Несходовський про нову модель оподаткування: "При зменшенні податків ми не зможемо відновити державу"

Несходовський про нову модель оподаткування: "При зменшенні податків ми не зможемо відновити державу"

Заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма розповів виданню "Forbes", що зараз активно обговорюється нова податкова модель для України. Бо бізнес не витримає підвищення податкового тиску, а без своєчасних податкових надходжень держава не зможе воювати. Модель називається "10–10–10": 10% – податок на прибуток, 10% – ПДФО та 10% – ПДВ, а також скасування ЄСВ та воєнного збору у розмірі 3%. Шурма очікує ухвалення цієї моделі найближчими місяцями. Що це може дати на практиці, як це буде працювати? І чи варто зараз займатися реформуванням? Про це слухачам Українського радіо розповів директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

"Питання реформування податкової системи складне, особливо в умовах війни. Нам потрібні кошти, аби підтримувати армію, виплачувати своєчасно пенсії, і це тоді, коли 30% бізнесу зупинилося і не сплачує податків. Ми маємо багато переселенців і біженців, що втратили житло. І кошти нам потрібні для того, щоб це житло, інфраструктуру, підприємства відновлювати. Це все дорого і багато коштує. Допомога від західних партнерів надходить, але не в тому обсязі, як би нам хотілося.  

Це є дуже ризиковано так зменшувати податки, бо ми не будемо мати ресурсу, аби відновлювати свою країну. Зниження податків зменшить надходження тих коштів, які зараз сплачує підприємство до державного бюджету. Ця пропозиція є достатньо ризикованою і не є обгрунтованою. 

Таку реформу необхідно проводити. Деякі речі змінювати і покращувати, зменшувати адміністративний тиск, а також треба розібратися з окремими податкам. Треба переглянути оподаткування заробітних плат, бо податок із наших зарплат є необгрунтованим. 

Часто ми говоримо про криву Лаффера, яка характеризує залежність бюджетних доходів від середнього рівня податків у країні. Вона показує наявність оптимального рівня оподаткування, за якого державні доходи досягають свого максимуму. Тобто це та точка нашого податкового тиску в країні, в якій ми можемо саме зараз перебувати. І треба дуже добре знати, де і на якому відрізку цієї кривої Лаффера саме зараз ми перебуваємо. Ця крива збільшується при збільшенні податків, а коли податковий тиск стає нестерпним, то надходження починають зменшуватися. Коли ми знижуємо податки, то ефект може бути навіть не на нашу користь. І не завжди це означатиме, що податки будуть сплачувати всі і при цьому бізнес буде розвиватися. 

Щодо збільшення відповідальності за несплату податків: уявіть собі людину, яка за певних причин  і обставин забула заплатити податок. Була хворою, відправила не на той рахунок, переплутала день сплати… Що вона при цьому отримає: їй буде виписано штраф у десятиразовому розмірі чи вона понесе кримінальну відповідальність? Це питання є достатньо відкритим. Не треба збільшувати відповідальність щодо несплати податків, потрібно боротися навіть тими існуючими інструментами, які є на сьогодні. Ми знаємо, де не сплачуються податки: в питаннях торгівлі бензином, в питаннях контрабанди. Там існує дуже високий відсоток тих сум податків, які не сплачуються до державного бюджету. Минулого року близько трьох мільярдів доларів податків не надходило до державного бюджету. Тут важливе усвідомлення неминучості покарання. Якщо ви не сплатите податків, то ви несете відповідальність і заплатите більше, ніж та економічна вигода, яку ви отримаєте від несплати податків. Тільки тоді запускається механізм усвідомлення відповідальності. Якщо знову залишиться такою ж система податкових органів, то ситуація буде вибірковою щодо перевірок тих чи інших підприємців".

Фото: уніан