"Нам треба молитися, аби Європа не забороняла транзит" — експерт про зернову кризу

"Нам треба молитися, аби Європа не забороняла транзит" — експерт про зернову кризу

"Нам треба молитися, аби нам не забороняли транзит українських сільгосптоварів. І варто змиритися, що найімовірніше наші сусіди, особливо Польща, під тиском місцевого фермера не відновлюватимуть імпорт". Це зауважив Українському Радіо експерт з аграрних питань, головний редактор інтернет-видання Latifundist.com Костянтин Ткаченко. Він прокоментував перебіг зернової кризи, пов'язаної із забороною імпорту українських сільгосптоварів деякими державами ЄС, зокрема Польщею, Угорщиною та Словаччиною. Хоча Україна домовилась із Польщею про розблокування транзиту свого зерна і Румунія не блокуватиме цей транзит. "Давайте транзит, а покупця в Європі знайдемо!" — наголосив експерт.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: УНІАН

Це проміжний успіх – так коментує Костянтин Ткаченко домовленість України із Польщею про розблокування транзиту зерна. "На тлі повної заборони транзиту, яку ми мали ще декілька днів тому, це блокувало повністю важливу артерію нашого експорту, через який йшло 10 % українського експорту зерна. Перші вантажівки напередодні (21 квітня)  відправилися в напрямку Нідерландів. Наше видання створило спеціальний чат для перевізників-експортерів, щоб вони могли ділитися своїми спостереженнями: що відбувається на кордонах, чи формуються затори? Із настроїв експортерів ми бачимо, що зараз відбувається хаос через те, що деякі фури розвертають назад, хоча когось і пропускають. Польща – єдина країна, яка забороняла транзит. Були деякі натяки з боку інших країн-сусідів, проте в односторонньому порядку вони не будуть забороняти.

Румунія, наприклад, чекатиме, поки Єврокомісія вживе заходів для підтримки фермерів, власне, у Центральній та Східній Європі? 

Так, ці заклики надходили від місцевих фермерів, які вочевидь обурені тим, що їх переробники – ті ж комбікормові заводи – охочіше купують українське зерно. На це можна дивитися по-різному: вони нарікають на те, що наші експортери пропонували дешевші ціни, а нам у свою чергу потрібно було взагалі хоч якось вивезти зерно в пікові  моменти минулого року. А що стосується останніх двох місяців, то нарікати на українське зерно і робити закиди, що воно творить погоду в країн-сусідів було би абсолютно несправедливо. Адже світові ціни впали і нам банально невигідно з урахуванням логістичних витрат везти в ці країни. Ми говорили про конвої на зерновому коридорі, а отримали конвої на шляхах солідарності, що вже саме по собі виглядає сюрреалістично і абсурдно.

Водночас Костянтин Ткаченко зауважує, що Київ робить усе для вирішення зернової кризи. "Тут ми працюємо на ходу. На самому початку в нас була надзадача – хоча би якось вивезти зерно. В нас були скасовані мита у напрямку Європи, тобто прямої заборони продавати щось, наприклад, в Угорщину чи Польщу не було. Інше питання – що внутрішні уряди могли якось це питання регулювати. У випадку Угорщини, вони знайшли вихід – туди можна було продавати, але у випадку з однією компанією, яка є дуже великим постачальником зерна, домовилися, що будуть працювали суто по транзиту. Тому закидати лише Україні, що ми якось не так працюємо із нашими країнами-партнерами було би неправильно.

"Єврокомісія зараз намагається знайти  золоту середину"

Із Брюсселем точно треба працювати, закликає експерт. Адже Брюссель теж обурився, що з ними не порадилися ті ж Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія, коли в односторонньому порядку скасовували імпорт українських сільгосптоварів. "Це не за правилами, адже вони мали погодити питання з Єврокомісією. Тому Єврокомісія зараз говорить про те, що "ми вам компенсуємо втрати лише якщо ви скасуєте цю односторонню заборону щодо імпорту". Тобто Єврокомісія зараз намагається знайти золоту середину", – зазначає Костянтин Ткаченко. Водночас він вважає нереальною можливість запобігти "зерновій кризі" до її спалаху. "Я не знаю, чи було це реально? Якщо до 24 лютого (до початку війни – ред). у нас зерновий експорт на 90-95 % йшов через море, тобто західні кордони для нас були чимось залишковим, містечковим – Польща купувала нашу соєву олію тощо. Але переважно все зерно йшло в нас морем", – каже фахівець.

На фото: Костянтин Ткаченко, ФБ-сторінка

Що далі?

"Нам треба молитися, аби нам не забороняли транзит і варто змиритися, що скоріш за все наші сусіди, особливо Польща, під тиском місцевого фермера не відновлюватимуть імпорт", – констатує експерт. Він нагадує, що у Польщі, наприклад, восени будуть вибори і Варшава, яка була адвокатом нашого зерна, одномоментно перетворилася в нашого критика. "Тож головне, щоб нам дозволяли транзит і він був нормальним та цивілізованим – без контролю пального, наприклад. Покупця в Європі ми знайдемо. Зрозуміло, що затрати на логістику будуть багато з’їдати, світові ціни зараз не дуже затишні, всередині зерно буде падати в ціні, проте нашого аграрія вже нічим не злякати", – переконує Костянтин Ткаченко.

 

Останні новини
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Новини по темі
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"