Фото з інстаграм-сторінки vlada_buchko
"Я в принципі не була класичною піаністкою, я "біла ворона", писала музику з шести років. Потім зрозуміла, що хочу більшого, іншого"
Владо, привіт! Коли дивишся твою біографію, розумієш, що ти в музиці з дитинства. Ще не втомилася від цього?
Ні, я не втомилась. Просто за цей час моя діяльність перейшла з класичної піаністки до співачки й композиторки. Мені якраз подобається, що я можу "плавати" по всіх сферах музики й мені це приносить велике задоволення. І те, що я раніше виступала, умовно кажучи, в філармонії, а зараз виступаю перед військовими в різних умовах, мені подобається таке життя.
Коли саме ти зрозуміла, що треба щось нове?
Я в принципі не була класичною піаністкою, я "біла ворона", писала музику з шести років. Потім зрозуміла, що хочу більшого, іншого. Тож дослідження себе, постійні пошуки й психотерапія, до речі, допомогли мені прийти до того, що я роблю те, що мені подобається.
"Почуття гумору — це моя пристрасть! Я колись думала про те, щоб ще й стендаперську діяльність тягнути, але, знаєте, дві такі тяжкі кар’єри я би, мабуть, не стягнула"
Твій Інстаграм наповнений яскравим почуттям гумору. Є комедійні скетчі, мініатюри, спостереження навіть, і все це переплітається з твоєю творчістю. Ти використовуєш це як інструмент для поширення своєї творчості, яка взагалі мета цього?
Це просто я. В мене в пісні є якраз рядок про дві опори: це музика й почуття гумору. Я така в житті, я така в соцмережах, я така на сцені. Почуття гумору — це моя пристрасть! Я колись думала про те, щоб ще й стендаперську діяльність тягнути, але, знаєте, дві такі тяжкі кар’єри я би, мабуть, не стягнула.
Тобто в найближчому майбутньому ти себе все ж таки бачиш музиканткою, композиторкою, виконавицею чи, можливо, більше в гумор підеш?
Ні-ні-ні! Я взагалі хотіла б повернутись до написання музики іншого гатунку — для кіно, і до своїх класичних коренів, але це подивимось. Зараз я тільки на шляху до цього.
Хочу розпитати про виступи перед військовими, ти пам’ятаєш першу поїздку, як це було?
Перша була ще 17 березня. Я нікуди не виїжджала з Києва, жила в підвалі й дуже хотіла робити щось корисне. Як всі, гуманітарку тягала, щось таке робила. А потім нас зібрав один режисер, який зараз захищає нашу країну, і сказав, що є можливість виступити для поліції. Ми їздили в поліцейську академію, там виступали, і я зрозуміла, що це те, що я хочу робити. І якось так далі пішло, я не знаю навіть як, це просто доля. Купа моїх знайомих побачили, що ми це зробили, і почали нас запрошувати. Тоді заснувався "Київський Культурний Фронт", я була його організаторкою, і ми отак от їздили. Потім ми доєднались до "Культурного Десанту", який заснував Коля Сєрга, і дуже раді цій діяльності. Що почуттям гумору й піснями можемо підтримувати наших захисників.
"Ця пісня створена для того, щоб кожен з нас не втрачав надію. Якщо не може йти в бік своєї мрії, то хоча б сидів, якщо не може сидіти, то хоча б лежав у бік своєї мрії!"
Пропоную перейти до пісні "Я живу далі".
Хочу проанонсувати, що в мене 29 липня концерт і День народження. І там буде презентація кліпу на пісню "Я живу далі". Вона для мене дуже важлива, бо це пісня про кризу. Мені от буде 32 роки, а криза почалась у 30-ть років і тримає мене вже два роки. Не знаю, чи це збіг з подіями в світі чи ні, чи моя особиста, а, може, все до купи. Але ця пісня створена для того, щоб кожен з нас не втрачав надію. Якщо не може йти в бік своєї мрії, то хоча б сидів, якщо не може сидіти, то хоча б лежав у бік своєї мрії. Попри всі негаразди, які трапляються з нами щоденно, ця пісня народжує позитив і віру в те, що треба не здаватись і рухатись далі. Мені здається, це саме той меседж, який я транслюю, в принципі, по життю, і ця пісня — це такий концентрат цього відчуття. Так що запрошую і на концерт, і до прослуховування цієї пісні.
Що ти можеш сказати людям, які зараз переживають подібний стан, я зараз кажу й про особистісні кризи, й про події, які відбуваються навколо, і хтось трохи "не стягує", що називається?
Я не знаю, що сказати, бо для кожного це індивідуально, але знаю, що все проходить. Це дуже дивна думка, яка з часом стає приємною. І будь-які негаразди проходять, і завжди настає щось хороше. І якщо ти віриш у цей світ, він завжди тебе обіймає. До цього варто тягнутись і чекати. Просто прийняти, що буває погано, а потім буде добре, це такий простий закон.
Дзен-буддистка Влада Бучко була з нами на зв’язку. Цю фразу так і хочеться після всього сказати!
Можна водичку "заряджати" від цього ефіру й лікувати меніски.
Тоді лікуйтесь! Слухати пісню Влади Бучко "Я живу далі", як і багато інших прем’єр, можна в плей-листі "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.
