ROXOLANA: "Маю велику ціль ‒ писати класну музику, радувати нею людей"

ROXOLANA: "Маю велику ціль ‒ писати класну музику, радувати нею людей"

Співачка та сонграйтерка ROXOLANA поставила собі за мету підтримувати інших людей як своєю творчістю, так і ставленням до життя. Зберігаючи оптимізм і віру в найкраще, виконавиця вирішила поколядувати з іншими артистами в спеціально створеному з нагоди Різдва альбомі. 

В ефірі шоу "Вікенд Нової Музики" на Радіо Промінь ROXOLANA презентувала альбом "Настрій: колядувати" та розповіла ведучій Ксенії Івась про різдвяні традиції своєї родини, популяризацію фольклору серед молоді та мрії про перемогу. 

 

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Фото: Пресслужба Roxolana 

Створюючи альбом, ми ретельно добирали композиції, щоб за колядкою, яку артист співає, була якась історія. 

Роксолано, розкажи, будь ласка, про альбом "Настрій: колядувати". Що чекатиме на слухачів? 

Звісно, чекатиме святковий настрій. До альбому увійшли колядки, щедрівки, а також віншування — віршованій формі різдвяних привітань від артистів та відомих людей. Наприклад, віншують у нас Тимур Мірошниченко, Женя Янович, навіть хлопчик Матвій з вірусного відео, в якому він розповідав, що "скоро вже буде Паска". В цьому альбомі будуть дуже милі, атмосферні колядки та щедрівки. Деякі виконані у традиційній формі, а деякі ми дуже модернізували, бо хочемо зробити колядки та щедрівки привабливими для молоді, тому вирішили подивитися на них крізь іншу призму. Обіцяю, що в альбомі почуєте атмосферу свята, радість, тепло, моментами смуток. "Настрій: колядувати" — це такий пакунок різних емоцій.

Як ти вирішувала, яка щедрівка, колядка має прозвучати на цьому альбомі?

На створення альбому у нас пішло три тижні: від виникнення ідеї до її реалізації. Це дуже швидко. Тому робота над альбомом відбувалась дуже інтенсивно. Було таке, що артисти погоджувалися, не погоджувалися. Останній трек ми взагалі робили за день до моменту, коли потрібно було вивантажувати готовий матеріал. Щодо відбору колядок та щедрівок, то тут річ у тім, що я зі Львова. У нас в родині були традиції колядувати, тому, коли формувала перший трек-лист, то просто написала колядки, які ми постійно виконували. Декілька колядок мені запропонували дівчата — бек-вокалістки гурту KAZKA. Вони знаються на традиціях, бо, як і Марія Квітка, теж народниці. Тож вони запропонували щось своє, інше, автентичне. Вийшов мікс того, що я співала вдома, й того, що не таке відоме, але цінне й цікаве. 

Як щодо текстів? Ви залишили їх незмінними чи додали якісь авторські частини?

По-різному, дивлячись про який трек йдеться. Є ті, що залишилися незмінними. В "Ой, чи є, чи нема" всі куплети прописала я. Гадаю, хтось може сказати, що ми познущалися з колядки. Але це не так, ми просто інтерпретували її в сучасний поп-трек. В композиції, записаній з Monatik, також куплети я створила. І у "Винограді". А всі інші тексти залишилися такими, як були. 

Читала, що Джамала не змогла долучитись до проєкту через брак часу, яку колядку вона мала виконувати?

Створюючи цей альбом, я списувалася та спілкувалася безпосередньо з кожним артистом. Запитувала, які є сантименти, традиції. Можливо, хтось в дитинстві співав ту чи іншу колядку… На жаль, з Джамалою у нас не дійшло до цього етапу. Були й інші артисти, яких дуже хотіли запросити до участі, але вони також через брак часу були змушені відмовитися. Тому, можливо, наступного року вийде "Настрій: колядувати 2". Загалом мені хотілося, щоб кожен артист відчув себе комфортно, затишно, щоб не потрібно було просто виконати трек, аби виконати. Тому з усіма ми ретельно добирали композиції, щоб за колядкою, яку артист співає, була якась історія. 

З дитинства я добре знаю колядки, вони асоціюються з моментами, коли було дуже весело, по-домашньому тепло. 

Зараз дуже популярно стало їздити до Львова на Різдво. А як ти збираєшся це свято провести?

Цього року святкуватиму в Києві, вдома. Запрошу до себе всю родину: батьків, братів, сестер, племінників. Вперше святкування відбудеться у мене, а не у бабусі з дідусем чи батьків. Але я рада, бо сама запропонувала влаштувати свято. До Львова ми їздили на Різдво десь до моїх років шести. Там теж збиралися всією родиною. У Львові дуже атмосферно на Різдво, тому мені ця тенденція подобається. 

Ти пам'ятаєш, яким у твоєму дитинстві було Різдво? 

Воно було дуже яскравим. Ми підбирали собі красиве вбрання, обов'язково вишиванки. Збиралися всією родиною, бабуся готувала величезний і смачний стіл: кутю, пампухи з вишнями чи трояндовим варенням. Ми сідали вечеряти, після того колядували між собою. Потім до нас приходили колядники, вертеп — ціла юрба людей. Ми разом з ними колядували, йшли з колядками до друзів. Мали цілий маршрут. Тому я добре знаю колядки, вони асоціюються з моментами, коли було дуже весело, по-домашньому тепло. 

Пам'ятаєш, які у тебе були костюми в садочку чи школі на святкуваннях Нового року та Різдва?

Я пам'ятаю точно Сніжинку — мій перший костюм в садочку. Коли пішла до школи, то постійно брала участь в якихось виступах. Потім, коли я підросла, мене вже взяли ведучої шкільних концертів. Але Новий рік в нашій родинній ієрархії свят завжди поступався Різдву. 

Ти можеш пригадати вірш, який розказувала у садочку чи у школі? Щось таке, що тобі запам'яталося?

Ні, у мене взагалі така пам'ять… Знаєш, як на іспиті – готуєшся, складаєш його, а потім за день забуваєш все, що готувала. Пам'ятаю тільки вірші своїх пісень, тому що потребую цього.

Якщо зайти на твою сторінку в Instagram, то можна побачити багато фото, на яких ти щаслива, усміхнена. Чи складався цей рік виключно зі щасливих моментів?

Звісно, ні. Просто я для себе вирішила, що хочу надихати та підтримувати людей, але це не означає, що я завжди усміхаюся. Не варто так думати про мене. Зрозуміло, що коли я з кимось спілкуюся, то хочу подарувати легкість, а не приносити сум, тому усміхаюсь. Але я дуже багато плачу, бо взагалі так вивільняю емоції. Можливо, нечасто про це розповідаю. Я багато сумую. Десь пів року тому у мене були дуже сильні панічні атаки… Погоджуюся, що про це слід більше говорити, щоб люди, які переживають те саме, не відчували себе самотніми. За ці майже два роки повномасштабного вторгнення менталочка сильно поїхала. Буває таке відчуття, ось наче все гаразд, але якщо щось станеться непередбачуване, то дах знесе. Але я намагаюся триматися.   

Фото: Пресслужба Roxolana  

Класно, коли бачу, що люди слухають мою музику, кайфують від неї. Оце для мене найвища нагорода.  

То тобі вдалося впоратися з панічними атаками, як? 

Поки що так. Спершу панічні атаки у мене траплялися дуже часто. Я не знала, що з ними робити, тому намагалася щось вчинити, щоб вони припинилися. Це не найкращий сценарій. Адже чим більше ти думаєш про панічну атаку, тим більше вона в тебе розвивається. Потім я поспілкувалася з психотерапевтом, який сказав: "Ти маєш зрозуміти, що не помреш від цього". Так, буде дуже погано, але несмертельно. Ти маєш прожити панічну атаку, відчути її, щоб наступного разу розуміти, як з нею працювати, як дихати.

Давай про хороше. Можеш пригадати найпозитивніший момент за цей рік?

Хотіла щось сказати про музику… Але я дуже близька зі своєю родиною. Це пріоритет номер один у моєму житті. Цього року у нашій родині з'явилися нові члени — народилися мої племінники, я стала хрещеною. Це точно були найщасливіші моменти.  

У 2022-му ти отримала Орден княгині Ольги III ступеня. Які твої власні досягнення за 2023 рік? І що б ти хотіла за них отримати?

"Ґреммі"! Жартую. Якщо говорити про досягнення, то це поїздки на прифронтовій території. Крім усього іншого для мене це про подолання страху. Щоразу я боюся, дуже переживаю, коли туди їду, але маю робити. Тому це найбільше досягнення. Потім — матеріал, який випустила, дуже ним пишаюся. Останній альбом — також одне з найбільших досягнень. До того ж ми його екранізували, якщо можна так сказати. Щоб хотіла за них отримати? Нічого. Мене не надихають статуетки. Класно, коли бачу, що люди слухають мою музику, кайфують від неї. Оце для мене найвища нагорода.  

Розкажи, будь ласка, про свої плани на майбутнє.

Творчі плани — дожити цей рік, розпочати наступний. Я дуже сподіваюся, що буде довгоочікувана й така потрібна кожному з нас перемога. Про це в першу чергу думаю. А також про те, що треба допомагати нашим захисникам, робити все можливе, щоб цю перемогу наблизити. Наступного року хочу всіх запросити на свій перший сольний концерт у Києві. Іще є така велика ціль — писати класну музику, радувати нею людей.

Редакторка текстової версії — Анастасія Герасимова.

Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.