war

Результати Люблінського трикутника: Литва і Польща стають лобістами України на міжнародній арені

21.12.2021 р., 13:42

Лідери Люблінського трикутника — президенти України Володимир Зеленський, Литовської Республіки Гітанас Наусєда та Республіки Польща Анджей Дуда напередодні підписали спільну декларацію, що фіксує підтримку членства України в Європейському Союзі та НАТО. Люблінський трикутник був утворений у липні 2020 року міністрами закордонних справ України, Польщі та Литви. Серед пріоритетів діяльності цього формату — посилення регіону, зміцнення безпеки, інтеграція України до ЄС і НАТО, розвиток економічної співпраці, спільна протидія гібридним загрозам. Про підсумки саміту Люблінського трикутника розповів в ефірі Українського радіо політолог Олександр Антонюк.

Про ефективність Люблінського трикутника

Після зустрічі зі своїми колегами президент України заявив, що міжнародна спільнота має вживати потужних превентивних заходів, а не реагувати на події постфактум. Саме це стане запобіжником для ескалації з боку Росії і погіршення безпекової ситуації в Європі.

"Це наша перша особиста зустріч у форматі Люблінського трикутника. Вона засвідчила єдність наших позицій, оцінок, єдність наших підходів як щодо найбільш актуальних питань для наших держав, так і щодо ключових викликів у нашому регіоні. Наше спільне завдання — стримати загрозу з боку Росії, захистити Європу від агресивної політики Росії. Сьогодні Україна, Польща і Литва перебувають в авангарді цього стримування. Реакція деяких європейських лідерів і деяких лідерів Альянсу така, що якщо Путін продовжуватиме ескалацію в Україну ми потім введемо санкції. Що таке потім? І для кого? Хто залишиться і для чого це потрібно? Передумов, чому президент Російської Федерації зробить крок назад, я не бачу. Тому вважаю навпаки повинні бути превентивні потужні серйозні санкції щоб навіть не було жодної думки щодо ескалації", — сказав Зеленський.

На думку політолога Олександра Антонюка, найперше такий регіональний союз Польщі, Литви і України має політичне значення, бо країни-члени Європейського Союзу стають лобістами Києва і допомагають озвучувати потрібні наративи. Україні вже не потрібно пояснювати, що таке гібридна війна, яку влаштувала Російська Федерація. І Польща, і країни Балтії розуміють загрози від Москви. Люблінський трикутний — хороший альянс, який може існувати на рівні транскордонного співробітництва.

Читайте також: "Україні треба говорити про порушення зобов’язань Кремлем": експерт про Люблінський трикутник і саміт Східного партнерства

Заяви під час зустрічі Люблінського трикутника були виважені і такими, які ми хотіли почути. Те, що Литва заявила про готовність передати Україні летальну зброю — це великий позитив. Можливо, це не стратегічна зброя, але це політична позиція, прецедент і для країн ЄС. Адже якщо Литва долучиться до збройної допомоги Україні, то можливо і Німеччина перегляне свої позиції. Україна посилює свою інформаційно-політичну присутність. Така зустріч трьох президентів точно не залишиться непоміченою на рівні політичного європейського істеблішменту. Далі все залежатиме від наших побажань, зокрема треба чітко говорити, що нам потрібні протиповітряна оборона, високоточна технологічна безпілотна техніка.

Про зустріч послів та дипломатичні перемоги

Упродовж двох днів 21 та 22 грудня у державній резиденції в Гуті Івано-Франківської області відбуватиметься конференція за участю всіх послів України. Зберуться близько 300 осіб. Високі гості обговорюватимуть комплексний план дій України на світовій арені, стратегію зовнішньополітичної діяльності в контексті російської агресії та рух України до Європейського Союзу та НАТО.

У ці дні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав 10 перемог українських дипломатів за 2021 рік. Серед іншого він назвав і створення "Кримської платформи".

Водночас, на думку політолога Олександра Антонюка, "Кримська платформа" мала б стати більш практичним інструментом наших інтересів щодо деокупації захоплених Росією територій та їхньої реінтеграції. Поки "Кримська платформа" радше була звіркою годинників між нашими партнерами на рівні розмов. З іншого боку, дуже добре, що така платформа є, бо вона тримає на порядку денному питання окупованого Криму. У серпні 2022 року планується наступне засідання "Кримської платформи" і за цей час, ймовірно, нічого не зміниться. Між тим, Україна б могла відновити через вибори роботу Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ніщо не заважає провести ці вибори на території України, у яких могли б взяли участь представники Меджлісу і переселенці з Криму. Обранці отримали б офіційний мандат депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які могли б їздити за кордон і презентувати рішення та свій погляд про можливості деокупації Криму та потреби місцевих громадян, порушення прав кримськотатарського народу. Тобі б Україна змусила світ реагувати. Рефат Чубаров на сьогодні не обіймає жодної офіційної посади, а він міг би бути радником міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України у статусі депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Це інституційно зовсім інша вага. Такі практичні дії дозволили б посилювати і не послаблювати тиск на Росію. Можна лише уявити, яка була б істерика у Кремля у разі проведення виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Також можна відновити роботу кримського уряду, який хоч би і працював в екзилі, але це були б конкретні кроки, що не дозволяли б викинути тему окупованого Криму з інформаційного порядку денного. 

Фото: president.gov.ua

Результати Люблінського трикутника: Литва і Польща стають лобістами України на міжнародній арені

Новини по темі