Як створили вакцину проти COVID-19? Пояснює біологиня Дарка Озерна

 Як створили вакцину проти COVID-19? Пояснює біологиня Дарка Озерна

Грудень 2020 року. Майже за рік після перших випадків хвороби, яку назвали СOVID-19, вакцина від компанії Pfizer-BioNTech отримала дозвіл на використання і її почали вводити поза межами клінічних досліджень. Розмов було багато, та вони не вщухають і досі. Невже вакцину можна створити менше, ніж за рік? Що це за технологія така, що вакцина складається зі шматочку РНК? Більше про те, створили вакцину проти COVID-19 в ефірі Радіо "Культура" розповіла біологиня Дарка Озерна.

Американська дослідниця та угорського походження Каталін Каріко та її колега доктор Дрю Вайсман уже давно знали про можливості використання мРНК для інструктажу клітин та імунної системи. Це матриця, з якої клітина зчитує код, коли синтезує білок. Рибонуклеїнова кислота — це наче ноти, за якими щоразу грають твір. А твори у разі клітин — це білки. Вони є різні, тож і аркушів з нотами-інструкціями існує багато. Ідея докторки Каріко полягала в тому, щоб підсовувати клітинам ті ноти, за якими клітинами зіграє те, що хочуть дослідники. 

Коли у 2020 році розпочалися перегони зі створення вакцини від коронавірусу SARS-CoV-2, провідна науковиця, клінічна дослідниця і віце-президентка компанії Pfizer Кетрін Янсен наважилася застосувати на практиці плід досліджень докторки Каріко, і це було вдале рішення. Вакцина від Pfizer-BioNTech, відома в Україні під торговельною назвою Comirnaty, має понад 90% ефективності і годиться і для молоді, і для вагітних, і для людей старшого віку.

Середина 80-х. Молода кандидатка наука Каталін Каріко разом із чоловіком та дворічною донькою мігрує з окупованої Радянським Союзом Угорщини до Сполучених Штатів Америки. Попереду аж ніяк не викладання, не власний проєкт з фінансуванням, а просто місце роботи в лабораторії. На докторку Каріко чекає постійний пошук фінансування її буцімто химерних проєктів із дослідження поведінки введеної зовні мРНК у живі організми. Кілька колег буквально прихищають її у своїх лабораторіях, щоб врятувати від звільнення. Вона працювала вечорами та без вихідних, постійно шукала співпраці та мала ореол дещо навіженої людини. За ці роки Каталін Каріко пережила рак молочної залози, але не припиняла працювати під час терапії. 

Докторка Каріко мала робочий стіл і спільне з колегами обладнання та вивчала те, як у культурі клітин та в живому організмі можуть підсунути мРНК і навернути їх на істинний шлях. Попри те, що на рівні культури клітин все вдавалося, живі миші дуже погано реагували на укольчики мРНК. Вони марніли і втрачали хутро.  

2005 року біля університетського копіювального апарату Каталін Каріко познайомилася з новим колегою Дрю Вайсманом та, як завжди у таких випадках, промовила:  "Я займаюся мРНК, з якого можна зробити що завгодно. Вам треба?". І він відповів: "Так. Мені потрібна вакцина проти ВІЛ". Разом їм вдалося подолати причину згаданої токсичності мРНК, введеної мишам. Вони замінили один з чотирьох типів нуклеотидів на дещо змінений псевдоуридин, притаманний транспортній РНК, і воно спрацювало.  Свої результати колеги опублікували в науковій статті та взялися за пошуки фінансування. Однак, його не надавали ані академічні установи, ані бізнес.

Чи була Каталін Каріко винахідницею ідеї використання введеної зовні мРНК для інструктажу клітин? Ні. Ці ідеї зародилися у часи її перших років роботи в США. Доктор Роберт Мелоун першим загорнув мРНК у жирові наночастинки, і цим уможливив введення їх у клітину. Низка інституцій і навіть фармкомпаній намагалася створити якість вакцини на основі мРНК, проте ті спроби були невдалими. Науковці бралися за цю тему і полишали її. Та Каталін Каріко та Дрю Вайсман пробігли цей марафон до кінця.

Сумнозвісний 2020 рік. Китайське місто Ухань охоплене загадковою пневмонією. 5 січня китайський вірусолог отримав зразок слизу від хворої людини. За дві доби безупинний роботи він збагнув, що має справу з ще одним збудником із родини коронавірусів. З усвідомлення власних ризиків 11 січня 2020 року він дав згоду на оприлюднення послідовності геному коронавірусу SARS-CoV-2 у публічних базах даних. Того ж дня очільниця відділу розробки вакцин і віце-президентка компанії Pfizer Кетрін Янсен ухвалила сміливе рішення створювати мРНК-вакцину проти нового загадкового вірусу. Ніхто з її колег не сумнівався, що одного дня вона щось таке утне. За кілька днів у Pfizer створили перші варіанти вакцин, які пішли в дослідження.  

Всередині 2020 року клінічні дослідження вийшли на масштабний рівень, коли було зрозуміло, який з варіантів вакцини безпечний та ефективний. У грудні того року Каталін Каріко та Дрю Вайсман отримали свої дози вже сертифікованої вакцини від коронавірусу, а на рахунку Кетрін Янсен розробка, оптимізація та клінічні випробування двох найуспішніших нині вакцин — від папіломи вірусу людини та пневмококових інфекцій.  

Фото: pexels.com

Останні новини
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Новини по темі
Леонід Фінберг про "1000 і одну книжку", філософський словник і кота Бучика
Статистика свідчить про мовну стійкість громадян України ― Кремінь
Знищення лісосмуг призведе до пилових бур в Україні — еколог
Руслан Гаврилюк про історію українських ГЕС: навіщо будували і що отримали для довкілля?
"Найповніше зібрання творів": Тетяна Волошина про виставку "Алла Горська. Боривітер"