"Забруднювач платить" — заступниця міністра довкілля про законодавчі зміни щодо утилізації відходів

"Забруднювач платить" —  заступниця міністра довкілля про законодавчі зміни щодо утилізації відходів

В Україні щороку утворюється більше 10 мільйонів тонн відходів, з яких лише незначний відсоток сортується і йде на переробку. Такі дані в інтерв'ю Українському Радіо навела заступниця міністра захисту довкілля і природних ресурсів Вікторія Киреєва. За її словами, для вирішення проблеми сміття і було ухвалено рамковий Закон "Про управління відходами". Він, серед іншого, дає змогу чітко визначити: що переробляти, а що захоронювати. "Зараз наша задача – щоб захоронення стало невигідним. А переробка, навпаки, приносила заробіток та інвестиції. Для цього фінансові інструменти. І один із них – екологічний податок на захоронення відходів".  Наступний крок – посилення відповідальності виробників. Кожен із них повинен буде зібрати певну кількість своєї продукції і переробити. А якщо цього не зробить, то сплачуватиме великі штрафи", — попередила заступниця міністра захисту довкілля і природних ресурсів України. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: зображення Karuvadgraphy із сайту Pixabay

За рік в Україні утворюється більше 10 мільйонів тонн відходів

Мене як людину, насправді, навіть підбадьорило, що під час війни ми схвалюємо Закон України "Про управління відходами" і робимо велику реформу, розповідає Вікторія Киреєва. "Зараз наша задача, як урядовців, так і органів місцевого самоврядування, полягає в тому, щоб впровадити правила поводження з відходами. І якраз цей рамковий закон нам дає змогу чітко сформулювати, що саме має перероблятися, а який відсоток захоронити. Завдяки цьому закону ми відкриваємо можливості для залучення інвестицій. І тут я хочу відразу перейти до податку. Що ми зараз маємо? Здали відходи, відвезли на полігони, просто захоронили і далі їх доля нікого не цікавить. Так, якийсь невеликий відсоток сортувався. Але плюс-мінус за рік в Україні утворюється більше 10 мільйонів тонн відходів. Це дуже велика цифра. Зараз наша задача – змінити, щоб захоронення стало невигідним. А переробка, навпаки, приносила заробіток та інвестиції. Для цього якраз включаються фінансові інструменти. І один із них – це екологічний податок саме на захоронення відходів. Тобто людина, яка утворює відходи, вона не платить екологічний податок, тому що ці відходи можна відсортувати, переробити, здати і якусь частину захоронити. Так є в інших країнах і до цього ми йдемо.", - зазначила заступниця міністра. 

Як буде побудована ця система?

В першу чергу, змінюється дозвільна система для суб'єктів, які управляють відходами, продовжує Вікторія Киреєва. "Щоб зменшити корупційні ризики і навантаження на бізнес, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів розробило інформаційну систему поводження з відходами. На нашому сайті "ЕкоСистема" всі ці процеси будуть в електронному вигляді автоматизовані. Плюс буде чітко визначений облік цих відходів, щоб ми могли відстежувати їх повний цикл життя  – від утворення і до переробки чи захоронення". 

Вікторія Киреєва. Фото: ФБ-сторінка

"Наступна наша задача – це впроваджувати саме сортування, роздільний збір відходів. І для цього ми включаємо декілька інструментів. Перший інструмент – це саме екологічний податок на захоронення відходів. Зараз Міністерство захисту довкілля напрацьовує підходити до цього разом з Міністерством фінансів і Податковою. І в найближчий час ми будемо обговорювати вже публічно проєкт змін до Закону. Другий наш інструмент – це "забруднювач платить". Є такий вислів. І є вже зареєстрований законопроєкт у Верховній Раді про відходи тари та відходи від упаковки. Ми розуміємо, що це найбільший відсоток відходів і ми не знаємо, що з ними робити. Бо сюди відносяться і пластикові пляшки, і папір, і обгортки, і скляні та алюмінієві банки, і багато іншого. Це, напевно, 95% тої сировини, яку потрібно сортувати. І якраз цей закон чітко впроваджує цей механізм. Він доволі складний. Це нова навіть фінансова система поводження з відходами в Україні. Але вона працює в Європі. В Японії вона вже має 30 рівнів сортування. Ми будемо починати з кількох видів відходів. Потім перейдемо на батарейки, електронне обладнання, шини, мастила і, навіть, утилізацію автотранспортних засобів".

Національний план поводження з відходами – це інструкція для регіонів

Таким чином, продовжує заступниця міністра, зараз поступово напрацьовується нормативно-правова база для впровадження таких інструментів. Додатково вибудовуються нові вимоги до сміттєзвалищ і полігонів. А ще трьохрівневе планування. "Раніше в Україні як було? Планування щодо поводження з відходами на місцях відбувалося програмно-цільовим методом. Сільрада чи місцева влада обирали перевізника, виділяли кошти і все сміття звозили на полігон. Зараз трохи інший підхід. Спочатку розробляється Національний план поводження з відходами – це інструкція для регіонів. Він уже проходить громадське обговорення між областями. Після нього, протягом року кожна область повинна прийняти регіональний план поводження з відходами. А після цього розробляються ще місцеві плани для населених пунктів. Я більше скажу, будуть навіть плани поводження з відходами для підприємств. Тому це буде єдина картина, що ми робимо, як ми рухаємося, і кожний процес буде взаємозалежний".

Вікторія Киреєва повідомила, що вже є  перші інвестиційні проекти з будівництва переробних підприємств. Наприклад, у Київській області найближчим часом буде підписання меморандуму з 30-ма громадами. "Також зараз дуже активно в цьому напрямку працює Полтава, Івано-Франківськ, Одеса, Харків. Тобто області рухаються і я сподіваюсь, що найближчим часом люди вже почнуть це відчувати", - додала вона. 

"Хочемо менший податок – починаємо сортувати"

Заступниця міністра наголосила, що екологічним податком на захоронення відходів також впроваджується коефіцієнт для тих, хто збирає відходи і, хто далі їх захоронює: "Той, хто буде збирати не сортоване сміття, в нього дуже буде відрізнятися податок від того, хто його сортує. Це перший такий інструмент для впровадження сортування, який держава дає бізнесу, який займається сортуванням. Тому що не буде вигідно перевізникам і тим, хто збирає відходи на полігонах, приймати не сортоване сміття. Це просто буде в декілька разів відрізнятися сума. Тобто головна ідея така: хочемо платити менший податок – починаємо сортувати. Коли з'явиться ринок сортування, попит і пропозиція, тоді все це почне розвиватися. Це буде нова сфера розвитку і виготовлення певної продукції з вторинної сировини. Додатково будуть і певні надходження до державного та місцевих бюджетів. І органи місцевого самоврядування якраз зможуть, за рахунок екологічних коштів, облаштовувати місця для збору цього сміття".  

Щодо посилення відповідальності виробників, то його Вікторія Киреєва очікує після ухвалення вже другого закону: "Про тару і упаковку": "Відповідно до цього закону, кожен виробник повинен буде зібрати певну кількість своєї продукції і переробити. А якщо цього не зробить, то сплачуватиме великі штрафи. Тому, наприклад, підприємства, які виготовляють напої, будуть зацікавлені їх зібрати. І вони задіюватимуть інші механізми для залучення людей до здачі цих відходів. Наприклад, як в Європі, де ти можеш здати пластикову пляшку і за це отримати або знижку в магазині, або просто кошти. І другий момент. Виробники, напевно, теж будуть зменшувати кількість обгорток на своїй продукції. Тобто буде все більш простіше. Напевно, вже час це змінювати".