжитися. Зростання протестних настроїв не варто ігнорувати, - говорить і експерт Володимир Фесенко.
Водночас, політолог Володимир ЦибУлько вважає, що організатори останніх масових акцій лише зашкодили собі , експерт має сумніви щодо успіху аналогічних зусиль у майбутньому.
Поки в столиці вирували політичні та антикорупційні пристрасті, сплив другий рік ще однієї реформи – децентралізації. Ця реформа не викликала резонансу, однак саме її експерти називають однією з найефективніших, навіть незважаючи на ухвалений закон про призначення голів місцевих держадміністрацій. Процес передання повноважень і фінансових важелів місцевим громадам має конкретний результат. Бюджети територіальних громад зросли в сім разів. Відбулися місцеві вибори: 29 жовтня та 24 грудня загалом у 252 об'єднаних територіальних громадах. Станом на грудень 2017 року в Україні сформовано 692 об'єднані територіальні громади".
Людмила Павленко. Українське радіо.
