Обирай пісні. Визначай переможця

"Росія буде битись до кінця": коли "кримське золото" повернеться до України

26.10.2021 р., 21:08

26 жовтня Апеляційний суд Амстердама оголосив рішення у справі про приналежність "скіфського золота" — колекції археологічних об'єктів, яка вже восьмий рік перебуває в Нідерландах. Суд постановив, що Музей Алларда Пірсона має передати "кримське золото" українській державі, а саме до Державного історичного музею в Києві до стабілізації ситуації в Криму. Мова йде про колекцію з кримських музеїв, які вивезли на виставку ще до анексії півострова Росією. Більше про це в ефірі Українського радіо розповів професор, експерт Асоціації "Реінтеграція Криму" Борис Бабін та член правління Спілки археологів України, кандидат юридичних наук Олександр Малишев

Програма:
Ведучі:

Що відомо про колекцію 

"Колекція, яка зараз перебуває в Амстердамі, налічує 565 музейних експонатів. Здебільшого це все називається "скіфське золото", хоча зрозуміло, що не всі предмети зроблені зі золота і не всі належать до скіфів. Там є і сармати, і кіммерійці, і інші народи, що населяли Крим та південь України. Це здебільшого археологічні знахідки, які походять з території Криму, Таврії та півдня України. Ця виставка, "Крим. Золотий острів в Чорному морі", яка відбувалася з кінця 2013-го, мала на меті зробити культурний прорив і показати Україну з цього боку, показати, що в нас є античність, висока культура, і, відповідно, колекція формувалася з найкращих зразків, з того, що найбільш репрезентативне. Тому вкрай важливо повернути цю колекцію в Україну", — зазначив Олександр Малишев

У свою чергу Борис Бабін наголосив, що справа про "кримське золото", яка розглядалася в Нідерландах, — не про гроші, а про справедливість і про право українського народу на власну культурну спадщину. 

"Водночас не слід забувати, що це не справа про золото чи про гроші, адже матеріальна вартість колекції не мільярдна. Артефакти вивозили ще до окупації Криму, і страхова, яка була оформлена, покриває 500 тисяч доларів. Там не стільки золото, а всілякі цікаві артефакти з Херсонесу, Керчі, Бахчисарая. Тобто це дуже цікава і різнобарвна колекція, яка має насамперед не матеріальний вимір, а саме культурний. Це спадщина всіх тих етносів, які були підґрунтям для сучасного українського народу, для кримських татар тощо", — сказав він. 

Чи є рішення суду остаточним  

"Це ще не остаточне рішення, бо, швидше за все, ті структури, від імені яких Росія брала участь у провадженні, — так звані фейкові "кримські музеї" подадуть у касацію, але тут у мене все ж таки прогноз на користь України і за рішенням касації, і я навіть не впевнений, що їм вдається зупинити процес повернення артефактів на час розгляду касації", — зазначив Борис Бабін. 

"Якщо наразі суд, дослідивши питання, прийшов до висновку, що це культурна спадщина українського народу, то я не бачу підстав, щоб надалі позиція була переглянута Верховним Судом Нідерландів. Більше того, окрім фейкових музеїв, які росіяни спробували використати, вони використовували традиційний для себе спосіб корупційних схем. Україна давала відвід судді, який вирішував це питання в апеляції. І відвід був задоволений, бо виявили зв’язки судді з російськими адвокатами, які виступали в цій справі. Тому я не думаю, що після всіх цих подій і резонансної ситуації у Росії щось вийде з суддями Верховного Суду Нідерландів. Це дуже абстратна утопія для них", — додав експерт.

Бабін зауважив, наскільки касаційна скарга затягне процес повернення цінностей в Україну.

"Це точно буде довго. І тут головним завданням наших юристів буде те, щоб на час розгляду касації цінності були вже повернуті до України. Тут стандартна ситуація: рішення апеляційного суду набуло чинності, і його слід виконувати. Верховний Суд буде вимагати дискреції, чи зупиняти виконання, чи ні. Але я буду дуже здивований, якщо Верховний Суд зупинить виконання рішення до винесення власного вердикту", — спрогнозував експерт. 

Водночас кандидат юридичних наук Олександр Малишев зауважив, що рішення апеляційного суду — не крапка, а кома в процесі.

"Російська сторона так чи інакше буде битись до кінця. Інша справа, що коли суд першої інстанції розглянув справу і подається апеляційна скарга, то рішення першої інстанції не набуває законної сили, зупиняється його виконання, і поки справу не розгляне апеляційна інстанція, рішення не виконується. Коли вже є рішення суду апеляційної інстанції, то рішення, як правило, вступає в законну силу, виконується, а потім ще може бути касація, але рішення вже виконане. Якщо рішення вже буде виконане і поїде золото в Україну, то що там вирішить суд в Нідерландах, не буде мати ніякого значення. Проте у сьогоднішньому рішенні є один абзац, де вони пишуть, що суд першої інстанції не наполягав, щоб їхні рішення виконувались за будь-яких обставин, незалежно від оскарження. Відповідно, судді апеляційного суду теж не будуть на цьому наполягати і залишають за стороною, що програла, право подати в розумний строк касаційну скаргу.  

З того, що це не це крапка, а кома в процесі, витікає дві тези. По-перше, для переможних реляцій ще не час. По-друге, оскільки це тільки етап, для нас важливі всі 30 сторінок цього рішення, тому що нам треба буде далі битися в касаційній інстанції. І тут все не так радужно, тому що сьогоднішнє рішення суду, незважаючи на те, що був відведений головуючий суддя, фактично дублює погане проміжне рішення 2019-го року. Вони там руйнують абсолютну логіку рішення суду першої інстанції на користь України, відкидають всі аргументи української сторони, а в кінці ніби дають свої аргументи, чому вони вважають, що все-таки в України сильніша позиція. На мою думку, це погано, тому що в касаційній інстанції ті доводи, які в останній момент навів суд апеляційної інстанції, правильні, але більш вразливі, ніж все те, що до цього висловлювалося кілька років", — прокоментував Малишев. 

Хто заплатить музею за зберігання експонатів 

Бабін зауважив, що Україна заплатить музею за зберігання цих коштовностей. 

"Можливо, після цього будуть спроби стягнути гроші з тих, хто затягував ці процеси, але тут суто юридично проблема полягає в тому, що ці музеї-маріонетки, які подавали позови, нікчемні, і, звісно, можна отримати рішення суду на користь України, але чи буде Росія його виконувати — це інше питання", — сказав експерт.

Малишев зауважив, що у подібних випадках зазвичай сплачує за все сторона, яка програла. Проте, від самого початку за рішенням суду першої інстанції ці витрати були покладені на Україну.

"І в цьому рішенні суд виходить з того, що Україна не проти платити за зберігання, тому нехай платить далі, а на росіян поклали запровадження апеляції, судові витрати, що є сміховинною сумою у розмірі кількох тисяч євро. Україна вже витратила сотні тисяч євро на зберігання і на оплату Музею Алларда Пірсона, і далі буде платити", —  додав член правління Спілки археологів України.

Фото: ALLARDPIERSONMUSEUM.NLLL

 "Росія буде битись до кінця": коли "кримське золото" повернеться до України

Новини по темі