У Львівському оборонному кластері розробляють і виготовляють дитячі бронежилети

У Львівському оборонному кластері розробляють і виготовляють дитячі бронежилети

520 дитячих бронежилетів виготовили фахівці Львівського оборонного кластеру. Їх використовують під час евакуації дітей. Львівський оборонний кластер створений на основі Харківського заводу засобів індивідуального захисту і визначений Міністерством оборони України основним координатором волонтерського руху з виготовлення бронежилетів. У мирний час словосполучення "дитячий бронежилет" сприймається як оксюморон. Але під час війни з’явилася потреба в такому захисті для евакуації дітей, зазначає журналістка Українського Радіо Ірина Жданова.

0:00 0:00
10
1x

Фото: facebook.com/orest.zub

Кластер створений на основі Харківського заводу засобів індивідуального захисту і визначений Міністерством оборони України основним координатором волонтерського руху з виготовлення бронежилетів. Голова правління Львівського оборонного кластера Максим Плєхов каже: досі не може звикнути, що дітям можуть знадобитися бронежилети.

"Я ніколи не думав, що мені доведеться масово виготовляти бронежилети для захисту дітей. І для команди Харківського заводу, і Львівського оборонного кластеру це був величезний виклик. До нас звернулися волонтери, які повідомили, що є потреба від ювенальної превенції розробити жилети для захисту дітей. Ми познайомилися з начальником Управління ювенальної превенції Нацполіції Василем Богданом і почули проблему, що є постійна евакуація дітей з місць, а тому є загроза обстрілів та уламків. Тому потрібен дитячий бронежилет", — каже Плєхов. Однак у світі немає такого масового виробництва. Тобто дуже тяжко отримати якусь інформацію. Фактично потрібно все розробляти з нуля. Плєхов зауважує, що "завдання бронежилета — тримати уламки. Також він має мати дуже низьку вагу, адже евакуація може продовжуватися значний період часу, і ми не можемо одягнути на дитину важкий бронежилет. Крім того, він повинен мати дуже велику площу захисту та дуже комфортно одягатися".

Як рятувальні жилети для аварійної евакуації з літака в разі приземлення на воду

За словами Максима Плєхова, коли зробили зменшену версію стандартної моделі бронежилета, то побачили, що вона не підходить для дітей. Такий бронежилет надягають через голову, а налякана дитина може не дати це зробити. Тоді звернули увагу на те, як сконструйовані рятувальні жилети для аварійної евакуації з літака в разі приземлення на воду. Зрештою на базі такої концепції розробили оптимальну модель дитячого бронежилета для евакуації під час обстрілів.

"Він одягається через плечі, що дає можливість комфортніше одягнути його через голову. Це легкий протиуламковий бронежилет на базі балістичного матеріалу (надвисокомолекулярний поліетилен) виробництва одного з лідерів у цій сфері. У зоні погруддя він має подвійне перекриття, що додатково перекриває зону серця. Має захист воротникової зони, захист шиї. Також має додаткові підтримуючі ручки, які дозволяють контролювати дитину під час евакуації, та спеціальну кишеню, де може розміщуватися інформація щодо дитини — її прізвище, ім'я та по батькові, контактні особи тощо. Загальна кількість бронежилетів, яка була виготовлена під потреби ювенальної превенції, — 520 одиниць. Всі вони вже передані до ювенальної превенції Україну і використовуються її співробітниками під час евакуації дітей. Додатково до бронежилета також постачалися шоломи. Це стандартний військовий шолом розміру S та M від найкращого українського виробника, який постачає до Міністерства оборони. Вони мають помаранчевий елемент в тон бронежилета, щоб ми одразу бачили, що це дитина", — каже він.

За словами Максима Плєхова, на сьогодні тих 520 дитячих бронежилетів, які виготовили на запит Управління ювенальної превенції, вистачає для евакуації дітей.

На сьогодні бронежилети потрібні представникам різних професій. Зокрема, Львівський оборонний кластер виготовляв спеціалізовані бронежилети для екіпажів швидких допомог, а також для працівників комунальних служб. Представник компанії "Українська броня" Антон Логінов розповів, що на їхньому підприємстві виготовляють протиуламковий костюм демінера, цю розробку презентували під час форуму "Безпека критичної інфраструктури та гуманітарна протимінна діяльність".

"Костюм демінера захищає від уламків. Він складається з десяти частин і збільшує максимальну площу захисту тіла, при цьому важить лише 7,7 кг. Є досить гнучким, що не сковує людину. Також його елементи кріпляться не лише на плечову частину, що дозволяє правильно розподіляти вагу по всьому тілу людини. Відтак його можна буде довше та зручніше експлуатувати, що позначиться на ефективності роботи демінера. Цей костюм розроблений для збільшення площі захисту від уламків. Оскільки у нас зараз йде уламкова війна, то такі костюми в нас закуповують також і люди, які їдуть на передову для того, щоб захистити себе від уламків, які відбуваються під час, наприклад, прильоту. Тому військові зацікавлені в тому, щоб вони мали захист бокової частини тіла, живота, паху, шиї, плечей та ключиць саме від саме уламків", — зауважує Логінов.

За словами Антона Логінова, вони мають зворотний зв'язок від військових, і один з найпоширеніших запитів — це запит на збільшення площі захисту без збільшення ваги.

"Насамперед вага бронежилета залежить від матеріалів, з яких виконані бронеплити. Бронеплити, які видаються зараз державою, переважно є металевими і, маючи четвертий клас захисту, можуть важити 4 кг за одну плиту і вище. А вага плит 5 класу захисту може сягати 6 кг. Відповідно це дуже велике навантаження на спину, на поперек, тож солдати закуповують собі більш полегшені плити, які виконуються з керамікиу. Кераміка в поєднанні з поліетиленом або кевларом дає той же рівень захисту, але при цьому важить набагато менше. Крім того, 6 клас захисту за ДСТУ можливий лише в керамічному виконанні. Кераміка також буває різна, і це впливає на вагу плит. Це може бути оксид алюмінію, який найбільш поширений, тому що доступний по ціні, або карбід кремнію, який є легшим, але дуже дороговартісним", — коментує Логінов.

Перший бронежилет з’явився у 50-х роках під час війни у В’єтнамі

Директор компанії "Рада" Андрій Прохоровський каже, що виробництвом бронежилетів займається понад 30 років. І пояснює, чим вирізняються сучасні засоби бронезахисту порівняно з першими моделями:

"Перший бронежилет з’явився у 50-х роках під час війни у В’єтнамі. Він був створений американцями на базі високоміцного нейлону, мав захист від осколків. І якщо порівнювати з сучасними бронежилетами, які ми випускаємо, то їх протиуламкова стійкість в півтора раза більша від попередників. Після цього були створені високомодульні волокна, і почали виробляти балістичні тканини, які за своєю міцністю в десятки разів перевищують міцність аналогічної стальної нитки, зокрема балістичний надвисокомолекулярний поліетилен", — додає він.

Під час війни розбиратися в характеристиках і особливостях індивідуального бронезахисту необхідно не лише військовим. Чимало українців купують бронежилети для своїх рідних і друзів, які служать у Збройних Силах, долучаються до волонтерських зборів коштів. Тому варто знати деякі базові речі. Зокрема розуміти, чим відрізняються бронежилет і плитоноска, пояснює голова правління Львівського оборонного кластера Максим Плєхов:

"Стандартний військовий бронежилет передбачає два типи броні — м’яка і тверда, які мають різні завдання. М’яка броня дуже легка, гнучка, але не тримає високошвидкісні кулі. Однак тримає уламки. Тож ми обертаємо людину протиуламковою бронею (передні, задні і бічні частини), і таким чином є протиуламковий бронежилет. Потім додатково на передні, задні та бічні проекції вставляємо ще металеві або керамічні пластини, тобто захищаємо людину пластинами тільки в летальних зонах. Так людина повністю захищена від уламків, а в летальних зонах — від зброї, снайперських гвинтівок. Плитоноски — це фактично бронежилет, який не має ніякого балістичного протиуламкового захисту. Він має тільки дві плити (передню і задню) і конструкцію, яка тримає їх разом. Тож є дві основних концепції бронежилета — плитоноска та стандартний військовий бронежилет.

Різниця у площі захисту

Їх різниця у площі захисту. Площа захисту загального військового бронежилету — близько 50 дециметрів, а двома плитами — 15. Крім того, загальний бронежилет буде коштувати дорожче, тому що там використовується багато протиуламкового матеріалу. А плитоноска завжди буде дешевшою. Також виробництво протиуламкових бронежилетів вимагає більшої технологічності та доступу до матеріалів. Втім плитоноска набагато зручніша, хоч і менше захисту", — пояснює Плєхов.

Будь-яке виробництво бронежилетів потребує ліцензії. І це перше на що радить звертати увагу директор компанії "Рада" Андрій Прохоровський:

"В Україні існує 4-6 ліцензованих компаній. Тому насамперед потрібно дивитися, чи виріб виготовлений ліцензованою компанією. Далі треба дивитися протоколи випробувань, які свідчать, наскільки бронежилет придатний до використання в тих чи інших умовах. Тобто потрібно аналізувати сам виріб і його характеристики. Протоколи повинні бути видані акредитованими лабораторіями на відповідний вид випробувань", — радить він.

Голова правління Львівського оборонного кластера Максим Плєхов зауважує: переконавшись, що у виробника бронежилетів є ліцензія, потрібно визначитися, який саме захист вам потрібен:

"Сьогодні більшість компаній намагаються продати найпростіші плитоноски. Але для нашої війни потрібен бронежилет з протиуламковим захистом. Тож ви маєте побачити, який захист може бути наданий, які в нього показники. Звертайте увагу на клас захисту. У м’якій броні має захист від уламків і як вона може їх утримувати — це показник v50 за стандартами НАТО. Такий показник має бути на рівні не менше 550 м/с. Тобто має бути ліцензія та відгуки. Тож купуйте бронежилети з великою площею м’якою броні, яка дасть максимальний захист від уламків, а не дві плити", — резюмує Плєхов.

Обираючи бронежилет, варто зважати на досвід і репутацію виробника та за можливості консультуватися з фахівцями. Адже достеменно переконатися в якості індивідуального бронезахисту можуть лише професіонали.