Ілюстративне фото УНІАН
16% киян формують три чверті боргу
За інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, за останні два роки заборгованість українців за спожиті комунальні послуги зросла на понад 9 млрд гривень. До великої війни цей показник складав 40,5 млрд гривень. В чому причина таких високих показників?
Олександр Сергієнко: Те, що українці мають заборгованість – це багаторічна практика. Проте її слід розглядати більш прискіпливо. Це так звана динамічна заборгованість. "Цього місяця я не заплатив, а наступного місця погасив, а ви наступного місяця заборгували". Тому до початку великої війни термін заборгованості складав десь три місяці. Якщо брати всіх, люди заборгували за три останні місяці. Я не довіряю даним Мінрегіону чи громадських організацій. Є лише одне надійне джерело – це Державна служба статистики. Перед початком війни сумарна заборгованість по всіх комунальних послугах включно з електрикою і газом складала близько 80 млрд гривень. Є таке поняття, як рівень платежів, коли береться річна сума за надані послуги і визначається, скільки з неї населення сплатило. Українці до війни були дуже сумлінними платниками і цей рівень платежів ніколи не опускався нижче 90% і коливався в межах 94-96%. Це цілком прийнятна величина. Стосовно теперішньої ситуації, то вона значно погіршилася. Нещодавно Київтеплокомуненерго заявило, що 10% споживачів протягом опалювального сезону жодного разу не заплатили за надані послуги. Це взагалі скандальна цифра. А 16% киян формують три чверті боргу. Саме тому влада Києва пішла на вимушений крок і нарахувала в квитанціях за червень пеню. Пеня у нас, на жаль, не ефективна, оскільки це лише одна сота відсотка від суми заборгованості за один день. За місяць набігає 0,3%. Зрозуміло, що це не є дієвий спосіб і Кабмін мав би переглянути цю величину, щоб пеня стала відчутною. Крім того, у влади є запасний варіант, своєрідний батіг – це звернення до суду. І він доволі ефективний, тому що суд не викликає сторін, а розглядає все це у закритому режимі. Суд ухвалює судовий припис, скеровує його до виконавчої служби, яка в свою чергу заарештовує майно боржника. Це стала практика в багатьох ОСББ.
Олександр Сергієнко. Фото: Укрінформ
Борги доведеться повертати
Що робити у випадку, якщо людина фізично не в змозі оплатити комунальні послуги через певні проблеми зі здоров’ям чи фізичною відсутністю за місцем проживання?
Олександр Сергієнко: Не можна сказати, що люди, перебуваючи за кордоном чи на війні, не знають про те, що в них є заборгованість. Якщо у людини дійсно є поважні причини, то про них передусім треба повідомити. Київтеплоенерго не знає, де перебуває людина: в госпіталі чи за кордоном. Також можна укласти договір реструктуризації – погашення боргу на виплати. Комунальники свої платежі отримають в будь-якому разі. Наприклад, якщо навіть боржник помирає, то спадкоємці, оформлюючи спадщину, все одно заплатять його заборгованість. Ми повинні виявити солідарність. Так чи інакше воду треба постачати, а для цього повинні працювати очисні споруди, насоси тощо. Вода – це один з ключових факторів життєзабезпечення. Без води людина не проживе. Так само з наших широтах взимку ви не проживете без опалення. Тому щоб підтримувати для всього міста, для своїх сусідів цю систему – треба платити. Це просто солідарність українців у важкі часи.
Реструктуризація боргу для вразливих категорій населення
Як можна реструктуризувати борги за неоплачені комунальні послуги щоб уникнути арештів майна?
Наталія Гутаревич: Наше законодавство досить лояльне і надає можливості та інструменти для різних категорій споживачів з різною проблематикою для того, щоб знизити це навантаження. Один з таких інструментів – реструктуризація боргу. Якщо в споживача є затримки із заробітною платою чи виплатою субсидії або інші обставини, які обмежують його у зобов’язанні оплатити за спожиті послуги, він має право звернутися до виконавця комунальних послуг і укласти з ним договір реструктуризації. Важливо розуміти, що це не обов’язок виконавця комунальних послуг в будь-якому разі укладати такий договір. Виконавець розглядає таке звернення і документи, які надає споживач та ухвалює рішення про реструктуризацію боргу. Далі укладається договір із графіком погашення заборгованості.
Наталія Гутаревич. Фото: Sayenko Kharenko
"Держава заборгувала близько 35 млрд гривень містам як компенсацію в різниці тарифів"
Як містам варто готуватися до зими, враховуючи можливі повторні російські атаки на наші водоканали, ТЕЦ, ТЕС тощо?
Олександр Сергієнко: У міської влади дуже сильна мотивація, тому що вона вибирається. Кожен мер прокидається і лягає з однією думкою – про наступні вибори. Тому він тримає руку на пульсі, контролює комунальні служби. Міста готуються, хоч і не афішують цього. Головне це забезпечити електропостачання, тому що будь-яка комунальна послуга: опалення, водовідведення, водопостачання – працює, коли є електрика. Закуповують генератори, на щастя і технічна, і фінансова можливість для цього є. Усі критично-інфраструктурні об’єкти укомплектовуються додатковими джерелами електропостачання. Як правило, це газотурбінні станції або дизельні генератори. В Києві, до прикладу, є дві великі ТЕЦ і дві сотні невеликих котелень, які збереглися ще з радянських часів і зараз відновлюються. Крім того, в Києві є ще 15 районних ТЕС. Тобто можливості підготуватися до зими є. Натомість держава не виконує свої обов’язки з компенсації різниці в тарифах, в результаті чого підприємства зазнають збитків. Держава заборгувала близько 35 млрд гривень містам як компенсацію в різниці тарифів.
