Релігійне святкування Трійці
Трійця або П'ятидесятниця — одне із найбільших християнських свят, яке прославляє Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. Воно відзначається на на честь зішестя Святого Духа на апостолів і Діву Марію.
Напередодні свята заведено прикрашати будинки та храми різнотрав’ям та гілками дерев. Трійця — це дуже цікаве свято, адже воно поєднує в собі кілька аспектів, каже етнокульторологиня Юлія Нікітенко: "З одного боку, це було почитання предків, тому що вчора була Троїцька Вселенська поминальна субота або Троїцька батьківська субота, день, коли можна було поминати людей, які померли неправильною смертю і навіть самовбивць. Тільки в ту суботу".
Напередодні Дня Святої Тройці у церквах проходить Всенічне бдіння. А в неділю в храмах проводять Божественну Літургію, а після неї священики освячують трави вірян. Наступного дня, у понеділок, святкують День Святого Духа.
В Україні Трійця є державним святом та вихідним днем.
Народні звичаї та повір’я Зелених свят
Трійця це — свято не фіксоване, але воно завжди припадає на час, коли ярові культури починають входити в колос, це — культ духів природи, які можуть допомогти, або, навпаки нашкодити. Тому зайвий раз не можна було ходити в поля, дітей просили не стрибати, тому що стрибання ототожнювалося з градом, який може нашкодити врожаю".
Юлія Нікітенко також пояснила, чому цей період називають "русалії". Вважалося, що цього дня русалки виходять із своїх володінь, розповідає науковиця. "Для нас зараз русалки ототожнюються з водою, але русалки також мешкали в полях. Згадайте всі ці оповідання про русалок, які гойдаються на вітах берез. Їх вважали прекрасними дівчатами, які можуть залоскотати. А чому треба було з собою носити оберіг у вигляді гостро пахучих рослин? Вірили, що, якщо русалка зустріне хлопця або дівчину в полі й й запитає: "Полин чи петрушка?" Якщо відповідь буде петрушка, тоді русалка казала: "О, моя, ти, душка!" І захопить та залоскоче людину. А, якщо полин, то "і йди з ним!". Також предки вірили, що, якщо зустрів русалку, її треба перехрестити і сказати: "Хрещаю тебе в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, Іван та Мар’я". І ці душі перестануть лякати людей.
Існували також дійства випровадження русалок із села після того як закінчувалися свята: "Кульмінація — сьогодні, а потім буде вихід із обряду русального чи Троїцького. Цих створінь спочатку піснями виманювали з села, а потім починався дикий крик, щоб ці душі просто повтікали".
Нині ж, каже історикиня, оскільки людина не залежить від усіх цих уявлень, то ми підходимо до аграрних справ з наукової точки зору: "І не треба молитися всім духам, аби вони нікого не чіпали. Поступово такі вірування перестають бути актуальними і вони перетворюються на гру, на дійства. Ми йдемо вперед, і ці старі звичаї, для нас скоріше культурна пам’ять — те, що є нашим минулим".
Фото: укрінформ
