Обирай пісні. Визначай переможця

Вибори в Німеччині: хто має шанс сформувати коаліцію та як новий уряд співпрацюватиме з Україною

27.09.2021 р., 22:07

Як свідчать попередні результати голосування, на федеральних виборах Німеччини перемогла лівоцентристська "Соціал-демократична партія" (СДПН), набравши 25,7% голосів. Водночас керівний консервативний блок "Християнсько-демократичний союз" (ХДС/ХСС) набрав 24,1%, що є найгіршим результатом партії з 1949 року. Найкращого успіху у своїй історії досягли "Зелені", посівши третє місце з 14,8% голосів. "Ліва партія" попередньо має лише 4,9% голосів. Доктор історичних наук, міжнародник Андрій Мартинов та експерт аналітичного центру ADASTRA Ярослав Лепеха в ефірі Україні спрогнозували, які партії можуть сформувати коаліцію в Бундестазі, хто зможе отримати ключові посади в новосформованому уряді Німеччини та якою буде політика країни щодо України.

Програма:
Ведучі:

Чому перемогли соціал-демократи, а блок Меркель програв

"Насамперед відіграли роль соціальні гарантії, пенсійна реформа, підвищення заробітної плати тощо, тому що наслідки ковіду під'їли гаманці німців. Крім того, вплинула нерозділена політика щодо біженців. Фактично весь негатив, який проявлявся у населення під час пандемії, зокрема всі обмеження, пов'язувався саме із правлячою партією. І тут в авангарді стояло не об'єднання соціал-демократів та християнських демократів, а весь удар на себе брала Меркель та її партія", ― зауважив Ярослав Лепеха

Які партії можуть об’єднатися і утворити коаліцію

"Зважаючи на коронакризу, чимало німців голосували поштою, тому остаточні підсумки підведення результатів голосування ще потребують певного часу, але навряд чи вони радикально зміняться. Соціал-демократи та християнські демократи здобули більше половини голосів виборців, тому логічно було б, аби ці дві великі партії створили нову велику коаліцію. Але вони настільки втомилися один від одного, коли були у тривалому, не зовсім щасливому, але прагматичному шлюбі, що про нову велику коаліцію мова поки що не йде. Суто формально президент країни Франк-Вальтер Штайнмаєр має доручити Олафу Шольцу як лідеру партії, яка перемогла на виборах, формувати нову коаліцію, але багато залежить від того, наскільки будуть готові до компромісів "Зелені" і "вільні демократи", адже у 2017 році саме протиріччя між "Зеленими" і "вільними демократами" завадили створити коаліцію, яка була б альтернативною до коаліції між соціал-демократами та християнськими демократами.

Вироблення нового коаліційного договору вимагатиме досить тривалого, і це може затягнутися до кінця цього року і навіть до лютого наступного року, оскільки потенційним претендентам на створення нової коаліції треба погодити партійні позиції щодо багатьох питань внутрішньої та зовнішньої політики. Багатьох німців турбують питання внутрішньої політики, пов’язані з імміграцією,  захистом клімату, стимулюванням економіки за умов коронакризи та податкові проблеми. Чимало також є зовнішньополітичних проблем, зокрема відносини з Російською Федерацією. Наразі є протиріччя між соціал-демократами, християнськими демократами, "Зеленими" і "вільними демократами" стосовно запуску "Північного потоку-2". Німецькі спостерігачі вважають, що поки Меркель виконуватиме функції канцлера до формування нової коаліції, скоріше за все, буде завершено процес сертифікації газопроводу. Без "Зелених" все-таки не вдається створити коаліцію. І якщо вони увійдуть до нового федерального уряду, тоді вже доведеться переглядати ці умови.

Армін Лашет та Олаф Шольц напівофіційно вестимуть переговори з "Зеленими" та "Вільною демократичною партією". До Бундестагу пройшли ще дві партії: правопопулістська партія "Альтернатива для німеччини" та лівопопулістська "Ліва партія". Вони, скоріше за все, залишаться за портом коаліційних переговорів. "Ліві" показали надто поганий результат, тому цих 40 депутатських місць, які вони здобули, нічого не вирішують, оскільки нова правляча коаліція має контролювати принаймні 379 мандатів. Якщо об'єднаються соціал-демократи та християнські демократи, залучивши чи то "Зелених", чи то "вільних демократів", то у такому випадку коаліція буде стабільною. 

Крім того, ситуація складається таким чином, що без соціал-демократів або християнських демократів також неможливо створити коаліцію. Німецька Конституція не передбачає коаліції меншості, тобто президент просто не затвердить уряд, якщо він не матиме більшості.

Якщо настільки будуть принципові і непогоджені програмні позиції партій, тоді цілком вірогідно, що Штайнмаєр все-таки прийме важке рішення і, можливо, навесні 2022 року оголосить позачергові вибори, якщо жодна з політичних сил країни не буде спроможна створити нову правлячу коаліцію.

Німецькі політики відповідальні і таку розкіш, як не домовлятися між собою, політичні еліти собі дозволити не можуть. Тому, скоріш за все таке, більш оптимістичний сценарій можна розглядати, що до Різдва чи то за участі "Зелених, чи то за участі "вільних демократів" нова правляча коаліція таки буде створена. Тут політиків до компромісів підштовхуватиме великий німецький бізнес, який не хоче зазнавати збитків, крім коронакризи, ще й від внутрішньополітичних проблем. Тому мотивування великим німецьким бізнесом  і громадською думкою стимулюватиме німецьких політиків до відповідальності, яка змушує їх відповідально та ретельно підійти до розробки коаліційної угоди", ― прокоментував Андрій Мартинов.

Водночас, на думку Лепеха, найбільш ймовірною є коаліція, яку сформують соціал-демократи, "вільні демократи" та "Зелені".

"Є дуже багато варіантів щодо формування коаліції. ХДС/ХСС на сьогоднішній день є не менш просякнуті російськими лобістами не менш, як будь-яка партія в Німеччині, про що зокрема свідчить "Північний потік-2". Латеш буде намагатися сформувати коаліцію, незважаючи на те, що його партія посіла друге місце. Я думаю, що навіть якщо їм вдається домогтися якихось спільних точок і вони знайдуть якісь домовленості з "вільними демократами", то "Зелені" захочуть відправити консервативний блок у опозицію, тому що їх виборець голосував за повний перезапуск країни. І в цьому випадку "Зелені" зіграють дуже велику роль.  

На сьогоднішній день, на моє переконання, найбільш вірогідною буде коаліція, яку створить соціал-демократ Олаф Шольц разом із "вільними демократами" та "Зеленими". Якщо Олаф Шольц запропонує співробітництво із п'ятивідсотковим "лівими", то він може втратити дуже велику частину центристів у їх партії, а їх підтримка для нього дуже важлива, тому що вони разом прийшли всю передвиборчу гонку і зараз це буде негативно відображатися на всіх співпрацях. Крім того, "Зелені" будуть сильно діаметрально протилежними у своїх поглядах особливо на зовнішню політику, тому що Анналела Бербок є кандидаткою, яка найбільше критикувала Путіна, Росію і всі незаконні дії, які відбулися з окупацією Криму і на Донбасі. Вони фактично одна з перших політиків-кандидатів висловилася на дебатах про те, що Україні взагалі необхідно надавати військову допомогу у плані озброєння. Тому я думаю, що буде така коаліція, де буде Олаф Шольц, "вільні демократи", які мають багато чого спільного із консерваторами, і "Зелені" зі своєю антиросійською політикою. Проте, наразі будуть відбуватися переговори, і хто що у кого виторгує та може віддати ― невідомо", ― прокоментував Лепеха. 

Які перспективи у партії Меркель після виборів 

Лепеха зауважив, що "політичні перспективи будуть залежати від того, яка буде коаліційна угода, з ким вона буде підписана і які там будуть партії. Фактично все залежить від того, чи зможуть вони сформувати коаліцію. Лашет заявив, що він буде намагатися сформувати коаліцію, але, певно, що вони підуть в опозицію і Лашета знімуть з посади, і їм доводеться роками оговтуватися і спостерігати, що буде відбуватися з країною за керівництва соціал-демократами". 

Як Ангела Меркель впливатиме на формування нового уряду та коаліції 

"Вона буде впливати за самим фактом того, що виконуватиме обов’язки. Її вплив в "Християнсько-демократичному союзі" є беззаперечним, хоча досить популярними були спекуляції щодо того, що якщо християнські демократи програють соціал-демократам з великим розривом, то тоді, можливо, Лашета замінить більш популярний політик Маркус Зьодер. Але цей розрив досить мінімальний. Проте, важко сказати, чи стане Лашет новим канцлером. Поки що більш прийнятними виглядають шанси Олафа Шольца, нинішнього міністра фінансів в уряді Ангели Меркель, і, безумовно, Меркель впливатиме на знаходження компромісів", ― зазначив Мартинов.

Хто зможе отримати ключові посади в уряді

"Поговорюють, що Анналена Бербок, кандидатка в канцлери від "Зелених", буде міністеркою закордонних справ. Традиційно склалось, що найбільша партія в коаліції представляє канцлера, а друга партія федерального президента і віце-канцлера, який традиційно займає ще посаду міністра закордонних справ. В останньому уряді Меркель міністром закордонних справ, а Гайко Маас, а віце-канцлером та міністром фінансів є Олаф Шольц. Це зробили для того, щоб не надавати йому забагато політичної ваги. Я думаю, що якщо Анналена Бербок буде займати посаду віце-канцлера і відповідно міністра закордонних справ, то це буде відповідати її політичним амбіціям", ― сказав Лепеха.

Як зміниться німецька політика щодо України після парламентських виборів 

"До весни 2022 року нам навряд чи варто очікувати якихось змін. У найближчі 4-5 місяців німецькі політичні еліти будуть зайняті формуванням нової правлячої коаліції, а уряд, який виконуватиме обов'язки, займатиметься оперативними питаннями, керівництвом економікою і політикою країни і не закладатиме якихось стратегічних рішень, які впливатимуть на дії нового уряду. Тобто період зміни правлячих коаліцій є часом рутинної політичної діяльності. Якихось проривів чекати не варто, але певні традиції зберігатимуться, зокрема 6 жовтня Київ має відвідати президент Німеччини Штайнмайєр, аби вшанувати пам’ять жертв Бабиного Яру, тобто українсько-німецький діалог у будь-якому випадку триватиме. 

Крім того, з 2017 року відбувається розворот східноєвропейської політики Німеччини. Раніше казали, що майже на 80% німецькі політичні еліти більш схильні довіряти і симпатизувати Москві, то зараз це пропорція суттєво змінилася і результати виборів це засвідчують, тобто альтернатива для Німеччини, яка є однозначно проросійською політичною партією, здобула лише 10% голосів німецьких виборців", ― зауважив міжнародник Андрій Мартинов

Фото: picture alliance

Вибори в Німеччині: хто має шанс сформувати коаліцію та як новий уряд співпрацюватиме з Україною

Новини по темі